• хороводу танець у народів Балканського півострова (етнографічне)
• югославський хоровод
• югославський танець
• сербський хороводу танець
• сербський хоровод
• хоровод сербських дівчат
• «коло» по-слов'янськи
• хоровод у південних слов'ян
• хоровод у сербів
• румунський хоровод
• сербський варіант хороводу
• хоровод у виконанні сербів
• хоровод на Балканах
• хоровод сербів
• болгарський хоровод
• хоровод чорногорців
• хоровод у поляків
• хоровод в Сербії
• Масова танець у народів Югославії
• пор. старий. і нині півд. зап. коло, окружність, обід, обруч; колесо. півд. зап. мирська сходка, круп, роду, козачий коло, рада; у півд. слов'ян хоровод. Кола мн. візок на колесах, віз. Поїхав на колах, в возі. Коло нареч. півд. зап. коло Ярослов. арх. коле, коля зап. близько, близько, біля, навколо, в околиці, в околиці, по сусідству, біля, обапол, в окружності. Коломень ж. коломенье пор. ряз. околиця, куток, сусідство [Чому і назва міста Коломни; околиця Москви.]. Сиб. натовп народу у чого. Близько, штовханина. Коломика об. сар. бродяга, шатун. Колобровий, кологрудий тощо. Бровастого, випнуті, Повногруда. Кологрудний, кологородний, кололесний тощо. Знаходиться близько, у, при грудей, місті тощо. Колодій м. Тул. куховаріння, кухарський ніж (близько, робити); півд. зап. колесник. Колоземний, що знаходиться близько, кругом землі. Колоземіца, кругозоміца, міроколіца, атмосфера. Дізнається. що у місяця колоземіци немає, в вона не житлова. Коломазі ж. склад для змащення коліс; дьоготь з смолою, смола з салом, дьоготь з салом і милом; сало з олівцем і ін. коломазі, коломак курей. колоніка, згусле на осях дьоготь; Колониці ж. курей. смол. той же; пск. сосновий дьоготь, рідка смола. Колонічнік м. Смолокурів і продавець Колониці. Колобоіть пск. твер. базікати, патякати; молоти дурниці. Колобоіться, битися, битися, перебиватися, маятися з ким або з чим, з працею управлятися, не бути в силах впоратися; возитися, дурити, пустувати. Колобойство пор. борошно з упертим, затятим людиною. Неслухів одне колобойство. Колобойнічать, шеромижнічать, пожівляться то тут, то там. Колобродити, колображівать, ходити коло та навколо чого; шлятися, тинятися, тинятися без діла; бродити неспокійно з кута в кут, в перешкоду іншим; пустувати, проказить, балувати від неробства; говорити безглуздо, не вміти порозумітися. Колоброднічать, завжди або багато колобродити. Колоброженье, колоброднічанье, колобродство пор. дійств. по глаг. Колоброд м. -так об. хто колобродить. Ярослов. лавочка, з колесом і приводом до залізного веретену, на який надівається цівка, котушка, для намотов качок. Колобродка ж. Родова назва метеликів, з сумеречніков, Sphynх, сфінкс, які, рідко сідаючи, снують, дзижчачи крилами, по квіткам. Колобродня ж. колобродное справу; колобродство; собіратся. збіговисько Колобродов. Коловращать що, звертати кругом, вертіти навколо, круговращать. -ся, страдат. і возвр. за змістом мови. Коловороті пор. дійств. і упоряд. по глаг. на ть і на ся. Колвратний, що кружляють, вертиться, що обертається навколо; * Мінливий, змінний, непостійний. Коловоротні ж. властивість або сост. коловоротні. Коловратнічать, бути хитким, нерішучим, мінливим, непостійним. Коловатнічанье пор. дійств. це. Коловертне Тамбо. швидкий, моторний, спритний, меткий, жвавий; легковажний, непостійний. Коловерть, коловорот м. Вир, безодня, Вирь, сувій. Свердло з лебідкою, колінчаста рукоятка з Перкі, для свердління. Коловерть м. Коловерть об. людина Коловертне, коловертлівий, провор, або людина непостійний. Коловорот, Коловрат м. Воріт, шпиль, стоячий вал з важелями, для підйому вантажу, тяги невода і ін. Баран, бочка, навою. Свердло. Вигин, звивина річки, твер. пск. Людина Коловерть, в знач. безглуздий, мінливий, непостійний. Коловоротні, до коловороту относящ. Коловертка ж. налівняковое тварина Vortех, колесцо. Коловесіться, коловеснічать новг. твер. пск. повеснічать, тиняючись дурити. Кологрива, кологрівчатий, тварина з гривою навколо, по обидва боки шиї; кінь з кошлаті, развалистой і багатою гривою. Казанки жнвут Кологрива. Кологрівний (див. Коло), що знаходиться близько, біля, у гриви; від цього: Кологрив м. служитель, що ходив у гриви, при коні, під час царських виїздів; в Азії звичай цей зберігся: при ханах і шахах завжди йдуть два Кологрива. Колоделье пор. робота по дозвілля, неважлива, другорядна. Колоделья, колодельной роботи в будинку багато. Колодій м. Хто працює кой-що, близько справи. Кухарський, куховарство ніж
• танець сербів
• танець у сербів
• "коло" по-слов'янськи
• Югославський народний танець
• хоровод у балканських народів