Семантична сполучуваність слова - це його здатність вступати в поєднання з цілими класами слів

Семантична сполучуваність слова - це його здатність вступати в поєднання з цілими класами слів, що об'єднуються спільністю сенсу. Наприклад, дієслова думати, думати, радіти, сміятися, сумувати і інші описують різні стани людини; значить, і поєднуватися вони можуть лише з такими словами, які позначають людини (це і є один з семантичних класів): хлопчик, старий, перехожий, лікар, вчителька і т.п. Тільки в казці, фантастичної повісті або в іронічному викладі можливі вислови на кшталт «коза задумалася» або «шафа засміявся».

Лексична сполучуваність слова - це його здатність вступати в сполучення не з будь-яким словом з будь-якого семантичного класу, а тільки з деякими. Наприклад, існує клас слів, що об'єднуються загальним змістом «безліч», «сукупність»: стадо, табун, зграя, рій, косяк і т.п. При необхідності позначити безліч якихось тварин ми не можемо поєднувати назву будь-якої тварини з будь-яким з цих слів. Кажуть: стадо корів, табун коней, зграя птахів, рій бджіл, косяк риби (але не «табун риби або риб», «стадо бджіл», «рій коней» і т.п.).

Лексична сполучуваність (або - сполучуваність значень слів) проявляється у вибірковості лексем. В межах словосполучення знаменні слова вступають один з одним в певні, більш-менш стійкі відносини, порушення яких призводить до порушення лексичної сполучуваності, напр. надати турботу, інтерес замість надати послугу, увагу, проявити турботу, інтерес.

Причину подібного різноманітності можна угледіти в реальному численності охоплюють предметів, речовин і явищ: так, корови і птиці, коні, бджоли і риби настільки різні за самою своєю природою, що і дивуватися нічого різному «поведінки» відповідних слів в поєднаннях з іншими словами.

Але і в разі, коли мова йде не про конкретні речі, а про відносини або діях (тобто про лексику абстрактній, абстрактної), сполучуваність слів лексично обумовлена. Пишуть: здійснити напад, зробити огляд, чинити опір, дати пораду. Очевидно, що дієслова зробити, зробити, надавати, дати в цих поєднаннях грають одну й ту ж роль - «оглаголівают» іменник, яке при необхідності легко перетворити в дієслово, рівний за змістом всьому словосполученню: напасти, оглянути, чинити опір, порадити. Однак мова чітко розмежовує сполучуваність цих дієслів (і іменників з дієсловами), і жодна людина, що володіє російською мовою, ніколи не скаже і не напише «зробити рада» або «виробляти напад».

В цілому, лексична сполучуваність, є кристалізація семантики слова, яка реалізується в контексті висловлювання. Але безсумнівний і той факт, що лексична сполучуваність проявляється і в лексичній структурі слова, граматичні особливості та стилістиці. Відповідно до цього можна виділити три види сполучуваності: лексичну, граматичну та стилістичну. Межі між цими видами сполучуваності досить умовні і чітко розмежувати їх неможливо умоглядно.

Межі сполучуваності в значній мірі визначаються смисловими особливостями слова, його значенням. Ось кілька характерних прикладів:

«1. Слова ненависть і заздрість, як і любов, позначають «почуття», а злива, спека і вологість, як і мороз, вітер, відносяться до «погодно-кліматичних умов», не можна сказати:

міцна ненависть, заздрість (можна: міцна любов),

міцний злива, міцна спека, вологість (але: міцний мороз).

2. Сполучуваність слова визначається смисловими (семантичними) ознаками слів, в той же час вона має свої межі. наприклад:


Інформація про ообразованіі:

Психологічні особливості навчальної діяльності
Спираючись на вчення А.С.Виготского (4), вітчизняні психологи А.Н.Леонтьев (6), Д.Б.Давидов (15), Л. В. Занков (12), Н.А.Менчинская (21), П.Я.Гальперин (6), розробили теоретичні основи навчальної діяльності, які особливо сприятливо впливають на розвиток інтелектуальної, вольової, емоційно.

Експериментальні дослідження формування трудових умінь через трудові доручення
Тема моєї роботи: «Формування у молодших дошкільнят трудових умінь у ході виконання доручень». У практичній частині мною був проведений педагогічний експеримент, проводився в молодшій групі ДНЗ №251. Вихователі: Сяглова Наталія Володимирівна, Шурухіна Марина Вікторівна. Мета дослідження: про.

Схожі статті