Багато в чому проблема достовірності наших знань про світ визначається відповіддю на фундаментальне питання теорії по-знання: «Що є істина?».
1. В історії філософії існували різні погляди на можливості отримання достовірних знань:
- Емпіризм - все знання про світ обґрунтовується тільки досвідом (Ф. Бекон)
- Сенсуалізм - тільки за допомогою відчуттів можна пізнавати світ (Д. Юм)
- Раціоналізм - достовірне знання може бути почерпнуто тільки з самого розуму (Р. Декарт)
- Агностицизм - «річ у собі» непізнавана (І. Кант)
- Скептицизм - отримувати достовірні знання про світ не можна (М. Монтень)
Істина є процес, а не якийсь одноразовий акт пости-вання об'єкта відразу в повному обсязі.
Істина єдина, але в ній виділяються об'єктивний, абсо-лютні і відносний аспекти, які можна рассмат-ривать і як відносно самостійні істини.
Абсолютна істина - це вичерпне достовірний-ве знання про природу, людину і суспільство; знання, яке ніколи не може бути спростовано.
Відносна істина - це неповне, неточне зна-ня, відповідне певному рівню розвитку об-щества, який обумовлює способи отримання цього знання; це знання, залежне від певних умов, місця і часу його отримання.
Різниця між абсолютною і відносною істинами (або абсолютним і відносним в об'єктивної істини) в ступені точності і повноти відображення дійсності. Істина завжди конкретна, вона завжди пов'язана з певним місцем, часом і обставинами.
Не всі в нашому житті піддається оцінці з точки зору ис-твані або помилки (брехні). Так, можна говорити про різні оцінках історичних подій, альтернативних трактуваннях творів мистецтва і т. П.
2. Істина - це знання, що відповідає своєму предмету, що збігається з ним. Інші визначення:
- відповідність знань дійсності;
- то, що підтверджено досвідом;
- якусь угоду, конвенція;
- властивість самосогласованності знань;
- корисність отриманого знання для практики.