Блін, от якщо не щастить, то по повній! Вчора пізно ввечері розбила ртутний градусник! Ніколи не думала, що зі мною може таке статися! ((Упустила його прямо на паркет в 5 см від килима. Від удару розбився, вся ртуть витекла, розділившись на сотні дрібних кульок! Півночі збирала. Це не так-то легко! Найбільші кульки зібрала на папірець, потім повзала зі скотчем, збираючи дрібні, виколупувала зубочисткою їх з щілин паркету. Але, блін, є відчуття, що не всі зібрала, вони просто мікроскопічні.
Че-т почитала про заходи з демеркуризації і зрозуміла, з дитиною на руках це проблематично, та й взагалі небезпечно. Так що, буду позбавлятися від ртутного градусника. Сподіваюся, цю каку приймають в аптеці, а якщо немає, ще варіант супермаркет, якщо не там, спробую в Икее. А ще краще змушу чоловіка почитати, де цю гидоту візьмуть відразу і без зволікань. Попало ж купити ртутний градусник три роки тому в Раші. Тут-то в Швеції це давно вже не продають. Але, зате люмінесцентних ламп накупили.
Сьогодні зламався ртутний градусник, не розбираючи, а всередині ртуть розділилася на отрезочкі - для використання не придатний. Зі школи знаю що просто так його не викидають, а що робити з ним не знаю. А тепер про інформованість спец.служб: подзвонила в МНС - відповідь не знаємо. У швидку - саказалі телефонуйте в СЕС. У СЕС - що робити не знаємо зателефонуйте в Росспоживнагляді. Там сказали щоб я його закрила в скляну банку або в пакет поклала і вибрсіла в сміття. Коротше.
Здається: всього тиждень пройшов. Як велике в людині бажання бути сильним і щасливим! Я нагадую собі паросток, який поламали, затоптали, висушили сонцем, а він після першого ж дощику піднявся, пустив нові листочки і тягнеться ними до блакитного неба, як на щастя. Була ніч. Василіска спала у себе на другому етажіке, Макарка сопел під боком, я вирубалася наглухо після чергового дня без няні, коли дзвониш всім сусіднім матусям і просиш відвести і привести своє чадо з садка, тому що тато через.