Розумова відсталість у дітей проявляється через органічного ураження головного мозку, коли відбувається порушення нормального розвитку психологічного і пізнавального процесу.
Дітям складно говорити, логічно мислити, активно сприймати все те, що їх оточує.
Також у дітей з розумовими відхиленнями є проблеми емоційного характеру:
- висока збудливість або ж млявість і повна відсутність інтересу до чого-небудь;
- складності у формуванні цілей і мотивації для якогось виду діяльності.
Фізичний розвиток у таких дітей також відхиляється від норми. У них може розвиватися:
- дисплазія;
- деформація черепа;
- непропорційні розміри кінцівок;
- порушення загальної та дрібної моторики;
- проблеми з руховими функціями.
Розумова відсталість буває двох типів: олігофренія і деменція.
Олігофренія може виникнути внаслідок найрізноманітніших причин, таких як спадковість, хромосомніаберації, природні патології, органічне ураження центральної нервової системи в утробі матері або ж відразу після народження. При такій формі захворювання, органічна недостатність не прогресує. Саме тому, дитина з такою патологією може розвиватися, як і його здорові однолітки, але в його розвитку будуть помітні деякі особливості.
У свою чергу деменція є захворюванням, яке постійно впливає на пізнавальну діяльність, тому знижує у дитини бажання пізнавати, критично мислити і відчувати весь спектр емоцій. Ця хвороба з роками все більше і більше прогресує. Вона може виникати у дітей в наслідок органічних захворювань мозку при шизофренії, епілепсії, запальних захворюваннях мозку (менінгоенцефаліті), а так-же внаслідок травм мозку (струсів і ударів).
Якщо говорити про розумову відсталість відповідно до міжнародної класифікації, то ця хвороба має три ступеня.
- Перша ступінь - дебільність. Люди з такою патологією мають легку, неглибоку відсталість у розвитку.
- Друга ступінь - імбецильність. При такій патології, у дитини проявляється глибока відсталість і серйозні порушення в розвитку.
- Третя ступінь - ідіотія. Людина з таким захворюванням має важку глибоку відсталість. Неадекватно сприймає навколишній світ, нездатний до пізнання й оцінки того, що відбувається навколо.
Розумова відсталість може бути:
Сучасна психіатрія виділяє три групи факторів, які впливають на розвиток розумової відсталості.
- Перша група: спадкові та генетичні патології викликані неповноцінністю гендерних клітин у батьків, спадковими захворюваннями і патологією ембріогенезу.
- Друга група: зараження інфекціями. Постійні інтоксикації і травми і у матері під час вагітності.
- Третя група: травми під час пологів, а також ураження центральної нервової системи в перші тижні життя дитини.
Для того щоб поставити правильний діагноз потрібно звертати увагу на три основні групи синдромів:
- ті синдроми, які пов'язані з дисфункцією дозрівання центральної нервової системи;
- ті синдроми, які пов'язані з пошкодженням центральної нервової системи;
- ті синдроми, які відображають вторинні захисні механізми організму.
Розумова відсталість може бути:
- клінічна, коли органічно вражений головний мозок;
- психологічна, коли у дитини виникають серйозні проблеми з пізнавальною діяльністю;
- педагогічна, коли у дитини дуже низька здатність до навчання (читання, рахунок, лист).
Першопричиною розумової відсталості дітей, майже завжди є значна затримка розвитку на першому році життя, що, в підсумку, і призводить до подальших проблем з пізнанням світу, навчанням і логічним мисленням.