Перш ніж приступити безпосередньо до розробки графіка виконання робіт, необхідно ретельно вивчити технологію і організацію будівництва об'єкта, так як недостатнє знання їх часто є основною причиною труднощів і помилок при побудові лінійного або мережевого графіка.
Вихідними даними, необхідними для розробки графіка виробництва будівельних, монтажних і спеціальних робіт служать матеріали, викладені в табл.3.3.
Розробка графіка виконання робіт починається зі складання так званої картки-визначника робіт [1, 4, 8, 9, 10, 14, 19, 26, 28], що є вихідним документом для побудови лінійного або мережевого графіка, і оформляється у вигляді відомості робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка, яка заповнюється відповідно до табл.3. 5.
Таблиця 3. 5. Відомість робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка
найменування (тип, марка)
Професія, і розряд
Відомість робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка починають заповнювати зазвичай з найменування робіт (гр.2). На основі вихідних даних і розрахунків, наявних в табл.3.3 заповнюють обсяги робіт (гр.3 і 4), трудомісткість виконання робіт (гр.5 і 6), необхідні будівельні машини, механізми та їх кількість (графи 7 і 8), кількість змін (змінність) роботи в добу (гр.10), кваліфікаційний склад (професія, розряд) ланки (гр.11) та чисельність (кількість) робочих в зміну (гр.12). Кількість змін (гр.10) встановлюється в залежності від способу виконання робіт. Якщо роботу виконують головним чином за допомогою машин, тоді приймають дві зміни. Якщо ж її виконують головним чином вручну, тоді приймають одну зміну. Тривалість виконання робіт (гр.9) визначається діленням трудомісткості робіт (гр.5 або 6) в залежності від способу виконання роботи (вручну або механізованим шляхом відповідно) на кількість складу ланки (гр.12) і змінність (гр.10).
Для зручності при побудові лінійного або мережевого графіка виконання робіт, на основі вже заповненої відомості робіт і ресурсів мережевого графіка складають зведену відомість робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка у вигляді табл.3.6.
Таблиця 3. 6. Зведена відомість робіт і ресурсів лінійного (мережевого)
Чисельність робітників, чол.
Кіль-кість машин, шт.
Зведену відомість робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка складають виходячи з можливості об'єднання робіт, виконуваних однаковим складом ланки. При цьому, найменування робіт (гр.2) здійснюється в суворій технологічній послідовності їх виконання. При ув'язці робіт у графіку виконання робіт слід керуватися принципом поточности, тобто поєднання різнойменних робіт і послідовного виконання однойменних робіт по захваткам. Вибравши схему потоку, організують по ній провідний процес при повному використанні фронту робіт.
За результатами складання зведеної відомості робіт і ресурсів лінійного або мережевого графіка приступають до розробки лінійного або мережевого графіка виконання робіт. Вибір лінійного або мережевого графіка виконання робіт залежить від ступеня складності і тривалості спорудження об'єкта. Для технічно нескладних об'єктів з невеликою тривалістю будівництва зазвичай складають лінійний графік, а для особливо складних об'єктів і комплексів взаємопов'язаних об'єктів - мережевий графік.
Лінійний графік виконання робіт розробляється відповідно до табл.3.7 (гр.13) за даними табл.3.6. Він наочно відображає хід робіт у часі, послідовність і ув'язку їх між собою.
При побудові лінійного графіка виробництва по об'єкту зображують роботи у вигляді горизонтальних ліній в масштабі часу. Роботи, які проводяться в дві зміни, показують двома горизонтальними лініями, а в одну зміну - однієї горизонтальною лінією. Над лініями записують число робочих і змін (наприклад, 4 × 2 означає, що дану роботу виконують у дві зміни і в кожну зміну зайнято по 4 робочих).
Як і лінійний графік, мережевий графік виконання робіт розробляється за даними табл. 3.6. Мережевий графік виконання робіт розробляється при строгому дотриманні правил побудови мережевих графіків.
Ступінь деталізації мережевого графіка залежить від складності об'єкту, що будується, угруповання і кількості використовуваних ресурсів, обсягів робіт і загальних термінів будівництва.
Після розробки мережевого графіка виробляють його розрахунок. Розрахунок мережевого графіка полягає у визначенні його часових параметрів (ранніх і пізніх термінів початку і закінчення робіт), резервів часу (загальних і приватних) по всіх роботах, а також виявленні його критичного шляху.
Розрахунок мережевого графіка може здійснюватися як вручну табличним або графічним методом, так і за допомогою ЕОМ при великій кількості в ньому подій (більше 500) і особливо коли потрібно враховувати обмеження по ресурсах.
Складання вихідних даних для розрахунку мережевих графіків за допомогою ЕОМ здійснюється відповідно до інструкцій до конкретних програм.
Правила побудови мережевих графіків і методологія їх розрахунку викладені в [1, 4, 8, 9, 10, 14, 19, 26, 28].
Після побудови і розрахунку мережного графіка, тривалість критичного шляху (Ткр) порівнюється з нормативною (Тн) або директивної (заданої) (Тд) тривалістю будівництва даного об'єкта відповідно до [16, 21, 36].
Таблиця 3. 7. Календарний графік виконання робіт
Якщо чи. то розрахунок мережевого графіка на цьому закінчується. Якщо ж> або>. то розрахунок мережевого графіка вважається неточним. В цьому випадку, для уточнення розрахунку проводиться так звана оптимізація (коригування) мережевого графіка за часом з метою скорочення загальної тривалості виконання робіт, тобто довжини критичного шляху і інших шляхів до величини, що забезпечує введення об'єкта в експлуатацію в нормативний або заданий термін.
Скорочення тривалості критичного шляху досягається наступними способами:
а) за рахунок використання резервів некритичних робіт і перерозподілу трудових ресурсів (робочих і машин), тобто переведення бригад, зайнятих на роботах, що мають резерви часу, на роботи, які не мають таких резервів, не змінюючи при цьому топологію мережі;
б) за рахунок залучення додаткових ресурсів (робочих, машин), які раніше не брали участь у виконанні робіт на даному об'єкті, без зміни топології мережі;
в) шляхом перегляду топології мережі, тобто зміни послідовності і взаємозв'язку між окремими роботами. При зміні топології мережі можна організувати роботу по захваткам менших розмірів і поєднати виконання робіт суміжних потоків у часі.
Після внесення змін параметри мережевого графіка проводиться його розрахунок заново. Коригування повторюють до отримання допустимого поєднання тривалості критичного шляху до встановленого терміну будівництва об'єкта, тобто до тих пір, поки не буде дотримано умову або.
Після того, як мережевий графік розрахований, необхідно його представити в формі, зручній для використання на виробництві будівельно-монтажних робіт. Для цього мережевий графік будують в реальному масштабі часу, тобто прив'язують до календаря. Для цього викреслюють масштабну лінійку [4, 10, 14], де вказують роки, місяці, календарні робочі і порядкові дні. Під масштабної лінійкою викреслюють мережевий графік.
В основі побудови мережевого графіка лежать роботи і події. Роботу на мережевому графіку зображують однією суцільною стрілкою зліва направо. Під стрілкою вказують найменування роботи, а над стрілкою - тривалість її виконання в днях, кількість змін і кількість робочих зайнятих в зміну. Якщо в різні зміни зайнято різну кількість робочих, то поряд з кількістю робочих, зайнятих в першу зміну вказують в дужках кількість робочих, зайнятих у другу зміну.
Очікування як процес, що вимагає тільки витрат часу і не споживає ніяких ресурсів, зображують на мережевому графіку так само як і робота, однією суцільною стрілкою. Під стрілкою вказують найменування очікування, а над стрілкою - тільки тривалість його в днях.
Для відображення технологічної та організаційної взаємозв'язку робіт на мережевий графік вводять залежність (фіктивну роботу). Так як залежність не вимагає витрат ні часу, ні ресурсів, її зображують на мережевому графіку пунктирною стрілкою.
Факт про закінчення однієї або декількох робіт, необхідного і достатнього для початку виконання наступних робіт на мережевому графіку встановлюють за допомогою події. Крім того, події на мережевому графіку визначають технологічну і організаційну послідовність виконання будівельно-монтажних робіт. Події на мережевому графіку зображують кружками, всередині яких вказую код події, ранні та пізні терміни початку і закінчення робіт. Дві події обмежують тільки одну роботу. Початок цієї роботи визначається початковим подією, яке і є кінцевими для попередніх робіт. Закінчення даної роботи визначається кінцевим подією, яке і є початковим для подальших робіт. Мережевий графік починається вихідним подією і закінчується завершальним.
Для загальної оцінки правильності побудови як лінійного, так і мережевого графіка крім перевірки на відповідність загальної тривалості будівництва об'єкта нормативним або директивним термінів перевіряють також на дотримання вимог безперервності і рівномірності потреби робочих бригад і основних будівельних машин і механізмів. Тому поряд з лінійним і мережевим графіками будують графік руху робочої сили (графік потреби в робочих кадрах) на об'єкті, а також графік руху основних будівельних машин і механізмів.