Наталія Криволапчук 3717
Так, розрізняють. Про це говорить, наприклад, той факт, що багато бездомних собаки впевнено переходять через вулицю, орієнтуючись на сигнал світлофора. Домашнього собаку цьому не важко навчити. А мої щенята -фокстерьери в півторамісячному віці прекрасно розрізняли кольору мисочок, які в усьому іншому були абсолютно однаковими.
Колись до мене на лекцію привели пуделюшку, яка вміла вибирати з декількох фломастерів той, який господиня називала за кольором. Коли я приїхала додому, мені захотілося навчити цьому мою фоксюшку Джі-Джі. Виявилося, що досить один раз показати їй фломастери, називаючи їх кольору, щоб потім вона подавала мені потрібний фломастер, жодного разу не помилившись.
Переконання в тому, що собаки не повинні розрізняти кольорів, породили фізіологи, які виявили, що в сітківці ока собаки переважають палички, що відповідають за сутінковий чорно-біле зір, а не колбочки, що сприймають колір. Однак з тих пір біологи встигли виявити в Південній Америці жабу, у якій колб взагалі немає, а рефлекс на колір все-таки виробляється.
Нам байдуже, яким уявляється собаці колір - точно таким, як нам, або в клітинку-в смужку. Важливо інше: інформативний чи колір предмета, залежить від нього поведінкова реакція.
У природі колір об'єкта практично нічого не означає і не дає ніякої незамінною інформації. Наприклад, інформація про їстівності і неїстівними завжди дублюється запахом.
Зате в житті з людиною колір може виявитися важливим - як сигнал світлофора. Ось тоді-то собаки і демонструють у всій повноті свою здатність його визначати!