Системи газопостачання будь-яких населених пунктів рассчіти-ються на максимальний часовий витрата газу. Розрахунковий витрата газу на господарсько-побутові потреби визначається як частина від річної витрати:
де кчmах - коефіцієнт годинного максимуму; QГ - річний рас-хід газу, м 3.
Коефіцієнт годинного максимуму витрат газу приймається диференційовано по кожному району газопостачання, мережі ко-торого являють собою самостійну систему, не пов'язаний-ву з системами інших районів.
Розрахункову годинну витрату газу для підприємств різних від-раслей промисловості розраховують за даними паливоспоживання.
При визначенні максимальних часових витрат газу для га-зопроводов житлових і громадських будівель газових мереж викорис-товують два методи. Перший метод полягає в використанні ко-коефіцієнта одночасності включення газових приладів в пік споживання.
Другий метод розрахунку заснований на використанні максималь-них коефіцієнтів! нерівномірності споживання, представля-ють собою відношення максимальної годинної витрати газу до середньогодинної витраті за рік. Розрахунковий витрата газу з визначаються-ють за формулою
де n - число типів приладів або однотипних груп приладів; Ко - коефіцієнт одночасності роботи однотипних приладів або однотипних груп приладів, відповідний загальної кількості приладів ΣNi (для житлових будинків це загальне число квартир); Qном - номінальний витрата газу приладом або групою прилади-рів, який приймає то їх паспортними даними або технічними характеристиками, м 3 / год.
Розрахунковий витрата газу через коефіцієнти нерівномірності споживання визначається наступним чином:
де п - число типів квартир; кчгmax- максимальний коеффіці-ент годинної нерівномірності споживання газу за рік, що залежить від характеру використання газу в квартирі (приготування їжі або приготування їжі і нагрівання гарячої води), її населення-сти і загального числа квартірΣNi, - типу i; Qгкв - річне потребле-ня газу мешканцями квартири, м 3; 8 760 - число годин на рік.
При розрахунку витрат з використанням коефіцієнтів одно-тимчасовості не враховується число людей, що користуються одним газовим приладом. Невідповідність потужності встановлених прилади-рів потреби призводить до необґрунтованого збільшення рас-парних витрат газу, а отже, перевитрати металу.
Коефіцієнт годинного максимуму. Максимальний часовий рас-хід газу визначають з річної витрати і коефіцієнту нерав-номерних його споживання:
де кч.г.max- максимальний коефіцієнт годинної неравномернос-ти споживання газу за рік; Qг - річне споживання газу, м 3; т - = 8 760 / кч.г.max - число годин максимального використання газу.
Якби споживання газу було рівномірним і рівним максі-мінімальний годинною витратою, то весь річна витрата спожили б в т годин, тобто в число годин використання максимуму газу. Вели-чину, зворотний т, називають коефіцієнтом годинного максимуму