Документ. Розрахункова квитанція: нюанси заповнення та відповідальність за «творче» заповнення
Розрахункова квитанція: нюанси заповнення та
відповідальність за «творче» заповнення
ПИТАННЯ: При продажу товарів у магазині підприємець застосовує розрахункові книжки.
Трапляється, що покупці купують товари у великому асортименті, в зв'язку з чим у підприємця виникають проблеми з заповненням розрахункових квитанцій: він не має можливості вписати в одну квитанцію всі найменування товарів.
Як правильно вчинити підприємцю, щоб в такій ситуації не порушити законодавство: видавати кілька квитанцій одному покупцеві або все ж можна вписати в розрахункову квитанцію, що товар відпускається по переліку, який вказаний, наприклад, в накладній, товарному чеку і т. П. Які видаються покупцеві і є невід'ємними додатками до квитанції?
Яка відповідальність передбачена за заповнення квитанції з посиланням на накладну?
ВІДПОВІДЬ: Як ми розуміємо, виписувати кілька квитанцій при многоассортиментной покупках підприємцю не хочеться, а є бажання в одній квитанції зробити посилання на додатковий документ, в якому буде вказано весь перелік придбаних товарів. Подивимося, наскільки таке творчість відповідає чинному законодавству.
Відповідно до п. 5.3 Положення про розрахункові документи відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема
«Назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи:" Найменування товару (послуги) "," Вартість е. І. " (Вартість одиниці виміру), "ПДВ (%)", "Вартість" ».
Під найменуванням товару (послуги) в зазначеному документі розуміється
«Слово, словосполучення або слова та цифрового коду, що відображають споживчі ознаки товару (послуги) і однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СХ *» (розділ 1).
На нашу думку, вказівка будь-якого документа в реквізиті «Найменування товару (послуги)», строго кажучи, не відображає споживчі ознаки товару, тому подібне заповнення квитанції є порушенням встановленого порядку її заповнення.
На користь цього висновку свідчить і інший РРОшний документ - Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений тим же наказом ДПАУ № 614 (далі - Порядок ведення КОРО і РК).
Нагадаємо, що згідно зі ст. 2 Закону про РРО
«Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій».
Так ось, розділ 9 Порядку ведення КОРО і РК, що регламентує порядок ведення розрахункової книжки, не передбачає внесення до реквізиту «Найменування товару (послуги)» ніяких інших записів, крім найменування реалізованих товарів (послуг).
А відповідно до п. 9.5 Порядку ведення КОРО і РК на вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції можуть бути додатково вказані всі або частину передбачених установленою формою реквізитів, зокрема найменування товару (послуги), ставка ПДВ у відсотках, вартість придбаних товарів (послуг ) за кожним найменуванням.
До речі, в разі виписування спрощеної квитанції ** (в якій вказується тільки загальна сума розрахунку) покупець також може зажадати вказати дані про найменування товару (послуги), вартості одиниці виміру і т. П для цих цілей дозволяється використовувати зворотний бік відривній частині спрощеної квитанції.
А ось для звичайних - неупрошенних - квитанцій подібні маніпуляції з використанням зворотного боку квитанції для вписування інформації про товар не передбачені.
Далі - про відповідальність.
Дивно, але Законом про РРО штрафні санкції за порушення порядку заповнення розрахункових квитанцій не передбачені. Не виключаємо того, що податківці можуть спробувати застосувати Фінсанкцію по п. 3 ст. 17 даного Закону. Нагадаємо, що відповідно до згаданого пункту застосовується штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, в разі порушення порядку використання розрахункової книжки. Ми ж вважаємо, що порядок використання розрахункової книжки та порядок заповнення розрахункової квитанції - не одного поля ягоди, тим більше що вони регулюються різними нормативними актами.
Проте за вольності при заповненні розрахункових квитанцій можлива адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 155-1 КпАП за порушення порядку проведення розрахунків передбачена адмінвідповідальність у вигляді штрафу:
- в розмірі від 2 до 5 нмдг до особі, яка здійснює розрахунок;
- в розмірі від 5 до 10 нмдг - до посадових осіб підприємства.
* СХ - суб'єкт господарювання.
** Застосовується при розрахунках за товари або послуги (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень; при продажу квитків тривалого користування на проїзд в міському чи приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку; при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).