Розмежування крадіжки і грабежу в судовій практиці

РОЗМЕЖУВАННЯ крадіжок і грабежів У СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

8. Складніше питання кваліфікації в разі, коли посягателя здійснює вбивство особи, який намагався перешкодити ще не завершеної крадіжці, а потім дії свої припиняє і з місця скоєння злочину переховується, так і не вилучивши чужого майна. У цьому випадку скоєне в розбій не переростає, якщо рішення про припинення посягання на власність виникло до скоєння вбивства. Але якщо посягателя вирішив не викрадати майно вже після заподіяння їм смерті потерпілому, то вчинене має кваліфікуватися як розбій і як вбивство, з розбоєм поєднане.
Причини прийняття особою рішення про припинення посягання на власність, коли таке рішення прийнято їм до скоєння при зазначених обставин вбивства, також мають значення для кваліфікації: якщо посягателя відмовляється від продовження розкрадання, усвідомлюючи, що в разі вбивства сторожа йому все ж таки вдасться чуже майно вилучити, виникає питання про застосування ст. 31 КК.
Можна, здавалося б, міркувати так: навіть якщо об'єктивно у особи, яка вчинила вбивство сторожа, можливість заволодіти майном була, обліку підлягає суб'єктивне сприйняття посягателя факту появи сторожа і його вбивства - лише при оцінці винним виникли обставин як перешкоджають продовженню розкрадання (наприклад, коли він побоюється швидкого прибуття співробітників поліції, яких сторож міг, за його поданням, викликати) вчинене в цілому повинно розцінюватися як замах на крадіжку і вбивство з метою приховати інший преступле ня.
Разом з тим точнішим бачиться інше рішення: при обговорюваних обставин припинення посягання на майно в формі крадіжки в принципі неможливо визнати добровільною відмовою з урахуванням що міститься в ч. 1 ст. 31 КК дефініції, згідно з якою "добровільною відмовою від злочину визнається припинення особою готування до злочину або припинення дій (бездіяльності), безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, якщо особа усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця". В обговорюваному ж нами випадку можливість доведення до кінця саме крадіжки, тобто розкрадання таємного, у винного свідомо для нього самого як раз була відсутня - довести до кінця крадіжку, тобто вилучити і заволодіти майном таємно, він вже не може, оскільки був виявлений сторожем в процесі розкрадання.
Це означає, що, якщо при зазначених обставин особа ще до вбивства несподіваної сторожа вирішило майном не заволодівати, хоча усвідомлювала, що такого вилучення більш нічого не перешкоджає, відмова від доведення злочину до кінця не може розцінюватися як добровільний, а тому вчинене також буде кваліфікуватися як замах на крадіжку і вбивство з метою приховання іншого злочину.

Пристатейний бібліографічний список

Наша компанія надає допомогу з написання курсових і дипломних робіт, а також магістерських дисертацій по предмету Кримінальне право, пропонуємо вам скористатися нашими послугами. На всі роботи дається гарантія.

Схожі статті