Нове в гуманітарних науках
Санкт-Петербурзький гуманітарний університет ПРОФСПІЛОК
Під редакцією почесного члена Міжнародної академії психологи-чеських наук, дійсного члена Академії гуманітарних наук, Петровської академії наук і мистецтв, Балтійської педагогічної академії, доктора культурологічних наук, професора А. С. Запесоцкий
доктор психологічних наук А. Л. Свєнціцький.
доктор психологічних наук Г. Л. Ержемскій
2.5. Від течії думки до системи наукового знання
3.3. Марксизм і фрейдизм: від спроб синтезу до ідеологічного розмежування
4.1. поняття особистості
ГЛАВА 5. ДУХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ
5.1. Поняття і природа духовного потенціалу особистості
5.2. Можливості і межі духовно-психічного потенціалу особистості
5.3. Природа прихованих резервів духовно-психічного потенціалу особистості
ГЛАВА 8. Психологічна ГОТОВНІСТЬ ДО ДІЯЛЬНОСТІ
8. 1. Психологічна готовність як фактор діяльності
ГЛАВА 9. психологічної включеності В ДІЯЛЬНІСТЬ
9.1. Поняття психологічної включеності в діяльність
9.2. Психологічна включеність як фактор діяльності
9.4. Природа і фактори психологічного включення і включеності особистості
9.5. Забезпечення психологічної включеності в діяльність
9.6. Ефект і парадокс психологічної включеності
9. 7. Подолання інерції психологічної включеності
10.2. Поняття психологічної спільності
10.3. Природа і функції психологічної спільності
10.5. Лідерство як інструмент інтеграції спільності
11.2. Психологія епохи як історична спільність людей
11.3. Психологія народу
11.4. масова психологія
11.5. Психологія еміграції
11.6. Психологія малої групи
11.7. Психологія шлюбу і сім'ї
12.1. поняття спілкування
12.2. Спілкування і особистість
12.3. Спілкування і діяльність
12.4. Спілкування і спільність
12.6. Спілкування і взаєморозуміння людьми один одного
12.7. Значення і функції спілкування
12.8. анатомія спілкування
ГЛАВА 13. СТРУКТУРА СПІЛКУВАННЯ
13.1. Поняття і способи структурування спілкування
13.2. Суб'єкт і об'єкт спілкування
13.3. Засоби спілкування
13.4. Спілкування як комунікація
13.5. Спілкування як інформаційний процес
13.6. Засоби масових комунікацій в структурі спілкування
13.7. Спілкування як взаємодія
13.8. Способи взаємодії людей в процесі спілкування
13.9. Типи і види спілкування
14.2. психічне зараження
14.6. Мода як найдинамічніший феномен і механізм людського спілкування
ГЛАВА 16. НАСТРІЙ ЯК ЕКВІВАЛЕНТ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ІНДИВІДА
16.1. З історії питання
16.2. визначення настрою
16.4. Структура психічного настрою особистості
16.5. Психічний настрій і установка
18.2. У пошуках критерію
18.3. Визначення основних показників клімату
18.5. Від характеристики потенціалів до структурної моделі СПК
19.3. Постдіагностіческій тренінг-корекція як інструмент регулювання СПК колективу
ГЛАВА 20. ГРОМАДСЬКЕ НАСТРІЙ ЯК ЯВИЩЕ МАСОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ
20.1. Суспільний настрій як предмет дослідження
20.3. Сучасні тенденції дослідження суспільного настрою
21.3. Гуманітарна освіта і наука як дзеркало стану суспільства і духовної еволюції нації
21.4. Зміна надстроечной парадигми: спосіб подолання бар'єрів на шляху гуманізації суспільства
Сьогодні особливо актуально включення потенціалу з-ціальної психології в вдосконалення системи вищої гуманітарної освіти і культури суспільства. Без цього неможливе вирішення такої стратегічної задачі, який яв-ляется духовне перетворення Росії.
Нова книга Б. Д. Паригін є підсумком його багато-річної експериментально-практичної та теоретичної рабо-ти в цій галузі.
Академік А. С. Запесоцкий
Тепер прийшов час енергійного розгортання твор-чеських можливостей цієї науки і її включення в рішення багатьох практичних питань, пов'язаних з психологічним забезпеченням готовності суспільства до ефективного виходу з тривалої кризи, відродження і оновлення економі-чного, правового, політичного і духовно-морального потенціалу соціуму, його гуманітарної культури і гуманності-тарного освіти.
- розподілу функцій, з одного боку, загальної теорії, а з іншого - тієї її різновиди, яка носить переважно-ного прикладний характер;
- проблемного підходу до розгляду досліджуваних яв-лений на відміну від переважно емпіричного, описа-ного;
- системного бачення всього різноманіття граней изуча-ваних явищ і що випливає з цього розширення їх кола, що потрапляє в поле зору даної науки.
Все це робить вельми прозорими кордону між со-ціальної психологією та іншими науками про людину і опору-вождается взаємними і все більш масовими переходами їх демаркаційних ліній дослідниками з обох сторін (до сча-стю, поки без переростання цих переходів в скільки-небудь серйозні " прикордонні конфлікти ").
Прикладом може служити ситуація, пов'язана з вивченням третьому феноменології спілкування.
Феномен спілкування вже зараз викликає зростаючий інтерес в інших, в минулому далеких від нього, сферах наукового дослід-вання. Це відбивається в таких поняттях, як "економічне спілкування", "наукове спілкування", "політичне спілкування", "духів-ве спілкування" і т. Д.
Але це не звільняє від розмежування відносин з про-щей психологією або тим більше філософією, представники ко-торих в не меншому ступені мають підставу претендувати на розвиток досить загальних уявлень про це явище.
Відповіддю на це завдання може стати пошук не тільки і навіть не стільки кордонів, що розділяють сфери інтересів до одно-му і того ж явища, скільки відмінностей у способі профессио-нального мислення, сформованого в рамках тієї чи іншої наукової дисципліни.
Більш ефективне рішення даних питань, на наш погляд, може бути пов'язано з переходом від уявлень про одномірності, однозначності і однокачественностью до призна-ня багатовимірності, багатозначності і многокачественной досліджуваних процесів і явищ.
Саме з цієї точки зору тут зроблена спроба розгляду природи, і світового процесу становлення со-ціально-психологічного знання, і історії вітчизняної со-ціально-психологічної думки, і особливостей постановки і вирішення нею або в рамках її традицій проблем особистості і діяль-ності, спільності, спілкування і стану.