Даний розділ присвячений списку слов'янських імен.
Ім'я визначає долю людини. Це ключ до його внутрішнього я. Адже неспроста на Русі у людини було два імені одне - помилкове, для всіх, і інше - таємне, тільки для самої людини і його дуже близьких людей. Ця традиція існувала як захист від недобрих духів і недобрих людей. Часто перше ім'я було свідомо непревлікательним (Кривий, Некрасов, Злоба), для ще для більшого захисту від недобрих. Адже не маючи ключа до сутності людини, заподіяти зло набагато складніше. Обряд другого имянаречения проводився в підлітковому віці, коли основні риси характеру сформувалися. Ім'я давалося виходячи з цих рис. Слов'янські імена буяли своєю різноманітністю, існували групи імен:
1) Імена із тваринного і рослинного світу (Щука, Йорж, Заєць, Вовк, Орел, Горіх, Борщ)
2) Імена по порядку народження (Первуша, Вторак, Третяк)
3) Імена богів і богинь (Лада, Ярило)
4) Імена по людських якостей (Хоробрий, Стоян)
5) І основна група імен - двохосновні (Святослав, Доброжір, Тихомир, Ратибор, Ярополк, Гостомисл, Велімудра, Всеволод, Богдан, Доброгніва, Любомила, Міролюб, Світозар) і їх похідні (Святоша, Добриня, Тішіло, Ратіша, Путята, Ярилки , Милонєг).
З перерахованих імен нескладно простежити процес створення похідного імені: з двухосновного відсікається друга частина і додається суфікс або закінчення (-него, -ло, -та, -тка, -ша, -ята, -ня, -ка).
Приклад: Святослав. Свято + ша = Святоша.
Безумовно імена людей несуть в собі значну частину культури і традиції всього народу. У Росії з настанням християнства слов'янські імена майже повністю впали в небуття. Існували списки слов'янських імен заборонених церквою. Чому так відбувалося неважко здогадатися. Одна частина імен (Лада, Ярило) була іменами слов'янських богів, власники другої частини були люди, які і після хрістанізаціі Русі намагалися відновити культ і традиції (волхви, богатирі). На сьогоднішній день в Росії слов'янськими іменами називають лише 5% дітей, що безумовно збіднює і так мізерну слов'янську культуру.
СПИСОК СЛОВ'ЯНСЬКИХ ІМЕН
Бажен- бажане дитя, бажаний.
Теж значення мають імена: Бажай, Бажан. Від цих імен виникли прізвища: Бажанов, Баженов, Бажутін.
Бажена- жіноча форма імені Баженов.
Белослав- Від БЕЛ - білий, біліти і СЛАВ - славити.
Двочленні слов'янські імена
Імена, що складаються з двох слів, мали свій глибокий сенс і вимову. На жаль, сьогодні СЛОВ'ЯНИ вже не розуміють значення своїх імен. Найгірше, однак, те, що імен цих стає все менше. (У Польщі всього якихось 10% від усіх імен).
Тому своїми рефератом я хочу закликати до порятунку "старослов'янських двочленних імен". Їх потрібно врятувати будь-яку ціну, оскільки (скористаюся цитатою) "Імена створюють систему, яка, виділяючись з усього мови деякими специфічними рисами, становить одночасно частина традиції права і звичаїв кожного суспільства" (Тадеуш Мілевський, 1969). Ця чудова традиція права і звичаїв присутня однаково у всіх слов'янських країнах через спільного походження і загального етнічного початку. Систему слов'янських імен слід проголошувати і поширювати, щоб вона не зникла і стала більш популярною і навіть обов'язковою у всіх слов'янських країнах.
Причиною зникнення слов'янських імен є процес акультурації. Я розгляну цю проблему з точки зору Польщі та поляка. Зараз найнебезпечнішим є лихо під назвою американізація. Я буквально виходжу з себе, коли їду в поїзді і чую, як відпочиваючі закликають своїх чад до порядку. Зустрічаються такі імена, як Анжеліка, Лінда, Ларі, Марк, Денис, Роб, Маркс, Енді, Валентинка ... Це, звичайно ж, результат напливу низькопробної американської або німецької поп-культури, особливо беззмістовних фільмів і телепрограм. До 1989 року таких імен в Польщі не було зовсім, завдяки чітким діям цензорів і Міністерства культури і мистецтва. По іменах в Польщі можна також легко помітити вплив німецької культури і одвічного "Drang nach Osten". Робертов, Конрадом, Кароль і Генрик у нас вже мільйони. Фактично з Німеччини до Польщі прибуло і християнство, а з ним і Біблія і численні гебрейське імена. Незважаючи на їх ополячення, значне число близькосхідних імен вказує на рівень занепаду традиції слов'янської культури та звичаїв. Зараз виходить, що "типово польськими" є такі імена, як Матеуш, Лукаш, Петро, Рафал, Юзеф. У зв'язку з тим, що римський папа має польське походження, популярність гебрайських імен Ян і Павло перейшла кордон абсурду. Я закликаю хоча б в нашому колі - колі людей, які усвідомлюють себе слов'янами - відмовитися від цих американських, німецьких чи гебрайських імен.
Імена, ініціація і слов'янська культура
До і відразу після розпаду Слов'янської Спільності, тобто перш ніж слов'янські племена увійшли в орбіту впливу чужих культур, язичницька традиція і звичаї не дозволяли членам племінної спільності, а тим більше правлячій еліті, відступати від канону двучленного імені (600 - 1000 року нашої ери) . Дитина ставав членом суспільства (Задруга, Ополе, племені, держави), коли переходив під чоловічу опіку у віці 7 років. Під час обряду ініціації вибиралося нове ім'я, а старе ім'я, дане незалежно від статі, під впливом почуттів і імпульсу матері, підлягало забуттю. Нове осмислене ім'я повинне було відповідати характеру дитини або якостям, які хотіли б у ньому бачити батьки, якщо у дитини був слабкий характер, наприклад:
Богуміл - нехай буде милий богу,
Гостерад - нехай буде відрізнятися гостинністю,
Мстислав - нехай буде славен помстою над ворогами.
Як видно, за слов'янським віруванням, ім'я було закляттям і магічним знаком, пов'язаним з людиною, його носять.
Завдяки лексичним складовим двочленних імен, збережених звичаями та традицією, ми багато чого дізнаємося про культуру і систему цінностей наших предків. Ось приклади з різних сфер життя:
Життя (суфікси -бути, -жири) - Властібит, Жирослав, Домажир.
Позитивні цінності (добро-, любо-, міло-, радо-) - Доброгостів, Любомир, Радомир, Мілострий.
Негативні цінності (не-) - Никлот, Немир, Нерад.
Сенс пізнання (думки-, -мисл, -від) - Мислібор, Гостевід, Болемисл.
Суспільний лад (держі-, граді-, Владі-) - Держікрай, Градіслав, Володимир.
Гостинність (-ГОСТ) - Любогост, Доброгостів, Радогості.
Військова організація (-полк, виття-) - Святополк, Воїслав.
Бойова готовність (буді-, кресі-) - будів, Кресіслав.
Боротьба (борі-, раті-) - Борігнев, Ратибор.
Переваги воїна (свято-, яро-, пако-) - Святомира, Ярослав, Пакослав.
Честь, слава (шануй-, -слав) - Чтібор, Томіслав, Болеслав.
Сім'я (брато-, -стрий, сестро-) - братомь, Желістрий, Сестроміл.
Власність (семи-) - Семемисл, Семавіт.
Віра (бог, бог) - Богуслав, Хвалибога, Молибога, Богухвала.
Це приклади присутності цінностей, почуттів, вірувань, общинного способу життя, організації життя в умовах війни. Слід наголосити на тому, що в системі слов'янських імен відсутні виступаючі в системі імен інших індоєвропейських мов назви тварин (!), Зброї та реалій, пов'язаних із заняттями населення. Слов'янські імена також більш абстрактні, ніж інші індоєвропейські імена.
Види слов'янських імен в Польщі
У Польщі, як і в інших слов'янських країнах, виступають три розрізняються морфологічно типу імен.
Перший тип - двочленних імена
Основні, найдавніші і найбільш правильні. Вони складаються з двох знаходяться між собою в певному синтаксичному та смисловому плані слів. Характеристика цих імен була представлена вище. У Польщі в період Середньовіччя імен такого типу використовувалося близько шестисот. Однак з моменту прийняття християнства вони поступово замінялися приходили з Заходу іудейсько-християнськими іменами і в кінці кінців на рубежі XV-XVI століть були майже повністю витіснені. Виняток з цього правила становили слов'янські двочленних імена, які носили святі Церкви, наприклад, Чеслав, Казимир, Станіслав, Вацлав, Владислав, Войцех. Також довше залишалися у вживанні двочленні імена в дворянських сім'ях, що є доказом використання двочленних імен слов'янськими елітами. Доказом цьому служать також імена королівських і князівських династій на території всього Слов'янського світу. У Польщі слов'янські двочленних імена носили навіть володарі з династій, етнічно нічого спільного зі слов'янства не мали: Ягеллони (наприклад, Владислав Варненський), Вази (наприклад, Владислав IV Ваза).
У XVI і XVII століттях ми ще зустрічаємо Броніслава, Дадзібога, Доброгостів, Держислава, Ярослава, Мирослава, Мстислава, Пшемислава, Пшецлава, Володимира, Збігнєва. У XVIII столітті в Польщі вжиткового слов'янських двочленних імен продовжує падати. Ситуація змінюється в XIX столітті в зв'язку з інтересом до минулого Польщі. Починають з'являтися календарі слов'янських імен (наприклад, Т.Воевудского в Варшавському Кур'єрі за 1827 рік), хоча разом з ними починають з'являтися помилкові, спотворені форми слов'янських імен (наприклад, замість Збигнева з'явився Збігнєв, а замість Семовита з'явився Земовіт) і гібридні форми - отримані з християнських імен з додатком другого слов'янського члена, наприклад: Ян - Яніслав, Юліан - Юліслав. Воскресіння деяких старих слов'янських імен сприяла також романтична література, багата старопольскими мотивами з справжніми старослов'янськими іменами ..
Зараз в Польщі діють організації, які виявляють інтерес до слов'янства і вимагають від своїх членів володіння двочленним слов'янським ім'ям, що здається мені вельми позитивним явищем (наприклад, деякі харцерскіе дружини в Кракові, краківське відділення товариства "Никлот", "Крак", "Любуші") .
Який в даний час масштаб використання слов'янських імен в Польщі? Станіславів - 800 тисяч, Казимиров - 300 тисяч, Войцехов, Владіславов, Чеслава і Владимиров - по 200 тисяч, богданів - 130 тисяч. Досить велике число також богумилами, Богуслава, Богухвалов, Святославів. Ці імена популярні завдяки їх зв'язку з християнством. З імен, які з християнством мають небагато спільного, популярні Збігнєв (400 тисяч), Ярослав, Мирослав, Веслав, Здіслав (по 200 тисяч), Пшемислав (130 тясяч), Болеслав, Броніслав, Радослав (по 80 тисяч).
Від чоловічих імен утворюються жіночі форми, а їх велику схожість свідчить про рівноправність жінок, наприклад: Станіслава (300 тисяч), Казимира (145 тисяч), Владислава (140 тисяч), Чеслава (100 тисяч). Популярні також: Вацлава, Броніслава, Людмила, Доброслава, Славоміра, Збігнєва, Здіслава.
Другий тип - форми імен, що походять від двочленних імен
Похідні форми, розбиті або скорочені, забезпечені різними суфіксами, часто зменшено-пестливими), наприклад: Ратіборек - від Ратибор, Лют - Лютогнев, Пелка - від Святополк, Войтек - від Войцех, Гневко - від Гневомір, Мілош - від Мирослав, Броніше - від Броніслав, Лех - від Лехослав, Мешко - від Мечислав, Борис - від Борислав.
Особисто я вважаю, що від імен такого типу Слов'янство повинно позбутися як від неправильних форм, хоча з етнічної точки зору вони значно правильніше імен, що походять від християнства і від західної поп-культури.
Третій тип - прості імена - народні назви в функції власних особових імен
Хорошим прикладом імені цього типу є популярне в Сербії ім'я Вук, швидше за все освічене від відомого в Середні століття імені Вілчан - володар Виліт зі значанія "нехай буде як вовк, войовничий, хижий, умілий воїн". Інші імена цього типу: Квятек ( "нехай буде як квітуча рослина, прекрасний і огрядний"), Одолан (від дієслова "здолати"), Шиба (від "Шиба", тобто бити), Кохан, Мілаван, Ласота.
Особисто я вважаю, що ці імена, хоча вони і слов'янські, правильні і цікаві, не слід пропагувати через їх одночленной, що не надає їм слов'янського характеру.
Мої батьки - католики, а тому дали мені ім'я архангела Рафаеля - Рафала в польському звучанні. Коли я вже усвідомив себе справжнім слов'янином, я вирішив через обряд ініціації змінити ім'я на старослов'янське. Я вибрав ім'я Боромир, що означає "нехай бореться з ворогом за свій світ". Воно підходить до мого прізвища і відповідає моєму характеру. Перш ніж я почав використовувати це ім'я, воно стало моїм прізвищем через подібності з моїм прізвищем і персонажем з "Володаря Кілець" Толкієна, який тоді з Англії завоював уми молодих людей в Польщі. Через кілька років я захотів офіційно зареєструвати нове ім'я в якості другого. Яке ж було моє здивування, коли в моїй заяві було відмовлено! Відповідно до закону 50-х років польськими було визнано більш десятка слов'янських імен, перерахованих мною раніше, а також велике число імен гербрайскіх, німецьких і латинських. Таким чином, виявилося, що маючи гебрейське ім'я, я не можу замінити його на слов'янське, оскільки чиновник заявив, що я його вигадав. А адже ім'я це присутнє в списку сербських національних імен (Milica Cirkovic "Recnik licnich imena kod Srba"). Це означає, що це ім'я чисто слов'янське, тим більше, що його можна логічно і граматично пояснити. Вищезгаданий закон дозволяє одночасно змінити прізвище, так що завдяки пронімецькою політиці польської держави часто зустрічається прізвище Вільк (сербський Вук) можна замінити на більш "нормальну" Вольф. З цієї правової проблемою ми, поляки, повинні впоратися самі, але мені цікаво, як юридичне питання зміни імені виглядає в інших слов'янських державах. Для мене спосеніем виявилося написання на цю тему дипломної роботи і декількох статей в спеціальних журналах, проте це швидше правова виверт, ніж принцип, який повинен зобов'язувати.
Способи порятунку двочленних імен
Щоб зберегти існування двочленних слов'янських імен як етнокультурного прапора, що відрізняє нас від представників інших мовних груп, необхідна акція популяризації цих імен в культурі. Для стислості я лише перерахую ці способи:
вибір літературних і артистичних псевдонімів у формі двочленних слов'янських імен, наприклад: письменники Людовит Штур, Збігнєв Ненацький, Барнім Рогаліца;
введення обов'язкового слов'янського імені в організаціях національної та слов'янської спрямованості;
найменування фірм, магазинів, об'єднань, вулиць такими іменами (наприклад, відома в Польщі ковбасна фірма "Доброслава");
пропаганда періоду раннього середньовіччя через археологічні експедиції та історичні засідання, адже всі правителі в цей період мали слов'янські імена;
наділення героїв книг, віршів, фільмів двочленних слов'янськими іменами;
видання календарів зі списком слов'янських імен, притому виключно правильних.
Одним словом, мова йде від тому, щоб впроваджувати слов'янські імена в кожній сфері нашої діяльності: на рівні політики, економіки, культури, науки. Слід пам'ятати про наших дітей, які незабаром з'являться на світло. Подумаємо вже сьогодні про слов'янських іменах для них! На жаль, сьогодні в зв'язку з юридичними вимогами ми не можемо собі дозволити давати дитині ім'я у віці 7 років. Ці імена ми повинні шукати в списках слов'янських імен, історичних джерелах, літературі, а також у тих, що оточують нас назвах місцевостей, наприклад: Володимир в Росії, Братислава - у Словаччині, Літомисль в Чехії, Златібор - в Сербії і в Польщі: Водіслав, Ратібуж, Мислібуж, Пшемисль, Ярослав, Держіслав, Вроцлав. Можна їх також знайти в назвах в Болгарії: Борімір від імені Боромир і в Польщі: Лютославський від імені Лютослав.
Переклад з польської.