Психотерапевтична допомога має етапну організацію, відповідно до якої дещо відрізняються і завдання її психологічного забезпечення, які в цілому відповідають цілям і напрямкам роботи клінічного психолога в системі психіатричної допомоги.
Найбільш поширеною моделлю психотерапевтичної допомоги пацієнтам з неврозами (F40-F48) і іншими непсихотическими психічними розладами є психотерапевтичний кабінет первинної ланки медичної допомоги - поліклініки. За даними літератури, у неврологів поліклінік лікується 49-57% хворих, які потребують психотерапевтичної допомоги, у дільничних лікарів-терапевтів - 34-47%.
Психологічна допомога, що надається в поліклініках, має свої особливості, до яких відносяться:
· Необхідність швидкого встановлення контакту між лікарем і пацієнтом;
· Використання короткострокової та інтенсивної психотерапевтичної допомоги з переважанням раціональної психотерапії і непрямого навіювання;
· Поєднання психотерапії з іншими видами лікування;
· Велика частка пацієнтів з так званими психосоматичними розладами і непсихотическими формами депресивних розладів.
Зі збільшенням числа підготовлених лікарів-психотерапевтів і визнанням важливості ролі психотерапевтичного кабінету поліклініки в якості одного з основних елементів в структурі психотерапевтичної служби значно розширюється спектр використовуваних психотерапевтичних методів, розвиваються бригадні технології надання психотерапевтичної допомоги. До завдань психологічного забезпечення роботи психотерапевтичного кабінету поліклініки відноситься і поглиблене психодіагностичне обстеження пацієнтів з метою забезпечення диференціальної клінічної діагностики, особливо у випадках так званої експрес-діагностики.
В якості особливого ланки психотерапевтичної допомоги виступають так звані психотерапевтичні центри. Ці установи здійснюють різноманітні види психотерапевтичної допомоги, мають кабінети, які спеціалізуються на проведенні більш складних видів психотерапії (амбулаторної, груповий, сімейної, допомоги дітям та підліткам), а також денні стаціонари та стаціонарні психотерапевтичні відділення. Такі установи координують психотерапевтичну і психологічну роботу на певній території і створюють передумови для адекватного застосування всього комплексу психотерапевтичних методів і психологічних втручань. У структурі психотерапевтичних центрів створюються клініко-психологічні підрозділи, які крім здійснення консультативної функції набувають функції методичного координатора роботи клінічних психологів мережі психотерапевтичних кабінетів.