У статті йдеться про ріпак, як цінної олійної і кормової культури. Він займає важливе місце у вирішенні проблем протеїнового харчування тварин. Особливо підвищилася значимість цієї культури після створення сучасних безерукових і нізкоглюкозінолатних сортів.
Дослідження показали, що використання ріпакової макухи в складі комбікормів підвищує молочну продуктивність корів і знижує витрати кормів на одиницю продукції до 5 - 14%.
Ріпак - цінна олійна та кормова культура
Ріпак - цінна олійна та кормова культура. Будучи джерелом харчового масла і одночасно кормового білка, він займає важливе місце у вирішенні проблем протеїнового харчування тварин. Особливо підвищилася значимість цієї культури після створення сучасних безерукових і нізкоглюкозінолатних сортів. Ріпаковий макуха і шрот також є хорошими постачальниками мінеральних речовин. За вмістом кальцію, фосфору, магнію, міді і марганцю вони перевершують соєвий шрот. Доступність у них кальцію становить - 68%, фосфору - 75%, магнію - 62%, марганцю - 54%, міді - 74%, цинку - 44%. Ріпаковий шрот містить значну кількість холіну, рибофлавіну, фолієвої кислоти і тіаміну, але менше пантотенової кислоти в порівнянні з соєвим шротом.
У Північнокавказькому НДІ тваринництва було проведено науково-господарський досвід на трьох групах свиней. Тварини першої групи служили контролем і отримували в складі раціону соняшниковий шрот; в складі комбікормів яким годують тварин другої групи використовувався ріпаковий шрот, в третій - ріпаковий макуха. * У діаграмі наведені середньодобові прирости тварин досліджуваних груп. Згодовування соняшникової шроту дозволило подсвинкам цієї групи збільшити свою живу масу з 18,6 до 100 кг, валовий приріст цих тварин склав 81,4 кг, при витратах 4,40 кг корму на 1 кг приросту живої маси. Згодовування ріпакової шроту замість соняшникової дозволило знизити витрати кормів на 1 кг приросту живої маси до 4,25 кг. Підсвинки третьої групи (тварини отримували ріпаковий макуха) за період досвіду (153 дня) збільшили свою живу масу з 18,2 кг до 106,3 кг, витрати корму на 1 кг приросту знизилися на 6,9% в порівнянні з контрольною групою.
Треба відзначити, що раціони молодняку свиней погано збалансовані найчастіше по лімітуючим амінокислотами, макро- і мікроелементів, а також деяким водо- і жиророзчинних вітамінів (А, D і групи В). Зернозлаковие корми (в основному кукурудза і ячмінь) містять багато крохмалю - до 50 - 60%, мало протеїну - 9,2 - 11,3% і лізину (2,1 - 1,4 г / кг). Складнощі з вирощуванням і згодовуванням таких традиційних культур, як соя і горох ставлять завдання пошуку нових протеїнових добавок в раціони свиней. В якості останньої, як видно з досвіду вчених і практиків, і можливо ефективне застосування ріпакової макухи і шроту. У таблиці представлена характеристика ріпакової макухи і шроту в порівнянні з соняшниковою.
У молочному скотарстві найбільш раціонально з високою віддачею концентровані корми використовуються у вигляді комбікормів, збалансованих за протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами і іншим біологічно активних речовин. У Всесоюзному науково-дослідному і проектно-технологічному інституті ріпаку розроблені і вивчені рецепти комбікормів для дійних корів з включенням 15 і 30% ріпакової макухи.
До складу рецепта комбікорми № 1 входили наступні компоненти: ячмінь - 37%, овес -10%, пшениця - 30%, горох - 5%, ріпаковий макуха - 15%. В 1 кг такого корму міститься (середнє): кормових одиниць - 1,07, перетравного протеїну - 114,7 г, жиру - 48,4 г, клітковини - 50,8 г, кальцію - 2,0 г, фосфору - 3, 8 м Рецепт комбікорму № 2 включав такі компоненти: ячмінь - 37%, овес - 10%, пшениця - 21%, ріпакової макухи - 30%, мінеральні добавки - 2%. В 1 кг міститься: кормових одиниць - 1,1, перетравного протеїну - 137 г, жиру - 79 г, клітковини - 60 г, кальцію - 3,0 г, фосфору - 5,6 м
Досвід проводили в зимово-стійлового періоду на коровах чорно-рябої породи. У кожній групі було по 8 корів. Раціон в основний період для контрольної групи тварин включав (кілограм на голову в день): сінажу - 10, силосу - 18, соломи - 5, комбікорми - 5,6, патоки - 1, рідких дріжджів - 25, а солі і діамонійфосфат додавали згідно рецептом. Продуктивність корів за 90 днів основного періоду склала в контролі - 1823,32 кг; в I-ой дослідній групі, тварини якої отримували в складі комбікорму 15% ріпакової макухи - 1889,37; в II-ой дослідної, при використанні в складі комбікорму 30% ріпакової макухи - 2055,44. Середній відсоток жиру відповідно склав: 3,62; 3,63; 3,65. Такі результати обумовлені більш високою поживністю комбікорми з рапсовим макухою, більш ефективної дозуванням якого для дійних корів є 30% в складі комбікорму.
Проведені дослідження показали, що використання ріпакової макухи в складі комбікормів підвищує молочну продуктивність корів і знижує витрати кормів на одиницю продукції до 5 - 14%.
Порівняльна характеристика ріпакової і соняшникової макухи **
завідувач лабораторією тваринництва,
кандидат сільськогосподарських наук,
Кримський інститут АПВ УААН.