МОСКОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ, МЕНЕДЖМЕНТУ І ПРАВА
по Економічної теорії
Тема: «Ринок як економічна форма організації господарства».
Виконала: студентка 1 курсу,
групи УЗВД 32 / 0-10,
спеціальність "Менеджмент організації"
Щербак Ольга Станіславівна
Ринок як економічна форма організації господарства в реальній економічній практиці має ряд істотних особливостей, характерних для кожної країни. Тому виділяють національні моделі ринкової економіки. Загальноприйнято виділяти п'ять характерних моделей: американські, німецькі, японську, китайську, шведську. Розкрийте особливості перерахованих національних моделей ринкової економіки.
Характерні риси американської моделі економіки:
· Мала питома вага державної власності (абсолютне переважання приватної власності);
· Мінімальна регулююча роль держави (сфера державного регулювання обмежується в основному проведенням макроекономічної політики);
· Законодавче забезпечення максимальної свободи суб'єктів ринку і всіляке заохочення підприємництва;
· Висока диференціація на багатих і бідних;
· Прийнятний рівень життя малозабезпечених груп населення
· Відносно невелика частка державного бюджету в ВВП і питомої ваги держінвестицій і виплат соціального забезпечення в структурі державних витрат.
Економічне регулювання у Швеції має досить широкий характер: держава контролює не тільки доходи і прибутки, а й використання капіталу, робочої сили, а також ціни через монопольне законодавство і спеціальні відомства; здійснює контроль над конкуренцією.
Характерні риси шведської моделі економіки:
· Активне втручання держави в ціноутворення;
· Сильне розширення державного сектора (1/3 працюючого населення зайнята в державному секторі), в структурі якого переважають об'єкти громадського призначення;
· Мінімізація рівня безробіття (загальна зайнятість);
· Важкий податковий тягар;
Характерні риси німецької моделі економіки:
· Високий рівень державного впливу на економіку (здійснюється державне регулювання не тільки макроекономічних процесів, а й окремих сфер діяльності господарюючих суб'єктів);
· Спрямованість регулювання на підтримку і захист вільної конкуренції, зменшення концентрації капіталів в небагатьох руках, створення нових господарських одиниць;
· Регулювання зайнятості населення з орієнтацією на мінімізацію безробіття;
· Прогнозування основних макроекономічних показників;
· Більш-менш значний державний сектор;
· Велика питома вага держбюджету у ВВП.
Японська модель характеризується певним відставанням рівня життя населення (в тому числі рівня заробітної плати) від рівня продуктивності праці. За рахунок цього досягається зниження собівартості продукції і різке підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. Перешкод майнового розшарування не ставиться. Ця модель можлива тільки при виключно високому розвитку національної самосвідомості, пріоритеті інтересів нації над інтересами конкретної людини, готовності населення йти на певні жертви заради процвітання країни.
Ще одна особливість японської моделі розвитку пов'язана з активною роллю держави в модернізації економіки. Ця модель відрізняється розвиненим плануванням, координацією діяльності уряду і приватного сектора. Економічне планування країни носить рекомендаційний характер (державні програми, що орієнтують і мобілізують окремі ланки економіки на виконання загальнонаціональних завдань).
Характерні риси японської моделі економіки:
· Високий рівень державного впливу на основні напрямки економіки;
· Програмування економічного розвитку (складання планів розвитку економіки);
· Створення сприятливих можливостей накопичення капіталу;
Китайська модель відрізняється рядом типових особливостей, основними з яких є провідна роль уряду, високий рівень заощаджень населення через створення державою сприятливих умов для цього зростання, підтримка національного виробника при розвитку експортоорієнтованого виробництва, заохочення експорту продукції з високою часткою доданої вартості, проведення політики розширення зовнішньої відкритості країни, залучення іноземних інвестицій, створення стабільної макроекономічної обстановки в країні.
Характерні риси китайської моделі економіки:
· Поєднання ринку з державним плануванням (забезпечення реалізації планів довгострокової перспективи);
· В сільському господарстві здійснено перехід від "народних комун" до системи "сімейного підряду";
· Пожвавлення господарської діяльності підприємств державного сектору шляхом відділення "права власності" від "права господарювання";
· Встановлення прямих господарських зв'язків між підприємствами;
· Стратегічний контроль за розвитком основних галузей економіки (паливно-енергетичні галузі, транспорт, банківська справа і т.д.)
· Проведення політики модернізації (розвиток технічної сфери)
Чи можна стверджувати, що економікеУкаіни властиві такі особливості, які не дозволяють запозичити жодну з відомих в світі моделей ринкової системи? Аргументуйте свою відповідь.
Слід зазначити, що жодна з перерахованих вище країн не може розвиватися в умовах самоізоляції, оскільки вони пов'язані між собою економічними відносинами. Світова практика показує, що в прагненні до більш вигідною організації ринкового господарства, країни запозичують один у одного ті чи інші підходи і методи вирішення існуючих економічних проблем.
В даний час Україна знаходиться в процесі переходу до ринкових відносин. Але знаходиться вона в зоні нестійкості, оскільки не визначений конкретний варіант подальшого розвитку. У нашої країни є кілька варіантів формування економіки. Теоретично можливий вибір між вже показали себе на практиці національними моделями організації господарства. Однак це, на мій погляд, неможливо, оскільки кожна національна економічна система унікальна з своєму роді. ІУкаіни належить розробити свою модель виходячи з властивих нашій економіці особливостей.
Серед цих характерних рис:
· Потужний державний сектор;
· Особлива геополітична рольУкаіни, яка виступає в соціокультурному плані сполучною ланкою між цивілізаціями західного і східного типу (історично українське суспільство сформувалося як східне і зберегло його риси - величезна влада держави як регулятора економіки і найбільшого власника, нерозвиненість приватної власності і перш за все на землю, відсутність автономного від держави громадянського суспільства, нерозривний зв'язок влади і власності, слабкість особистої ініціативи при досить сильних колективістських енденціях);
· Відсутність взаємодії і розмежування функцій між ринковими структурами і державою, які постійно конфліктують один з одним, посилюючи кризовий стан економіки;
· Постійне перерозподіл прав власності;
· Мала частка дрібного і середнього приватного підприємництва;
· Вплив на економічні процеси, що склалися раніше монополістичних структур, що ускладнює формування конкурентного середовища;
· Вкрай нерівномірний перехід до ринкових відносин в різних галузях і сферах економіки, а також в регіонах;
· Переважання фінансового капіталу над промисловим;
· Висока криміналізація економічного життя і догляд підприємництва «в тінь»;
· Схильність чималої частини населення до державного патерналізму (значної ролі держави в перерозподілі доходів населення) і громадським формам присвоєння (безкоштовної освіти, медичного обслуговування і т.д.).
а) переважання приватної власності;
б) створення конкурентного середовища;
в) ефективна держава, що забезпечує надійний захист прав власності і створює умови для економічного зростання;
д) відкрита конкурентоспроможна на світовому ринку економіка.
Отже, орієнтуючись на успішне використання світового досвіду, Укаїни належить розробити свою модель виходячи з властивих економіці нашої країни особливостей, які не дозволяють механічно запозичувати жодну з відомих в світі моделей ринкової системи.
Список використаної літератури
Всі матеріали в розділі "Економічна теорія"