Сучасне становище і структура Римо-католицької церкви.
В даний час главою Католицької церкви є Папа Іоанн Павло II, поляк за походженням. Це перший більш ніж за 500 років папа-неіталієць і перший папа-слов'янин. До обрання на папський пре-стіл він був кардиналом Краківським.
Обирають Римського папу кардіо-нали, тобто вищий шари духовний-ства Римо-католицької Церкви, ко-торий йде відразу слідом за татом. Кардиналів небагато, всього близько 250 чоловік. Вони обирають папу на особливому засіданні, яке називаючи-ється конклав.
Конклав - це цікаве, йду-ний з доби середньовіччя встановлення Римської Церкви. У перекладі з лати-ні сит с1ауе означає «з ключем». Учасників засідання вводять в якесь приміщення, вхід закладають кирпи-чами, цементують. Вийти з конк-лава кардинали можуть тільки тоді, коли оберуть нового Римського папу. У XIV столітті був випадок, що Кардін-ли півтора року не могли нічого ре-шити, люди обурилися і замкнули їх, сказавши, що, поки новий тато не бу-дет обраний, вони звідти не вийдуть. З тих пір утвердилася така прак-тика. Зараз конклави відбуваються в Сикстинській капелі. Щоб побу-дить кардиналів до якнайшвидшого избра-нию нового тата, їм щодня дають їжу в усі меншому кількістю-стве і все гіршої якості. Римський папа обирається двома третинами голосів кардиналів.
Папа керує Римо-католічес-кою Церквою за допомогою цент-рального державного апарати-та, який називається Римська ку-рія. Це свого роду уряд, в якому є підрозділи, називаються ваемие конгрегаціями. Вони здійснюва-ляють керівництво певними об-ласти церковного життя. У светс-ком уряді це відповідати-вало б міністерствам.
Є конгрегація з питань ве-роученія, яка повинна рассмат-ривать питання, пов'язані з чисто-тій католицької доктрини. Є конгрегація дисципліни таїнств, яка розглядає всі спірні питання, пов'язані з здійсненням таїнств. Є конгрегація каноніза-ції святих.
Особливе ставлення до нас име-ет конгрегація у справах Східних Церков, яка займається УНІА-тами.
Уніати, або католики східно-го обряду, - це вихідці з Право-славної Церкви або із стародавніх вос-точних Церков (Коптської, Вірмено-григоріанської і ін.), Які при-з'єдналися до Католицької Церкви, визнали її віровчення і важливий -ство Римського папи, але зберегли свій богослужбовий обряд. Напри-заходів, на Україні або в Білорусі - це традиційний візантійський об-ряд, який вживається і в на-шей Церкви. Але як глава Церкви на літургії, безумовно, поминає-ся Римський папа.
Римський папа керує католіт-чеський Церквою як абсолютний монарх, конгрегації ж є лише дорадчими та адміністра-тивно органами при ньому. Римо-католицька Церква на-зчитує зараз більше 600 мілі-онов членів. Це найбільша з християнських конфесій. Катол-цизм поширений перш за все в країнах Південної і Центральної Єв-ропи, а також в країнах Південної і Центральної Америки (в силу того, що колонізація їх здійснювалася свого часу іспанцями і Португалія-цями). Багато католиків також в Се-вірною Америці, в США, особливо в південних штатах, які теж були історично пов'язані з Іспанією, і в східних штатах. Поширений католицизм і в таких країнах Південно-Східної Азії, як Індонезія і Філіппіни. З країн, які вхо-дили до складу Російської імперії, католицькими є Польща, країни Прибалтики - Латвія і Литва, особливо Литва. У Латвії люте-ран більше, ніж католиків. Естонія історично переважно лю-теранская країна. Там є катол-ки, але більш за все лютеран.
Структура Католицької Церкви схожа на нашу. Там є епіско-пат: митрополити, архієпископи, єпископи. Ця структура нагадуючи-ет то, що було в стародавній Церкві.
У католиків є і чернецтво, на відміну від православних катол-етичні монахи об'єднані в так на-зване чернечі Ордени. Що це означає? У нас кожен монастир живе своїм самостійним жит-нью і підпорядкований єпархіальному ар-хіерею. Ставропігійні Монастир-ри підпорядковані безпосередньо Свя-Тейша Патріарху. У католиків ряд монастирів з одним статутом підпорядкованих-вується одному загальному главі, кото-рий називається генералом монашес-кого Ордена. Він, як правило, є-ється настоятелем найстарішого з мо-настирей цього Ордена. Монастирі Ордена можуть бути розкидані по ог-Ромни території, навіть по всьому світу, але тим не менш у них є оди-ве загальне керівництво, яке на-спрямовує всю їх життя.
Орден бенедиктинців - найдавніший. Він виник ще в V столітті. Його засновником був святий стародавньої неподіленої Церкви Бенедикт (або, в нашому вимові, - Ве-недікт) Нурсійський. Це був чернець, подвижник благочестя, який організував перші чернечі про Київщини на Заході і дав їм статут, ос-Нова на східних статутах. Через вестен девіз преподобного Венедік-та: «Молись і працюй», який він поклав в основу свого монашес-кого статуту. У XII-XIII століттях виникли Орді-на францисканців і домініканців, на-звані по іменах своїх основаті-лей - католицьких подвижників Франциска і Домініка.
Вступали в Орден францисканців-ців давали обітницю жебракування. Орден домініканців відомий в ис-торії насамперед тим, що саме йому було доручено ведення інкві-позитний процесів, тобто процесів по виявленню, суду і страти мнимих або дійсних ереть-ков. Самі домініканці любили на-викликають себе інакше, вживаючи неко-торую гру слів. Справа в тому, що по-латині Dотiniсапеs- «собаки Держ-подни». Вони так і називали себе, підкреслюючи свою охоронну і антіеретіческую роль. Цікаво, що у нас в історії було щось похо-жее з опричниками. Вони присвоюється-ли собі подібний символ.
Напевно, найбільше інших ка-толіческіх Орденів відомий Орден єзуїтів. Він заснований в 1534 році ис-панським дворянином Ігнатієм Лойолою зі спеціальною метою - про-тіводействія протестантизму і вооб-ще боротьбі з будь-якими некатолицького-ми конфесіями. У єзуїтів є так званий спеціальний четвертий обітницю, якого немає ні в якому дру-гом чернечому Ордені. Три звичайні-них чернечихобітниці - безшлюбність, слухняність і нестяжательство - всім відомі, вони однакові на По-стоці і на Заході. У єзуїтів є ще обітниця абсолютної слухняності папі.
Орден єзуїтів побудований дуже своєрідно і цікаво. Там суще-ствует багатоступенева ієрархія. Є послушники, є так називає-мі новачки; на наступному ступені людина дає три обітниці - і потім тільки обрані дають обітницю абсолют-ного слухняності папі. З них вже вибираються керівні члени Ор-дена. Історія єзуїтів більш-ме-неї всім відома, так само як і їх гасло, що блага мета виправдовує засоби, за допомогою яких вона до-Стігала. По сьогодні з Ордена єзуїт-тов виходить значна частина епіс-копів Римо-католицької Церкви. Єзуїтам належать більшість католицьких засобів масової ін-формації і видавництв. Щоб пред-ставити розмах їх діяльності, мож-но привести такі цифри: вони руко-водять 94 католицькими вищими навчальними закладами та 59-світськи-ми установами, що не носять спе-ціально духовного характеру. Вони здійснюють загальне керів-ництво всієї місією Римо-катол-чеський Церкви.
Весь світ розбитий єзуїтами на 50 провінцій, або областей. На чолі кожної з цих областей варто управ-ляющий, або препозит, який ру-ководіт єзуїтами на цій 50-а година-ти світу. Єзуїтам дано исключитель-ве право не підкорятися місцевим католицьким єпископам. Вони під-чиняться тільки генералу Ордена, а той - Римському Папі. Місцевий епіс-копати не має ніякої влади над єзуїтами.
Католицька місія на територі-торії нашої країни зараз в значній-котельної мірою керується і здійс-ствляется Орденом єзуїтів.
У 1917 році, відразу ж після Лютий-Ральськи революції, в нашій стра-ні католиками був заснований Папський східний інститут. Він повинен був здійснювати керівництво роботою на території Росії. У 20-ті роки ви-сокопоставленние представники Ва-тика не раз бували в радянській Рос-ці та зустрічалися з тодішнім ру-ководством.
Ось слова, сказані главою мис-ці Ватикану на території Росії французом Мішелем д'Ербіньі в 1922 році:
«Більшовизм умертвляє священний-ників, опоганює храми і святині, руйнує монастирі. Але не в тому чи як раз полягає релігійна місія антирелігійного большевіз-ма, що вона прирікає на ісчезнове-ня носіїв схизматичною мис-ли (мова йде про православні. - Ред.), Тобто робить «чистий стіл», tаЬі1а rasa, і цим дає можливість до ду-ховного воссозіданію Росії ».
Протягом 20-х і на початку 30-х років католики активно намагалися використовувати ситуацію в нашій Цер-кви, намагалися витлумачити муки-кість сотень тисяч православних як сприятливий шанс майбутньої като-вої місії на території Рос-ці, звільненої від «схізматічес- кого »впливу. Приблизно так вони по-ступають і зараз.
У Москві є кілька катол-чеських парафій. Зараз крім збе-ма святого Людовіка на Луб'янці від-критий костел на Малій Грузинській. Католики претендують ще приблизно на сім будівель. У Москві є Като-вої семінарія, яка в отли-чие від багатьох новоутворених пра-вославних навчальних закладів дуже швидко отримала реєстрацію і по-ня. Зараз в стадії освіти знаходиться Католицький універ-ситет, який офіційно імену-ється інтерконфессіональной. Вони запрошують до навчання не тільки католиків, але і представників дру-гих конфесій і навіть взагалі людей нехристиянського світогляду, враховуючи накопичений століттями бога-тий досвід освітньої та воспи-тательной роботи по формуванню католицького світогляду.
У Москві перебуває католицький єпископ. Він, правда, не є гла-вої Римо-католицької Церкви на території Росії. Поки що като-лики цього кроку не зробили, бо на-значити єпископа в Москву і назвати його екзархом всієї Росії або дати йому титул архієпископа або митрополит-ту було б занадто зухвало.
Поки що в Москві немає уніатів, принаймні офіційно. Ті при-ходи, які є в Москві, - за-Падни, латинського обряду. Там міс-са може відбуватися і на латінс-ком мовою, і на європейських або російською. Є цілий ряд середніх шкіл, в яких представники Ка-толіческой семінарії або приходу святого Людовіка викладають Закон Божий.
У нас зараз немає точних статис-тичних даних про кількість като-ликів в Росії, тому що опитувань за ознакою конфесійної при-надлежности не проводилося. Зрозумілий-но, що в Литві формальних катол-ков налічується 70-80% всього на-селища. Кількість католиків на території Росії ніколи не пре-вищувати 1,5-2% населення. Тому якщо зараз створюються якісь епар-ХІІ в Магадані або в Новосибірську, то очевидно, що головна мета - не окормлення ста або двохсот катол-ков, а саме місіонерська діяль-ність, прозелітизм - звернення населення, що живе в цих місцях.
Р. S. У Смоленську, наприклад, до останнього часу не було катол-ков. Зараз там організований прихід, який реально відвідують 10-15 че-ловек. Але громада, яка була за-писана, налічувала до 1,5 тисячі че-ловек. Так виходить тому, що є люди, які не є на ділі католиками,
але свідомо ж-гавкають католицького впливу, як «цивілізованої європейської» на противагу «кондове Правосл-вию».