Результати неправильного годування
Причиною багатьох захворювань собак може бути їх неправильне годування. В результаті у тварин сповільнюється зростання, відбуваються порушення в обміні речовин, функції, будову тіла і окремих органів. Захворювання, викликані неправильним харчуванням, часто виявляються в мало помітних формах. Іноді це просто невелика затримка в рості і погане розвиток мускулатури. В цьому випадку доросла собака буває трохи дрібніше розміром. У такої тварини знижується опірність іншим хворобам.
Хвороби можуть виникнути і у собак, яких годують добре. Це буває у цуценят, сильно уражених глистами, у сук під час вагітності, у кімнатних собак, які отримують несвіжі продукти, і у тварин, які перенесли інфекційні хвороби. Смерть може наступити відразу, з незрозумілої причини. Наприклад, нестача вітаміну В1 у собак виражається в поступовому паралічі і раптової смерті, перед якою непомітно ніякого погіршення в стані тварини.
Найчастіше в кормах не вистачає вітамінів, мінеральних речовин і амінокислот. Деякі продукти містять антивітаміни - речовини, що руйнують вітаміни в організмі. До них відноситься, наприклад, термолабільних ензим (тіаміназа), виявлений в сирій рибі. Термолабільних ензимом руйнується вітамін В1. В результаті виникають паралічі, настає смерть у лисиць і норок при годуванні їх тільки сирою рибою. Це захворювання відоме в США під назвою честек паралічу. Профілактичний захід проти цієї хвороби - переведення тварин із сирою на варену рибу або добавка до раціону вітаміну В1. Під час експерименту з собаками спостерігали випадки честек паралічу при годуванні сирим морозивом м'ясом. Лікування вітаміном мало позитивний результат тільки після перекладу собак на варене м'ясо.
Недокорм відомий в основному як калорійне і білкове голодування. Потреба в калоріях у цуценят майже вдвічі більше, ніж у дорослих собак. Потреба у дорослого собаки в звичайних умовах приблизно 70-80 калорій на 1 кг живої ваги. Цю норму потрібно збільшити сукам під час вагітності та годування цуценят і цуценятам під час їх росту. Як калорійна, так і білкова недостатність розпізнаються у собак без особливих зусиль. Першою ознакою є втрата ваги. При великих втратах тканинного білка виникає ослаблення м'язів. Це супроводжується загальною слабкістю, зниженою температурою тіла і уповільненим серцебиттям. З'являються болячки на ліктьових суглобах. Калорійна і білкова недостатність можуть розвинутися після багатьох захворювань, травм, опіків або пологів.
У лікуванні і профілактиці калорійної і білкової недостатності рекомендується згодовувати тварині висококалорійну білкову підгодівлю: яйця або коров'яче молоко, змішане з сухим обратом або глюкозою. Після хорошої підгодівлі вуглеводами або ін'єкцій глюкози призначають підгодівлю вітамінами - тіамін (B1), рибофлавін (В2) і ніацином (РР). При виснаженні і білковому голодуванні після хірургічних операцій або після інфекційної хвороби можна також давати розчин амінокислот.
У раціон собаки необхідно вводити більше вуглеводів, оскільки вони дешеві і забезпечують відкладення необхідних жирів. У дослідах досягнуті однаково хороші результати при годуванні собак раціонами, що містять 12,5 і 70% сахарози. Собаки здатні перетравлювати велику кількість вуглеводів; собака буде охоче поїдати корм, що містить до 62% вареного крохмалю. Однак тривале годування собак висококрахмальнимі раціонами призводить до поганих результатів, оскільки в крохмальних кормах мало вітамінів і мінеральних речовин.
Раціон зростаючих собак повинен містити не менше 18-22% доброякісного білка. Білки, що містять всі незамінні амінокислоти, названі повноцінними, а білки, в яких немає хоча б однієї з них, - неповноцінними. До повноцінних відносяться білки таких продуктів, як яйця, м'ясо, молоко, соя, арахіс і дріжджі.
Крім того, в раціоні собаки повинно бути не менше 5-10% жирів. При тривалому недоліку жирів з'являються ознаки жирової недостатності. Перша ознака - зростаюча сухість шкіри і шерсті, що супроводжується сильним прогресуючим лущенням шкіри, з подальшим випаданням вовни. На шкірі часто з'являються дрібні вогнища расчесов, покриті гнійної кіркою. Лапи у тварин червоніють і опухають, між пальцями виступає липка рідина. Нерідкі гнійні виділення з вух. Почервоніння шкіри в подальшому поширюється на все тіло; виявляються ознаки облисіння і поступово настає виснаження. Шкіра на вигляд і на дотик часто буває сальної і слизькою. Прогірклі жири для лікувальних цілей непридатні.
Точно встановлено, що собакам потрібні мінеральні речовини: кальцій, фосфор, натрій, хлор, калій, магній, залізо, мідь і йод, і імовірно: марганець, кобальт і цинк. З нестачею кальцію пов'язують відсутність або млявість скорочень матки під час пологів.
Дослідження, проведені в штаті Чикаго над двома тисячами трупів собак за період з 1918 по 1925 р показали, що 98% розкритих тварин виявилися хворими зобом і у 1,6% був виявлений рак щитовидної залози з помітними неозброєним оком метастазами в легені. З 1925 р захворювання припинилися, так як за 1-2 роки до цього в вживання ввели йодовану сіль.
При хронічних кровотечах у цуценят, сильно заражених глистами, можливо виснаження запасів заліза в організмі. У цих випадках вводять підгодівлю препаратами заліза в чистому вигляді або з міддю і кобальтом. Причинами інших захворювань при неправильному годуванні, як уже зазначалося, можуть бути авітаміноз.
Симптоми А-авітамінозу у собак ділять на три типи.
1. Відмирання клітин верхнього шару шкіри з розростанням на їхньому місці огрубнули клітин нижнього шару. У більш пізній стадії виникають ураження тканин ока, органів дихання і статевих шляхів. А-авітаміноз у собак може виразитися в явищі, званому «чорний язик». Виразки в роті і чорний язик - ознака не тільки А-авітамінозу, але також нестачі вітаміну PP. Вважають також, що при А-авітамінозі у собак активізується процес утворення каменів в сечовому міхурі.
2. А-авітаміноз у цуценят призводить до деформації черепа, хребетного каналу і його проходу. Виражається це в розладі свідомості, втрати рівноваги тіла і іноді в сліпоті і глухоті. При підгодівлі вітаміном А у цуценят починається швидке зростання кістяка.
3. Вітамін А потрібен для утворення зорових пігментів очі, необхідних для зору в сутінках. Тому при А-авітамінозі виникає куряча сліпота. Засвоєння вітаміну А пов'язують з засвоєному жирів. Вітамін А швидко руйнується під дією згірклих жирів.
При А-авітамінозі для зростаючих і дорослих собак рекомендують риб'ячий жир і ін'єкції вітаміну А як лікувальний профілактичний засіб.
Д-авітаміноз. Антірахітний вітамін Д необхідний для правильного використання кальцію і фосфору при формуванні кісток. Рахіт - поширена хвороба у собак. М'якість кісток через недостатню їх мінералізації призводить до характерних потовщень на кінцях довгих кісток, Потовщення ребер в реберно-хрящових зчленуваннях утворюють рахитические чотки, які промацуються на стінках грудної клітини. У собак з короткою шерстю потовщення цього виду помітні на очей. При розвитку рахіту у тварин провисають п'ясті, викривляються довгі кістки. Хода стає незграбною, хиткою, хромающей, оскільки деформації і патологічні переломи стають частим явищем.
При лікуванні рахіту основну увагу слід звертати на харчування і давати лікувальні підгодівлі вітаміном Д. Підгодовувати потрібно молоком, кістковим борошном або готової мінеральної сумішшю. На мінеральний баланс може сильно впливати загальний склад раціону. Наприклад, розвиток рахіту, що спостерігається при згодовуванні у великій кількості м'яса, пояснюється надлишком фосфору, одержуваного в м'ясі, так як зайвий фосфор знижує засвоєння кальцію. Практично визначити співвідношення кальцію і фосфору в раціоні собаки важко. Залишається, не визначаючи співвідношення, вести тварині дозу вітаміну Д набагато більшу мінімальної дози. Це дає особливо гарні результати у великих порід і в зимові місяці. Доза в цих випадках прописується в розмірі 500-750 од. на 1 кг живої ваги. Багаторазового введення високих доз вітаміну Д слід остерігатися, щоб уникнути токсичної дії. Правильніше вітамін Д давати разом з вітамі¬намі А і Е. Крім підгодівлі вітаміном Д, на лікування рахіту надає хорошу дію пряме сонячне опромінення.
Е-авітаміноз. У дослідах з фокстер'єрами, яких годували раціоном без вітаміну Е, в двох суміжних пологів зареєстровано захворювання м'язовою дистрофією і відмінок цуценят. М'язова дистрофія розвивалася приблизно на 20-й день після народження. У цуценят спостерігали загальне ослаблення м'язового тонусу і підвищену чутливість до болю. Суглоби стегнової і великої гомілкової кісток були ослаблені. Спостерігалося помітне облисіння голови і кінцівок, сухість і роздратування шкірного покриву. Цуценят з другого посліду перевели на згущене молоко і двом з них давали по 5 мг вітаміну Е в тиждень. Ці два цуценя незабаром стали гладкими і вгодованими. Два інших цуценя з цього ж посліду, що не отримували вітаміну Е, виглядали виснаженими, мали слабкі кінцівки, з прогинами в суглобах, пальці на лапах були скорчені.
Позитивний результат від лікування вітаміном Е зареєстрований в 50 випадках ендокардиту і міокардиту у собак і кішок.
Симптом почорніння мови супроводжується стійкою блювотою і втратою апетиту. Виснаження настає швидко, тварина слабшає, не тримається на ногах. Часто спостерігається посмикування групи м'язів біля вух і на голові. Лікувальна доза нікотинової кислоти при почорніння мови - 1,5 мг на 1 кг живої ваги собаки.
Ветеринарним лікарям слід мати на увазі, що при призначенні високих доз вітамінів на один прийом треба враховувати можливість токсикозу. У всіх випадках захворювань собак важливо правильно поставити діагноз і навчитися відрізняти хвороби типу авітамінозів від інфекційних хвороб.
К.Мейер, США
скорочений переклад
з англійської Т.Сапфіровой
Журнал «Полювання й мисливське господарство» №5, 1970р.