Визначення витрат купа на виробництво одиниці продукції птахівництва. Витрати праці характеризують рівень трудомісткості виробництва одиниці того чи іншого виду продукції і виражаються у витратах часу (години роботи). Цей показник є комплексним, що відображає ступінь інтенсифікації виробництва, так як величина його залежить від рівня механізації і автоматизації процесів праці, продуктивності птиці, ступеня концентрації та спеціалізації господарства, впровадження передової технології, вдосконалення організації праці і т. Д.
Трудомісткість виробництва одиниці будь-якого виду продукції птахівництва визначається шляхом ділення прямих витрат, виражене в людино-годинах, на всю кількість виробленої продукції. У птахівництві найчастіше визначають витрати праці на виробництво 1000 яєць і 1 ц приросту птиці за формулою:
де T - трудомісткість;
r - витрачено людино-годин на виробництво даного виду продукції;
n - вироблено продукції.
При визначенні цього показника враховується кількість яєць, отриманих від середньорічного поголів'я дорослої птиці, без яєць молодиць. У витрати праці включають тільки праця працівників, безпосередньо зайнятих па обслуговуванні дорослої птиці. До числа їх відносяться птахівниці-оператори, підсобні, підмінні та інші робітники, а також бригадири, якщо вони зайняті па виробництві даного виду продукції. Праця робітників інших професій, зайнятих па обслуговуванні допоміжних цехів, які не можуть бути безпосередньо віднесені на виробництво певного виду продукції (приготування кормів, ветеринарна служба та ін.), А також праця робітників цехів переробки та збуту продукції (забійний цех, сортування та пакування яєць і т. д.) при визначенні трудомісткості даного виду продукції не враховується.
Для забезпечення зростання продуктивності праці при плануванні його витрат беруться фактичні витрати за минулі роки, при інтенсифікації виробництва передбачається їх зниження на одиницю продукції. Розроблені таким чином норми витрат праці на одиницю продукції використовуються для визначення всіх витрат праці на виробництво валової продукції птахівництва.
Відповідно до загальними витратами праці розробляється його організація, т. Е. Визначається кількість робочих за спеціальностями на обслуговуванні різних вікових груп і видів птиці. Загальна кількість середньорічних робітників в птахівництві розраховується шляхом ділення людино-годин на 8,2 (тривалість робочого дня) і на число робочих днів у році (передбачається п'ятиденний робочий тиждень за вирахуванням святкових днів).
Розрахунок обороту стада курей-несучок. Оборот стада курей-несучок дозволяє визначити інтенсивність їх використання в процесі отримання яєць.
При розрахунку обороту стада враховується кількість надходження (перекладеного) ремонтного молодняка в доросле стадо курей-несучок за рік. Визначається різниця між поголів'ям дорослих курей на початок і кінець року. Якщо поголів'я курей на кінець року збільшилася, різницю вираховують із кількості надійшов за рік молодняка, якщо зменшилася, то її додають до надійшов молодняку. Отримана величина характеризує змінюваність поголів'я середньорічних несучок протягом року, т. Е. Показує оборот стада.
Приклад. Протягом року у доросле стадо курей-несучок було переведено 130 тис. Голів молодняку. Поголів'я на початок року становила 105 тис. Голів, на кінець року-110 тис. Голів. Значить, поголів'я збільшилося на 5 тис. Голів. Так як це збільшення йде за рахунок переведеного у доросле стадо молодняка, то 5 тис. Голів потрібно відняти від загальної кількості молодняка, що надійшов у доросле стадо молодиць: 130 тис. - 5 тис. = 125 тис. Голів.
Середньорічне поголів'я курей-несучок становить за рік 107 тис. Голів.
Тепер встановимо коефіцієнт обороту стада:
Відповідно до оборотом стада розраховується тривалість використання курей-несучок в місцях. Для цього 12 місяців ділять на коефіцієнт обороту стада:
12. 1,16 = 10,3 міс.
Визначення середньорічного поголів'я курей-несучок. Середньорічне поголів'я курей-несучок в звітних даних визначається шляхом ділення днів їх змісту (кормо-днів) па кількість календарних днів в році.
При плануванні середньорічного поголів'я курей-несучок використовують рух їх по місяцях року. В основі методики визначення лежить принцип складання поголів'я курей-несучок на початок і кінець кожного місяця і ділення цієї суми на два (середньомісячне поголів'я) з подальшим складанням середньомісячного поголів'я по всіх місяцях і діленням цієї суми на 12 (середньорічне поголів'я).
Середньорічна несучість. Несучість визначається тільки від дорослого стада несучок, без урахування яєць, отриманих від ремонтного молодняка. Розраховують цей показник шляхом ділення валового виробництва яєць на середнє поголів'я дорослих несучок за такою формулою:
де Я - несучість;
В - валове виробництво яєць;
С - середнє поголів'я несучок.
За цією формулою несучість можна визначити за місяць, наростаючим підсумком з початку року, за будь-який звітний період та в середньому за рік. При визначенні середньорічної несучості підсумувати місячні показники не можна, так як середньомісячне поголів'я коливається і може бути більше або менше середньорічного, в зв'язку з чим сума місячних показників продуктивності за рік не збігається із середньорічною.