Рефлексивний звіт про проведення серії послідовних уроків

про проведення серії послідовних уроків

Свій звіт хотілося б почати подивившись на практику своєї роботи до і після проходження курсів через призму порівняння. Це в першу чергу важливо для мене, так як побачила, які зміни мають відбутися незабаром в системі викладання і навчання. На це мене підштовхнули ті знання які я отримала в період вивчення Програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників РК, розробленої ЦПМ спільно з факультетом освіти Кембриджського Університету.

Озирнувшись назад, переконуюся, що традиційний підхід у викладанні та навчанні вже зжив себе, застаріли погляди і підходи до планування, до методики викладання, в формах проведення уроків, у взаєминах учитель-учень. Це, звичайно, розуміють тільки ті вчителі, які пройшли дані курси, які готові перенести нові ідеї в школу. Необхідність назріла давно, так як життя, технології, мислення сучасних дітей не стоять на місці, вони рухаються вперед, а школа зі своєю традиційною методикою і забезпеченням відстають в можливостях. Спілкування з колегами-уровневікамі з питань викладання, особисту участь в коучинг, підштовхнули мене на те, що необхідно пройти ці курси, йти в ногу з часом, змінювати себе, розвиватися і рости, а головне зрозуміти, що тепер потрібно і можна навчати по іншому . Практика проведення коучингу в школі підштовхнула на саморозвиток не тільки мене, а й колег більш старшого віку, вчить нас бачити процес навчання по-новому, змінювати своє ставлення в корені на процес навчання.

На першому етапі нам потрібно було вивчити матеріали про те, як відбувається процес навчання і що таке якісне викладання, проаналізувати свої знання і переконання про викладання до і після прохо-

дження курсів, вивчити нові підходи в навчанні і викладанні через ідеї семи модулів. Все ці отримані знання нам належало переробити, переосмислити і впровадити в своїй практиці на другому етапі.

На другому етапі - «Практика в школі», нам треба було спробувати впровадити в практику, через серію послідовних уроків, ідеї семи модулів. Насамперед необхідно було вибрати предмет, який я візьму для практики, зупинилася на «Пізнання світу». Чим він мене привабив? По-перше, предмет який я люблю найбільше, по-друге, в ньому можна використовувати широкий спектр методів для розвитку творчості дітей, по-третє гарний майданчик для впровадження ідей семи модулів. Другий крок - приступила до написання середньострокового планування по серії чотирьох послідовних уроків. За планом йшло вивчення розділу «Рідне місто (аул)» в який, після докладного вивчення, включила теми - «Місто і село», «Праця людей на селі», «Праця людей в місті» і «На будівництві». Чим же відрізняється старе планування від нового? Старе планування - це просте переписування і розподіл по чвертях календарного плану з методичного посібника. Сьогоднішнє бачення середньострокового планування - це продумане, пов'язане темами, відкрите для впровадження в роботу планування, з якого видно - що і як планує вчитель проводити, ясно прописуються цілі, завдання, критерії успіху для учнів, які види роботи будуть використовуватися, форми оцінювання, простежується взаємозв'язок ідей семи модулів, які ресурси можна застосувати, а головне у всьому цьому - кінцевий продукт, то до чого повинна націлити учнів на початку уроку і отримати до кінця. Це трудомісткий, витратний за часом творчий підхід до своєї діяльності, який дозволяє бачити цілісну картину своїх майбутніх уроків. При короткостроковому плануванні мені вже легко було готуватися до уроків, так як я знала заздалегідь, що у мене було на минулому занятті, що я встигла зробити, що ні, які прийоми «пройшли», над чим буду займатися завтра, які зміни можу внести.

Завдяки плануванню мені вдалося прогнозувати зміни в своїй практиці, а вже під час проведення уроків змогла побачити, як реалізовуються ці зміни, що виходить і де виникають труднощі. Нова структура уроку включає в себе впровадження ідей семи модулів, які допоможуть мені, як вчителю, зробити уроки цікавими і пізнавальними, побачити і розкрити потенціал учнів, навчити учнів вчитися. Для цього необхідне створення коллаборатівной середовища, яке мені вдалося створити і дозволило за допомогою тренінгів, физминуток успішно активізувати дітей на навчальну діяльність, причому підтримувати її протягом усього уроку. Така форма організації уроку хлопцям дуже подобається, тут вони можуть розслабитися і відчути себе вільніше і в класі створюється атмосфера довіри, співпраці та взаємодії, що є фундаментом для згуртування колективу. Кожен з дітей унікальний і своєрідний, і завдання вчителя при роботі з дітьми враховувати їх вікові особливості, рівень спілкування, створити всі умови, щоб учні відчували себе на уроці комфортно і спокійно, не піддаючись психологічним і стресових ситуацій.

Побудова уроку спиралося на діяльність вчителя: він говорив весь урок, пояснював, давав готові знання, опитував, оцінював. Діти для нього були лише «губки», які вбирали і видавали при необхідності отримані знання. Після курсів, я переконалася на скільки все змінилося. Роль вчителя також і залишається стрижневою, але тепер його завдання не видавати знання, а через вміле застосування різних прийомів, стратегій підвести учнів до самостійного усвідомлення своєї ролі і значущості. Що тепер діти самі шукають, добувають і доводять, які знання і яким чином їм зручніше отримувати, де вони самі можуть виступати в ролі вчителя, і навіть самі оцінювати себе та інших, учитель тільки спостерігає, спрямовує і контролює хід їх дій. Впровадження ідей семи модулів розкриває широкий спектр можливостей для вчителя та учнів.

Впровадження ідей модуля «Нові підходи у викладанні і навчанні» включає в себе два напрямки - навчання через діалог і розвиток у дітей метопознанія. Тепер центральне місце в навчанні відводиться діалогу, який може проходити в парах, групах. Тут через спільну бесіду учні можуть: висловлювати своє розуміння теми уроку, дозволяє висувати свої ідеї, вчить аргументувати свій вибір, а мені зрозуміти ступінь розуміння учнями матеріалу. Під час практики я могла спостерігати за діалогом учнів, залучати до процесу бесіди всіх, управляти темою розмови, якщо помічала відхилення, простежити правильність того про що говорять, вчити доводити свої думки. Тобто, весь цей процес направляв учнів на спільне придбання знань, вміння виділяти головне, вчив питати і задавати один одному питання, приходити до спільної думки.

Розвиток метапізнання в учнів початкових класів тільки починає розвиватися. Для цього мені, як вчителю, необхідно було тонким психологом, щоб через їх особистісні знання, усвідомлення себе учнями, підштовхнути дітей до розуміння цілей і завдань запропонованих завдань, вмінню оцінити рівень за складністю, визначенню як і за допомогою чого вони можуть виконати це завдання. Такий підхід є поштовхом для розвитку у дітей самостійності і бажання розвиватися далі. На даному етапі, роль моя полягала в тому, щоб «встановити підмостки» для розвитку в учнів навичок саморегульованого навчання.

Впровадження ідей модуля «Критичне мислення» червоною ниткою проходить у взаємозв'язку з іншими модулями, через серію послідовних уроків. Починаємо розвивати критичне мислення вже з початкових класів через групові форми роботи, де вони вчаться доводити на основі власного досвіду, через діалог, залучаючись до обговорення, взаєморозуміння, аргументацію. На цьому етапі мною застосовувалися стратегії «Асоціації до слів», складання фліпчартів, «Читання з позначками», «Кільця Венна», сінквейн (на першому уроці), «збери пропозицію», «тонкі-товсті питання», міні-есе (другий урок), прийоми «Пазл», «Акваріум», «таблиця ЗХУ» (третій урок), прийом «Опитна ланцюжок», складання кластера, постера (четвертий урок). Використання опитування - одна з ефективних форм навчання. Опитування зміцнює, розширює отримані знання, стимулює систематичну роботу, розвиває пам'ять, мислення, мова. Залежно від того, яка модель діалогу використовується при опитуванні, можна судити про ефективність навчання. Застосування таких форм при проведенні уроку, намагалася бачити всіх учнів, залучати їх до групову діяльність. Якщо раніше в ході уроку я спиралася на учнів з «високим рівнем мотивації», а решта просто відсиджувалися, то тепер я знаю, розумію, що потрібно правильно знайти підхід, до кожного учня, щоб він зміг розкрити себе і показав свої можливості, потрібно створювати сприятливі умови, застосовуючи при цьому посильні рівневі завдання.

Важливість даного модуля, в моєму розумінні, пов'язано зі зростаючою роллю діалогу в навчанні. Тому під час планування, намагалася передбачити, що мені необхідно проводити спостереження за двома учнями з різними рівнями мотивації.

Наступний модуль звучить, як «Оцінювання для навчання та оцінювання навчання». Що означає «оцінювання для навчання»? Відповісти на це питання мені допоміг працю дослідника Александера, який говорив, що «Оцінювання в класі не є лише технічним прийомом». У своїх уроках планувала оцінювання з метою побачити, як учні зможуть оцінити свої власні знання. Перед тим як дати завдання для оцінювання, визначалися критерії оцінювання, на які змогли опертися діти. Під час складання і озвучування критеріїв, я звернула увагу на те, що деякі учні чітко знають і розуміють, що потрібно від них, на що раніше я не звертала уваги. Проводячи взаімооценіваніе, більшість учнів соромилися висловити своє рішення, деякі ж активно проговорювали поставлені оцінки. Це зазначає, що учні можуть бути критичні по відношенню один до одного. Були однак і випадки коли кілька учнів завищили іншому оцінку через дружніх відносин, і не бажали поставити високий бал учням, з якими вони мало спілкуються. Як я вирішувала цю проблему? Намагалася чітко визначити критерії рівня і обсягу знань, що в подальшому допомогло уникнути подібних ситуацій. Також створення атмосфери співпраці сприяло тому, взаємини не стояли на першому плані. У рефлексії, з учнями завжди поверталися до цілей уроку і критеріям успіху, і якщо вони вважали, що досягли цілей уроку, то відзначали це на стікерах, на «Дереві досягнень». Даний вид рефлексії дозволив мені наочно побачити рівень розуміння навчального матеріалу.

Також мною не залишилися без уваги ідеї модуля «Навчання талановитих і обдарованих дітей». Для хлопців з високим рівнем мотивованості застосовувала на уроці різнорівневі завдання, задавала питання для розвитку у них глибокого розуміння матеріалу, підбирала для них домашнє завдання з ускладненням, на перших порах висувала на роль спікера групи, намагалися їх задіяти в стратегії «Акваріум».

Ідеї ​​модуля «Управління та лідерство в навчанні» чітко простежуються в парній і груповій роботі. Тут ініціативу по керів-

ству над творчим процесом роботи беруть на себе лідери груп, які показували свої організаторські та ораторські здібності при захисті сінквейна, кластерів.

Використання ІКТ дозволяло розробити і провести урок цікавим, давало можливість наочно і доступно пояснити новий матеріал, забезпечило доступне розуміння, могла використовувати для самостійного отримання знань.

В ході роздуми над своєю практикою наголошую, що були вдалі моменти на уроках і труднощі, які я намагалася подолати і дозволити на наступних уроках. Серед головних - психологічний і мовної бар'єри, які не дозволяють учням вільно виступати перед аудиторією, правильно формулювати свою думку, застосовуючи в промові термінологію. Буду продовжувати роботу зі створення атмосфери співпраці і взаємодопомоги; приділяти увагу діалогового навчання. При оцінюванні вчити хлопців дотримуватися критериального оцінювання, урізноманітнити види формативного оцінювання. Програма курсів допомогла мені змінити моє ставлення до роботи, а у дітей зміцнило упевненість в свої сили і можливості, бажання краще вчитися. У подальшій своїй роботі планую продовжувати впроваджувати ідеї семи модулів в планування, так як бачу позитивні результати своєї роботи.

1. Керівництво для вчителя