Наприклад, собівартість сірковуглецю з природного газу приблизно в 1,5 рази нижче собівартості того ж продукту при отриманні його з деревного вугілля.
Якість і номенклатура сировини роблять значний вплив на продуктивність апаратів, час їх корисної роботи і, отже, на продуктивність праці робітників. Некондиційне сировину збільшує відходи, підвищує витрата енергії.
Раціональне використання сировини і матеріалів служить основним джерелом зниження собівартості хімічної продукції. Велике значення має не тільки економне використання сировини в процесі виробництва, але і вибір сировини для виробництва конкретної продукції.
Переклад аміачних виробництв з твердого палива на природний газ призвело до створення принципово нової технології отримання аміаку в високопродуктивних агрегатах синтезу потужністю 400-450 тис. Т. На рік, що в 3 рази вище досягнутого рівня.
Використання подібних агрегатів дозволяє знизити собівартість аміаку вдвічі і на 45% скоротити питомі капітальні вкладення [1].
1.3 Методи оцінки запасів сировини
При залученні в переробку мінеральних видів сировини і палива в хімічних виробництвах важливе значення має правильна економічна оцінка запасів родовищ. Це необхідно для раціонального використання потенційних ресурсів, прийняття рішення про спорудження нового підприємства, реконструкції та розширення діючого об'єкта.
Вивчення і оцінка запасів всіх видів корисних копалин здійснюється на основі державного плану геологорозвідувальних робіт. Цей план є важливим розділом перспективного народногосподарського плану і ґрунтується на завданнях по зростанню обсягу виробництва і капітального будівництва в промисловості.
Таблиця 2. Класифікація запасів корисних копалин