Архімед (3 століття до Н.В)
Понад двадцять століть і з кожним наступним століттям все частіше творче напруга людської думки завершується задоволено-емоційним вигуком «Еврика!» (Знайшов!).
Знайшов рішення нового завдання,
проблеми! Еврика! Придумав новий метод вирішення!
Еврика! Зробив відкриття! Еврика!
За переказами, це стало крилатим вигук, що знаменує торжество розуму, подарував людству великий Архімед - найвідоміший в плеяді самобутніх мате-матики Стародавньої Греції, що володіють-ший, за словами англійського матема-тика Джона Валліса (1616-1703). вражаючою проникливістю: «Він заклав першооснови майже всіх відкриттів, розвитком яких пишається наше століття».
Переказ старовинне знає весь світ.
Як, тішачись гарячою ванною,
Відкрив свій великий закон Архімед.
Зв'язавши його з витівкою дивною.
Сяючий вискочив геть Архімед
З ванни гарячої, де мився,
І прямо з лазні, був не одягнений,
Кудись бігти він пустився.
Картина, гідна пензля богів:
По вулиці, сонцем нагрітої.
Пунктир, залишаючи з мокрих слідів
Біжить Архімед нагий.
Натовп сіракузці мчить послід,
У захваті від скаженої гонки.
І голосно радіє, коли Архімед
Вигукував «Еврика» -звонко.
Знайшов! Він знайшов той бажаний відповідь.
Який шукав так завзято!
«Знайшов!» - в захват кричав Архімед.
«Знайшов!» - повторювали соромно.
Уривок з поеми І. І. Каванцава
До цього дня у всіх школах світу вивчається закон Архімеда про тілах, занурених у рідину!
Одного разу школярка співчутливо поскаржилася: «Бідні генії! вони
змушені були відкривати те, що ми проходимо в школі! »
Дійсно, важко навіть уявити собі, що був такий час, коли жодна людина на зем-ном кулі не вмів обчислювати обсяг і поверхню кулі, центр ваги трикутника, конуса, сегмента па-раболи, величину сили, виштовхую-щей тіло, занурене в рідина, так просто і точно, як тепер це де-гавкає кожен з нас. Першим, кому підкорилися ці та багато інших завдань, був Архімед.
Родина Архімеда - м Сіракузи (Сицилія). Початковим його об-разованием керував батько-мате-Матік і астроном Фідій, вміло спонукаючи сина до творчого позна-ня астрономії, механіки і мате-матики. Пізніше тяга до поглиблення теоретичних знань - результат виховання і природного дарова-ня привела Архімеда в Алек-Сандро (Єгипет) - тодішній мі-ровой науковий центр.
В Олександрії перші його блес-тящіе успіхи були досягнуті в теоретичної механіки і її практи-чних застосуваннях. Чудовим його винаходом була машина для поливання полів ( «гвинт-равлик»), що мала і досі має біль-ШОЕ господарське значення в егип-ті, де дощів майже не буває і де все сільське господарство засноване на штучному зрошенні.
Повернувшись з Олександрії в Сі-Ракуза, Архімед протягом 5-10 років робить видатні відкриття в геометрії. Одночасно розвиває бурхливу інженерну діяльність: конструює різноманітні гостро-розумні оборонні споруди і військові машини для свого міста. Архімед першим ввів поняття центра ваги фігури і розробити конструкцію тал методи його обчислення для раз-особистих фігур, відкрив і сформулюю-рова «закон важеля». Відомо eще одне його гордовито-образне воскл-цаніе, яке пережило століття: «Гавкайте мені точку опори, і я зрушу Землю» Зрозуміло. Ці слова не більше ніж поетична гіпербола.
Не чіпай моїх кіл!
У 212 році до н.е. римські легіо-ни, що рушили на завоювання Кар-фагена (друга Пунічна війна), тривалий час безуспішно катував-лись увірватися в Сіракузи-місто, розташоване на їхньому шляху до Кар-фагену.
Оборона міста трималася ге-ніальной інженерної винахідник-ністю Архімеда. При допомоги не-скількох десятків добре відполіруйте-ванних щитів сіракузьких воїнів, які збирають в одну точку відображений-ні сонячні зайчики, він підпалював галери римлян, з моря підступають-ших до стін юрода, або схоплював галери залізними щелеп і клю-ва ми, які висувалися через стін, що захищали місто, і розбивав їх об скелі, топив у безодні моря. Ні-бачені досі баллісти катапуль-ти Архімеда обрушували на легіони римлян град каменів масою майже в чверть тонни.
Відступили римляни від Сіракуз, але далеко не пішли, а городяни і стомлені воїни затіяли традиційне свято на честь Артеміди. Цим тактичним промахом скористалися римляни. У ніч свята, коли втратили пильнуй-ність захисники міста засну-ли, загін римлян безшумно підняв-ся на стіну, перебив варту і від-крив ворота. Увірвавшись римляни вчинили варварську різанину, грабіж, насильства.
Але ніщо не могло відвернути семи-десятіпятілетнего Архімеда від глу-бокіх роздумів над вирішенням якоїсь чергової завдання.
За однією версією перекази, пер-вим знаком того, що місто впало, була для Архімеда тінь римського солдата-та, що впала на креслення, побудований-ний Архімедом на курній землі. Солдат настав на креслення, і рас-сердиться Архімед вигукнув: "Nolilangerecirculosmeas!" - "He чіпай моїх креслень!» Розлючений-ний солдат підняв меч і вбив без-ружной старця.
Він був задумливий і спокійний.
Загадкою кола захоплений.
Нам милий неосвічений воєн
Змахнув розбійницьким мечем.
Креслив мислитель з натхненням.
Здавив лише серце важкий тягар:
«Невже горіти моїм творінням
Серед руїн Сіракуз? »
І думав Архімед: «Понікну ль
Я головою на сміх ворогові? »
Рукою твердою взяв він циркуль -
Провів останню дугу.
Вже пил клубилася над дорогою,
То в рабство шлях, в ярмо ланцюгів.
Убий мене, але лише не чіпай,
Про варвар, цих креслень! »
Учитель математики К. Ф. Анкудинов
За іншою версією перекази, сол-дат вбив Архімеда за його відмову підкоритися наказу йти з солда-те до Марцелл - командиру рим-лян. Так чи інакше, але вигук «Не псуй мої кола!» Стало АФО-різмом- заповіддю високою мору-ли на всі наступні епохи.
Ні, не завжди смішний і вузький
Мудрець, глухий до справ Землі:
Вже на рейді в Сіракузах
Стаяли римлян кораблі.
Над математиком кучерявим
Солдат заніс короткий ніж,
А він на мілині піщаної
Окружність вписував в креслення.
Ах, якщо б смерть - лиху гостю
Мені також зустріти пощастило.
Як Архімед, риси тростиною
У хвилину гібелі- число!
А відомий поет Чорногорії Зувдія Ходжич (рід. В. 944 м), як "б заново осмислюючи послід-ня слова Архімеда, написав взвол-Нова вірш:
Не чіпайте моїх кіл
Робіть зі мною, що хочете,
Вздерніте мене на зоряному гаку.
Мокрими ланцюгами приборкаєте,
Цельтов в серце мені і в наших вдів.
Не чіпайте моїх кіл.
По водах нудиться спрагою,
Під палючим сонцем заганяйте,
Нехай на мене свій меч перевірить
Ні коліна киньте і намагайтеся.
На заслання я відправитися готовий.
Не чіпайте моїх кіл.
«Скіфи» або порошок терміту
Нависає в майбутньому над нами -
Під мене підсипте динаміту.
Сіракузи ми врятуємо колами.
Чи не прощайте мені чужих боргів.
Не чіпайте моїх кіл.
Слабою натрудженою рукою
Північ з півднем зрушу; дні і ночі
Не давайте ні на мить спокою,
Вапном гашеного паліть очі.
Брешу перед обличчям наших судів,
Не чіпайте моїх кіл.
Переклад з сербського Б. Слуцького
Перший в математичній фізиці
Архімед першим в історії науки широко застосував математику до ре-шення фізичних задач (основи гідростатики, умови стійкості плаваючих тіл і інші завдання так званої математичної фізкабінет-ки).
«В історії є дуже небагато імен та книг, які пронизують століття і навіть тисячоліття і невпинно впливають на розвиток культури, техніки і науки. В точному єство-знанні такими залишилися і на сьогод-няшная день геометрія Евкліда і