От не цінуємо ми їх, раздолбаек. Дур якихось покрасивше собі вибираємо, або щоб сиськи побільше. Ну або щоб батьки. Або - на крайняк - щоб хоча б вікна у двір. А як потім з такою жити - не замислюємося. І через рік - лайка, через три - спимо в різних кімнатах, а через п'ять - розлучення і адвокати.
Або, начитавшись книжок всяких, вибираємо розумну, тонку натуру, яка вірна буде. І істопчем разом всі театри, музеї і консерваторії. Але раптом розумієш - Господи! Та який же фігньою я займаюся! І кидаєш цю тонку і вірну, тому що "изабелла".
Наполегливі і просунуті ще в житті трапляються. Які не про себе, а про тебе, коханого. Який такий, мовляв, і ваще дива кльовий. Вуха розвішуємо і здаємося. І через рік - в одній руці ручка від коляски, на інший кільце, а на кухні запах борщу і котлет. І так ще років 20. Якщо ти чмо і не можеш, коли зрозумієш, -с розмаху - кувалдою по цій колясці, кільцю і борщу.
Тому що є раздолбайка. Матюкаються будьте-нате, голими купаються і вічно мобільник забувають, а ключі від машини втрачають. Причому частіше не свої.
Співають завжди не в тональність, зате голосно. Посміхаються і іржуть невчасно, і цокаються стаканчиком з іншими, вимовляючи тост, під час виконання пісні Вооот ТАКИМ бардом. За що найчастіше з концерту їх і виганяють.
За кермо не сідають - теж мені, завдання! Фігня! А ось на капоті спробуйте, при швидкості 60 і коли гілки пролітають по морді б'ють. Ну або зверху - на багажнику, коли 11 піонерів з рюкзаками від станції до табору перевозиш на своїй "Ниві". Особливо їм вдається поради давати, коли в непроглядній пітьмі задом їдеш, зустрівши непрохідну калюжу. Відкриє "нівського" багажник нарозхрист, щоб хоч що-небудь видно було, ліхтарем назад світить і кричить - "Праворуч бери, там зліва писар!". Знати б ще водієві, де у неї право, а у нього ліво.
Намет поставити їй довірити добре. Або догори ногами поставить, або заверне в неї і засне сп'яну. Намет і раздолбайка - взагалі речі абсолютно сумісні. Злива пройшов, все нафіг залило, і по наметі можна тільки плавати. Де ті, які покрасивше, або тонка натура, або просунута? Немає. А раздолбайка тут як тут. Всю воду і інше розплився говно з намету вичерпнет, ганчірочкою протре і сяде з тобою на випадково суху половину спальника. І разом закричить - "Клен ти мій опалий", не забуваючи раз в хвилину підливати з каністри коньяк.
Але якщо ти раптом закохаєшся в цю раздолбайка - знай. По секрету скажу. Перша шлюбна ніч буде не як у всіх. А - хрест-навхрест, не знімаючи капелюха, кросівки і штормовку. Не кажучи вже про збитих по дорозі на це ложе пристрасті - кілочках, гітари і собаки. Зате ця ніч запам'ятається надовго. Тому що раздолбайка - вона і в сексі раздолбайка. Ох, яка раздолбайка! За позу номер 1 дає відразу в ріпу, єством твоїм грає, примовляючи "Ну не було у мене в дитинстві ляльки, хоч щас заповню!" - і кричить в процесі так, що всі матусі одночасно з дітьми прибирають свої намети подалі від стрьомного місця, комарі все відлітають нафіг, а начальник табору показує червону картку.
І роман з раздолбайка закінчується по-раздолбайскій. Навіть без зради. Ніяких сопель і претензій. Тому що - тільки я, раздолбай, і вона, раздолбайка, - знаємо - рано чи пізно знову зустрінемося і будемо знову роздовбані. Чи не в цій - так в наступному житті!