Пункційна біопсія нирок у дітей

  1. уточнення морфологічного діагнозу;
  2. оцінка можливості застосування патогенетичної терапії, течії і прогнозу хвороби.

Показання для біопсії нирок (по А. І. Клембівському, М. С. Ігнатової, 1989):

  1. протеїнурія і гематурія неясної етіології;
  2. гіпертензія неясного генезу;
  3. нефротичний синдром в поєднанні з гіпертензією і / або гематурією або нефротичний синдром при неефективності стероїдної терапії;
  4. торпідний перебіг нефропатії;
  5. підозра на наявність дізембріогенеза ниркової тканини;
  6. неефективність терапії при будь-якому клінічному варіанті гломерулонефриту;
  7. підозра на наявність ниркового амілоїдозу;
  8. визначення прогнозу на підставі вираженості нефросклероза.
  1. агенезія нирок;
  2. геморагічний діатез;
  3. артеріальна гіпертензія (діастолічний тиск вище 90 мм рт.ст.);
  4. пухлина нирок, кіста;
  5. паранефрит, гідронефроз, туберкульоз нирок;
  6. значне порушення положення нирок;
  7. значні зміни в судинах нирок;
  8. зморщена нирка;
  9. єдина нирка;
  10. термінальна фаза ХНН.

Методи проведення біопсії:

Відкритий - Пункційну голку вводять в ході оперативного втручання, нирка оголена.
Напіввідкритий - Пункційну голку вводять через невеликий розріз шкіри, підшкірно-жирової клітковини і м'яких тканин. Даний метод використовується у дітей до 2 років і при необхідності візуальної оцінки нирки.
Закритий, - Пункційну голку вводять безпосередньо через шкіру і м'які тканини:
черезшкірний

  1. під контролем рентгенотелевізійного екрану з електроннооптичних перетворювачем;
  2. із застосуванням ультразвукового дослідження.

Метод в даний час є основним при проведенні біопсії в зв'язку з високою результативністю, низьким відсотком ускладнень і можливістю повторних досліджень.

Ускладнення чрескожной біопсії (аналіз 290 біопсій нирки)
(По Y. Mendez, Q. Foreade, 1985):

  1. летальності не було;
  2. гематурія - 16.26% (у 4 з 47 хворих гематурія тривала більше 48 годин);
  3. болю в поперековій області - 8,62%;
  4. уртикарія - 14.1%;
  5. ознаки пункції ниркової балії - 0.68%;
  6. приниркова гематома - 0.34%;
  7. артеріальна гіпертензія - 0.34%.

Умови оцінки ниркового біоптату (по R. Habib, 1976; цит. За А. М. Клембівському і М. С. Ігнатової, 1989;
М. Oberholzer і співавт. 1983):

  1. биоптат нирки площею 10 мм2 достатній для надійної кількісної оцінки більшості параметрів. Для якісної оцінки більшості параметрів досить биоптата площею 2 мм 2;
  2. для кількісної оцінки функціонуючих і нефункціонуючих клубочків і поширеності полулуний необхідно від 13 до 40 клубочків;
  3. аналіз гістологічних даних проводить морфолог, спеціально займається питаннями дитячої нефрології;
  4. ниркова тканина повинна бути технічно добре оброблена;
  1. дослідження біоптату здійснюють із застосуванням світлової, імунофлюоресцентної і електронної мікроскопії;
  2. доцільне використання методу морфометрії.

Методи оцінки биоптата (по А. І. Клембівському і М. С. Ігнатової, 1989):

Оцінюють клітинні елементи ниркового клубочка, склад інтерстиціальної клітинної інфільтрації, диференціювання клітинних елементів сполучної тканини нирок.

Схожі статті