До сих пір не було навіть і скромною спроби допомогти роди-телям, які мають дітей заїк в ранньому віці від 4-8 років Я запропоную ряд відомих заходів, які допомагали мені в таких випадках.
I.Еслі дитина несподівано захворів заїканням після якого-небудь сільнаго афекту, або переляку, то до нього необхідно при-нити наступний метод: а) відокремити його негайно від інших детейв окрему кімнату; в) оголосити серйозно хворим без доступак нього інших дітей. Якщо в родині багато дітей, то можна примі-стить його в іншу хорошу сім'ю; с) подвергнутьпостельномусодержаніюна час не менше трьох тижнів. При цьому вимагає-ся не порушувати звичайних занять та ігор, взагалі, звичок ре-бенка, розділяти з ним терпляче такия гри, забавляти наскольковозможно, щоб перебування в ліжку не здавалося би нудний-ним, особливо в перші дні. Це міра рекомендується з тоюцелью, щоб уникнути і придушити рухливість дитини, кото-раю в даному випадку шкідлива і поставити його відразу в умови од-нообразія і покійної обстановки. З іншого боку, цієї Жемеров встановлюється тілесне і душевний спокій, таккак страх вражає те й інше на тривалий час. Кро-ме всього цього. - говорити з ним повільніше звичайна, тихо, ясно і в той же час спокійно і ласкаво, без гніву, нетер-пелівості і крайнього жалю, не виказуючи цих почуттів, одна-ко, навіть у своїх манерах, погляді, голосі.
II.Еслі б судорожность дитини не поступилася цим заходам, тоні зволікаючи почати говорити з ним пошепки і вимагати такого жешепота від нього. Якби він пручався такої поради, то втакому випадку рекомендується з боку доглядає матерінаклоніть голову до дитини і просити його говорити на вухо. Тогдаребенок зрозуміє ясно, чого від нього вимагають. З кожним днем пре-биванія в ліжку, до якого він вже починає ставитися без-різному, він непомітно для себе продовжує говорити не поспішаючи,
без труднощів, і в ньому поступово, крок за кроком, пробуджуючи-ється поколебленная страхом віра в себе, в свою промову.
Як тільки вийде дотиковий, помітний результат про-щаго заспокоєння дитини, мова його ж в продовженні цілою, не-діли звучала правильно і ясно, то це і є вказівка на те, що можна зменшити строгість постельнаго режиму - по-Зволен дитині посидіти в кріслі, на дивані, або на підлозі на кілька хвилин і годин, щоб потім він знову був в ліжку. Іграшки він може брати і на диван і грати однаково з ними під час лежання і сидіння. Такия дозволу давати ребенк як нагороду за слухняність за те, що онговоріт тихо, повільно і що це подобається мамі і оточуючим. Потім вже можна Зволен впускати по черзі, і окремо інших дітей, краще старших, повторюючи їм, що з хворим пацієнтом доктор при-казав говорити не багато, не довго і повільно, тому що інакше хворий сильно захвилюється і стомиться, йому буде гірше. Далі можна дозволити дітям не тільки говорити протягом 1 / 2-1 години, але і грати з хворою дитиною. Далі дитині надається велика свобода, він може сам підходити, задавати питання, виконувати доручення і все це, бажано, спокійно і сміливо.
III. Якщо причина страху відома: собака, пожежа, сварка, нео-жида крик або шум, нічний переляк (сновидіння), падіння зі сходів і т.д. то потрібно, під час постельнаго режиму, під-готовлять поступово дитини до розповідей і випадків, що викликали такий переляк, але при це зараз же говорити, як ви, разсказчік, або такий-то хлопчик надійшли, і неодмінно в яскравій картині сміливості, спокою, впевненості. Всі ці оповідь мають на меті викликати в уяві дитини сильне враження, що не-вільне бажання порівняти себе і надходити в таких випадках так, як розповідали в цих оповідь.
IVПодобним чином поступати рекомендується і в случаяххроніческого заїкання. На першому плані - обмежувати під-рухливість дитини і в періоді погіршення говорити з ним такжемедленно, тихо або пошепки, не вдаючись зовсім до яких лібопріемам дихальної гімнастики.
VКроме цих прямих прийомів психологічного лікування мож-но рекомендувати і також способи лікування, які слід на-кликати непрямими. Під час лежання хворого в ліжку можна робити йому загальний або місцевий масаж, вживати теплі ван-ни, наприклад, два рази на тиждень, тривалість 8-10 мі-нут, з розтиранням тіла, за допомогою луфи або волохатого поло-тенціі, простирадла. За приписом лікаря прописується ти ^ про індиферентне ліки для змазування горла або робиться змазування йодової настойки зовні і т. Д. Тоді. дитина
робиться дтослушнее, переймається і самважностью такого ліку-ня і створює цим самим зручні умови для свого длитель-ва душевного спокою, необхідного так для виправлення мови.
Далі рекомендується вже з положительною метою харчування і зміцнення нервової системи і перш всегомолокопо крайней мере, не менше двох склянок щодня.
. Як поводитися з дитиною заїкою ,. слід говорити дитині про його захворювання, т. е. називати його ненормальну мова - заїканням. Я вважаю за необхідне сказати, що на всяка-го заїку має дивитися, як насерьезного больногоі відносити-ся до нього як до дуже вразливому і дратівливої суті, яке перевершує такого ж однолітка за своєю чутливості в кілька разів. Якщо дитина не знає, що він страждає заїканням - бувають і такия, на жаль, дуже рідко сім'ї, - що й казати годі було, а якщо знає, і його ж дражнили такою кличкою в родині, і школі, тоді вже нічим не виб'єш тако образлива слова з голови; воно вже робиться не тільки джерелом засмучення, образи, очікування, але і є приводом і причиною для прийняття тих чи інших застережено-ний, щоб приховати заїкання.
Неткачев Г. Д. Заїкання. Його сутність, причи-ни, походження, попередження і лікування в дитячому віці і у дорослих. Новий психологи-ний спосіб лікування. - М. 1909.
Клініка і психотерапія заїкання
Заїкання розглядається не в вузькому сенсі одностороння-го, поверхнева розуміння по дидактическому шаблоном, як, наприклад, недолік «одного мовного досвіду», або як «порок мови», або навіть, як «спазматичний координаційний невроз»
(Куссмауль), а широко в усій повноті картини патологічної особистості хворого з його внутрішніми і зовнішніми переживаннями-ями. Тільки при такому погляді буде зрозуміла справжня сутність заїкання, вона розкриється перед нами, какболезнь боязкою лич-ностіс зміненим душевним складом.
До постійних душевних переживань будуть ставитися следующии стану: