Дані ряду міжнародних досліджень в області психології здоров'я свідок- обхідних, що емоційний дистрес і, зокрема, депресія може збільшувати ризик за- ражения ІПСШ. На думку вітчизняних і зарубіжних експертів, поширеність розладів депресивного спектру EРДС) і депресивних станів EДС) серед представ ників різних груп населення, істотно недооцінюється як лікарями, так і психоло- гами, і, відповідно, необхідність корекції психоемоційних порушень не уде- ляется належного уваги. Тим часом, крім того, що депресія надає пряму нега- тивне вплив на психологічне та соматичне здоров'я, вона є також фактором ризику виникнення різних форм деструктивного, або саморазрушительного, поведінки аж до його межі - суїциду x44R]. До деструктивному можна віднести і такі форми девіантної поведінки, як зловживання алкоголем, вживання наркотиків, зневажливе ставлення до свого здоров'я, вперте небажання лікуватися і ін. Ріско- ванне сексуальну поведінку також може розглядатися як саморуйнівне.
Ядром деструктивної поведінки людини, однією з психологічних суб'єктивних причин суїциду, наркоманії, алкоголізму, застосування ризикованих сексуальних практик
А. Beck зробив висновок, що певні психопатологічні стану Eдепрессія, фобії, тривога, безвольність, відсутність бажань, гіпоманіакальні розлади, іпохондрія, нервова анорексія, суїцидальну поведінку і т.п.) є формами прояву іскажен- них когнітивних процесів, а саме внутрішнього відчуття безнадійності. Слідчий- але, пацієнти страждають від власних думок. А. Beck писав: «Песимізм і почуття безна- надійності паралізують волю. Якщо людина завжди налаштований на поразку, якщо він завжди ожі- дає негативного результату, навіщо йому ставити перед собою якісь цілі або братися за якісь справи? У своєму крайньому вираженні уникнення проблем і ситуацій, уявляю- трудящих нерозв'язними і нестерпними, приймає форму суїцидальних бажань »xPT]. Безнадія опосередковує зв'язок депресії з суїцидом: депресія - [безнадійність - [суі- цід. Фактично, безнадійність є навіть більш важливим предиктором суїцидальних намірів, ніж депресія.
Згідно когнітивної моделі депресії Бека, ДС визначають:
- негативні уявлення про себе E «Я неповноцінний», «Я - невдаха») X
- негативна оцінка навколишнього світу і зовнішніх подій E «Світ нещадний до мене! Чому саме на мене все це навалюється? ») X
- негативний образ майбутнього E «У мене немає майбутнього») xPT].
Депресивний пацієнт нерідко бачить у собі тягар для оточуючих і на підставі цього робить висновок, що всім, у тому числі і йому самому, буде краще, якщо він помре.
Численні дослідження свідчать, що існує тісний взаємозв'язок між депресією, ризикованою сексуальною поведінкою і зараженням ІПСШ. Ця взаємозв'язок більшою мірою виражена у дівчаток і жінок x19O, OR1, 44R, 488]. Вона простежується для різних вікових груп: як для підлітків і молоді від 1O до OR років x19O, 19P, 19R, PT4, 41T, 488], так і для дорослої популяції x19M, 44R]. Результати проспективних ис обстежень показують, що у молодих людей депресія супроводжується ризикованим сек- суальних поведінкою, зокрема, більш раннім початком статевого життя, збільшенням чис- ла статевих партнерів, нерегулярним використанням презервативів, зараженням ІПСШ x19O, 19P, 19R, 44R]. Наприклад, поширеність ІПСШ серед темношкірих чоловіків в воз- расті від 18 до O8 років, які страждають депресією, виявилася в O-P рази вище в порівнянні з те- ми, у кого проявів депресії не було x19O]. Фактори, що призводять до раннього сексуального дебюту, - розпад сім'ї, бідність і зловживання ПАР, - одночасно яв- ляють провокуючими факторами депресії x44R]. Зі свого боку, наслідки ріско- ванного сексуальної поведінки, такі як зараження ІПСШ, небажана вагітність, також можуть призводити до депресії x19M, OR1, 41T, 488]. Показано, що особи, інфіцірован- ні ВПГ-O, частіше страждають депресією, ніж неінфіковані x44R].
Описано багато механізмів, за допомогою яких психологічний дистрес спосіб-ствует реалізації ризикованої сексуальної поведінки. Депресія може призводити до зниження когнітивних функцій, пам'яті, контролю над спонуканнями, сприяти погіршенню відносин з оточуючими через емоційної нестабільності, знижувати діяль тельностную мотивацію і посилювати фаталізм.
Ці наслідки депресії перешкоджають адекватній оцінці ризику зараження ІПСШ і сприяють ризикованій поведінці.
Депресія тісно взаємопов'язана з вживанням ПАР, яке, як було показано вище, в свою чергу, стійко корелює з поведінкою, що призводить до зараження ІПСШ xP16, PPR, 4MR]. Споживачі ПАР часто бувають включені в СС з високим рівнем
А. Beck для лікування депресій та інших афективних розладів розробив новий теоретико-клінічний підхід, який він назвав когнітивної терапією xPT]. Мета когни- тивной терапії - корекція неправильних когнітивних утворень - неадаптівних мис лей, переконань і образів. Позитивні результати роботи з почуттям безнадійності у де- прессівних пацієнтів переконують в тому, що когнітивна терапія в порівнянні з фармакоте- рапіей має більш стійкий «антисуїцидальних» ефект. А. Beck запропонував оціночні шкали депресії, безнадійності, ризику суїциду, дослідження особистості, які на сего- дняшній день вважаються класичними.
Вплив психологічного самопочуття на ризиковану сексуальну поведінку, до- здавалося результатами численних досліджень, значно недооцінюється, а частіше зовсім ігнорується фахівцями, що займаються профілактикою ІПСШ. Тим часом, на- відмінність депресії та інших психоемоційних розладів істотно впливає на ре- татівность поведінкового консультування, що проводиться серед хворих ІПСШ x19M]. При розробці і впровадженні превентивних втручань, спрямованих на формування нада- охоронна поведінки, необхідно звертати увагу не тільки на підвищення інфор мування респондентів і вироблення у них бажаних навичок, але також оцінювати і коригувати негативний вплив симптомів депресії на ступінь вираженості пове- денческого ризику, в тому числі ін'єкційного x19M, 19O, 194, P6R, 491]. Показано, що про- грами профілактики ІПСШ / ВІЛ, що включали елементи, спрямовані на зниження пси- хоемоціонального дистресу серед представників груп ризику, більш ефективні x4P1].