Кузовний ремонт - справа непроста. Ще важче стати справжнім кузовщиков, професіоналом своєї справи. Реалії нашого життя такі, що цілеспрямовано для цієї сфери діяльності в нашій країні фахівців ніхто не готує.
Наголошую на слові «спеціа-листів». Це означає людей, здатних після закінчення навчального закла-дення прийти на робоче місце і виконувати свою роботу якісно і в строго встановлені терміни. Це стосується як робочого персона-ла, так і керівників, особливо середньої ланки. Досвід проведення семінарів в містах Росії показує досить низький рівень освіти серед робітників кузовних майстерень.
Часом прості проблеми не вирішуються тільки через брак елементарних знань. Природно, і керівники в цьому випадку далекі від реаль-ності. Не володіючи знаннями в особливостях технології, вони винуж-ку грунтуватися на думці некваліфікованих безпосередній-них виконавців. Чому?
Існує думка, що кузовний ремонт авто-биля - заняття, яке не потребує глибоких спеці-альних знань. Доводиться чути приклад-но такі висловлювання: «Фарбувати можна кого завгодно навчити!» Або «Подумаєш, шпаклі після ремонту відвалилася, на безпеку руху не впливає». Подібні висловлюючи-ня небезпідставні. Так, Генрі Форд актив-но використовував працю інвалідів на вироб-ництва. Деякі великі автосервіси використовують, і ефективно, гастарбайтерів.
Досить розбити складні операції на безліч простих, і можна працювати. Для цього потрібно забезпечити безперервний потік роботи, до того ж досить одноманітною. Мало хто сервіси здатні впоратися з подібним завданням. Однак ми спостерігаємо постійне зростання кузовних майстерень і коли-кількісний, і якісно. Звідки ж беруться люди, успішно просувають свою справу? Де можна навчитися цьому ремеслу чи бізнесу? Розглянемо можливі шляхи.
Перший - найпростіший. Влаштовуємося на роботу в якості учня # 40; слюсаря, менед-Жера, не настільки важливо # 41 ;. У кращому випадку вас закріплюють за наставником, частіше - пуску-ють в самостійне плавання. Виживає найсильніший. Навіть якщо пощастило, і наставник все-таки є, не обов'язково, що його завданням буде ваше навчання.
Швидше за все закінчиться на «принеси-віднеси». І не можна його в цьому обві-ти. По-перше, йому необхідно виконувати прямі обов'язки і заробляти гроші. По-друге, він відповідає за якість вашої роботи, так як це реальне виробництво з відповідальністю і термінами. І, нарешті, він просто не вміє вчити. Це досить ред-кий дар. Для отримання гарантованого навчання раджу влаштовуватися на великі підприємства, де навчання персоналу - частина політики.
Цей спосіб навчання я рекомен-дую сильним, наполегливим, сміливим людям.
Наступний варіант - навчальний заклад. При цьому не обов'язково з профілем авто-ремонту. Краще навіть не у цьому профілі. Промислових малярів і технологів вчать і для авіабудування, і для меблевого вироби ництва і т. Д. Це старі галузі з багатим досвідом і фундаментальними знаннями. Ваш покірний слуга йшов саме цим шляхом в далекі 80-і роки.
Третій шлях - наймання репетитора або кон-сультант. У цій ролі можуть виступати як організації, так і годину-тні особи. Природно, з хорошою репутацією і рекомендаціями. Тут важливо детально Огове-рить бажаний резульат і зі свого боку сприяти, адже навчання вимагає зусиль обох сторін.
Перш ніж кардинально міняти своє життя, необхідно розуміти, що ви хочете напів-чить від цієї професії і які вимоги професія пред'явить вам. Про перший заблуж-ження щодо невимогливість до УМЗ-ничих здібностям ми вже поговорили трохи вище і ще не раз повернемося до цього. Інформаційна складова професії кузовщика - найбільша в співвідношенні загальний обсяг до використовуваного обсягу. Технічна документація моториста або електронщика теж чимало місця займає, однак такий «залістанной», як в малярке, впевнений, не знайдете. Не варто лякатися подоб-ного стану справ. Як казав мій препо-даватель в університеті: «Не важливо все пом-нитка, достатньо вміти знайти потрібну інфор-мацію». Одна з поширених помилок малярів - недооцінка, свого роду пренеб-реження теорією технологічного процесу і опора виключно на практику. І біда не в тому, що робота виконана погано, адже помилки неминучі в будь-якій сфері діяль-ності, а в тому, що люди щиро вважають, що робота виконана на «5». Я завжди уточнюю: «За 50-бальною шкалою».
Уміння критично ставитися до своєї роботи - один з призна-ков професіоналізму. Ефективність рабо-ти «за технологією» я не один раз доводив, виконуючи # 40; за спеціальною технологією і якісно-но # 41; за 4 години то, на що опоненти витрачали 2-4 дня. При цьому не використовувалося ника-кое секретна зброя, крім знань і розумі-ня системно планувати процес. Кузовний ремонт - один з небагатьох видів діяль-ності, де індустріальні методи роботи підприємства легко поєднуються з ремеслен-ним підходом до роботи окремих співро-ників. А хороші ремісники завжди були людьми поважними. Про хороше кузовщиков «знає все місто». До речі, про погане теж.
Яким я бачу хорошого кузовщика? Це - хороший лікар. І завдання у обох однаковий-ші: поставити правильний діагноз, призначають-чить адекватне лікування і, природно, це лікування виконати. Зрозуміло, що для цього необхідно мати знання. І чим більше, тим ефективніше # 40; швидше і якісніше # 41; піде процес. І, напевно, не дарма поганих докторів і поганих кузовщиков називають однаково - «коновали». Наступна ілюзія, яку варто відкинути, - легкі заробітки. Для того щоб заробити багато, є тільки два шляхи.
Перший - займатися кузовним ремон-том в приватному порядку в особистому гаражі і при цьому бути дуже хорошим майстром, до кото-рому чергу на півроку вперед.
Другий - переробляти велику кількість замовлень за дуже короткий час. Для цього потрібно мати виробничі площі, дорогос-тоящее обладнання і численний ква-ліфікованих персонал. Бути господарем такого підприємства - справа клопітка. Так що працювати за наймом нехай трохи менш прибутково, зате набагато спокійніше. У будь-якому випадку, свій відрядний відсоток # 40; 25-45 # 37; # 41; ви повинні отримати.
І в першому, і в другому випадку хороші зара-лення можна забезпечити собі, тільки будучи фахівцем високого класу. І ми знову повертаємося до притчі про доброго доктора!
Підіб'ємо підсумки вищесказаного: відсутність навичок роботи, досвіду можна ліквідувати шляхом посто-начення практики, а ось якщо працювати не привчена голова, в «кузовщі-ні» вам буде дуже важко. Швидше за все, цей почин виявиться пус-тій тратою часу.
Для гарного початку образователь-ного процесу настійно реко-Мендусь відкрити ваші технічні документації # 40; далі ТДС # 41 ;, в якій би системі ремонту ви не працювали, і самостійно вивчити терміни, наведені там. Це послужить хорошим початком навчання. Дуже гарне тренування, вдумливий розбір формулювань. Це, по-перше, поз-воляет без праці їх запам'ятати, а по-друге, змушує задуматися над важливими питання-ми, на які раніше й уваги не звернули б. Наприклад, що нам у визначенні «ризику»? Кожен відчуває, що це таке, навіть якщо не може сформулювати.
Я думаю, що ми, нарешті, підійшли до того моменту, коли можна сказати: робота голо-вої первинна, робота руками вторинна.
Перший фундаментальний питання, на кото-рий необхідно відповісти: що таке кузовний ремонт автомобіля? І де та межа, за кото-рій ми будемо судити, «що таке добре, і що таке погано?» # 40; В. В. Маяковський # 41 ;.
Весь кузовний ремонт ділиться на дві великі частини. Перша - реставрація - має три ступені: «музейна», «їздовий» і «виставкова». Різні підходи, раз-ний результат, різні критерії качест-ва. Друга частина - комерційний ремонт. Саме це нас буде цікавити, пос-кольку саме їм займаються більшість СТО. мета комерційного ремонту диктує засоби. А мета така: відновлення несучих, геометричних і декоративних характеристик кузова автомобіля на термін його амортизаційної експлуатації. Або, простіше кажучи, поки він не окупиться, якщо на ньому працюють, або не набридне своєму вла-ділку, якщо на ньому просто катаються. В раз-кручених країнах # 40; це важливо, оскільки звідти прийшли ремонтні технології # 41; цей термін становить 3-5 років.
Природно, смеш-но слухати кузовщиков, готових давати гарантію ремонту на великі терміни. Від майстерності тут нічого не залежить. Це просто фізично неможливо мож-ли. А ви думали, що немає об'єктивної причини, чому люди не хочуть купувати биті, але прекрасно відремонтовані автомобілі? А якщо враховувати, що Вира-ються «прекрасно відремонтовані» звучить як насмішка щодо большінс-тва сервісів нашої батьківщини, то все встає на свої місця. Ось вам і перший тест на вашу профпридатність. Якщо через 3 роки на вашому ремонті не просіла ризику і кон-тури, які не відвалилася фарба або шпаклівка, ви професіонал комерційного ремонту. Якщо минуло 5 років, ви професіонал висо-кого класу.
Для того щоб розуміти один одного в подальшому, нам необхідно говорити на одній мові. Це професійну мову. Професійна лексика кузовщиков не цілком усталилася, багато «хитких» термінів, по-різному трактували різними джерелами. Багато слів з невизначеним правописом. Як, наприклад, правильно писати і говорити, «шпаклівка» або «шпаклівка»? Історія питання сягає корінням в далекі радянські часи. Насправді правильними є обидва варіанти. Але традиційно «шпаклівкою» користувалися будівельні малярі, а «шпаклівкою» - промислові. Оскільки ми ближче до промисловцям, будемо говорити «шпаклівка».
Граничний стан - стан автомобіля або його частини, при якому відновлення технічно неможливо або еко-номічного невигідно.
Підкладка - поверхня, на яку наноситься лакофарбовий матеріал. Таким чином, метал - підкладка для шпаклівки, шпаклівка - для грунту. І так далі.
Київський лакофарбовий матеріал # 40; ЛФМ # 41; - будь-який в'язкий матеріал, призначений для нанесення на підкладку, що має в складі сполучна і наповнювач.
Сполучна - смола, що має в основі будь-яку хімію, спосіб-ва прийняти в себе наповнювач і має механізм отверждаясь-ня після нанесення.
Наповнювач - органічна, мінеральна або синтетична складова ЛФМ, що забезпечує фізичні і # 40; або # 41; опти-етичні характеристики лакофарбового покриття. Лакофарбове покриття # 40; ЛКП # 41; - продукт затвердіння ЛФМ на підкладці.
Затверджувач - складова 2-компонентних ЛФМ, відповідальний-ва за процес полімеризації.
Активатор - затверджувач, до складу якого вже входить раство-телеглядачам.
Розчинник - допоміжна складова ЛФМ для регу-ліровкі в'язкості, що не змінює після додавання інших характеристик ЛФМ і не впливає на якість підсумкового ЛКП. Градація абразивних матеріалів - система використання абразивних матеріалів в залежності від зернистості, позволя-ющая отримати оптимальну ризику.
Зернистість - характеристика абразивного матеріалу, покази-вающая величину залишеної ризики.
Ризику - продукт роботи абразивного матеріалу на підкладці. Оптимальна ризику - ризику, що дозволяє створити гарну адгезію ЛКП з підкладкою і при цьому не видима оком чоло-століття після затвердіння ЛКП.