І далі, перед виходом з дому, свекруха співала:
Учемаст' тон, рьвння, Чекай нас, невістонька,
Мекі оду саманьконь, Коли ще прийдемо,
Пазялонь путоманьконь - Коли привеземо Пазя -
Весілля ши азоманьконь. Коли призначимо весілля
У пісні вказується подальше обрядове дей¬ствіе - пазялонь нутом (призначення дня весілля). У цьому ритуалі брали участь лише близькі родичі нареченого і нареченої. Призначати день свадь¬би родичі нареченого приходили в будинок нареченої незадовго (зазвичай за тиждень-другий) до весільного бенкету. Перед виходом з дому учасники обряду молилися, а мати нареченого співала:
Цебярняста васьфтемаз', Добре нас зустріли
Весяласта прімамазь. Весело нас прийняли.
У цій пісні, звертаючись від імені учасників весілля до Юрхтаве-покровительці домашнього хо¬зяйства з усіма надвірними будівлями і померлим предкам, мати нареченого просила різні блага.
Під час цього обряду виконувалися також пісні-подяки. Так, відразу ж після входу рідних нареченого в будинок нареченої хрещена мати нареченої співала:
Вай, спасибі, сваханьке, Вай, спасибі, свати наша,
Цебярь копшань панемда. Що спекла хороші хліба,
Цебярь калона рамамда, Що купила смачну рибу,
Кяжі вііакь нолдамда. Приготувала міцне вино
Пісні подібного змісту звучали під час застілля і в тому випадку, якщо рідним жениха нра¬вілісь подарунки, приготовані нареченою до весілля. У них висловлювалася подяка батькам нареченої за її виховання, працьовитість:
Міс вдалася сон шачемняда, СЯС аф співали тевонь тіемда.
Так як вдалася вона народженням. Тому й не боїться роботи.
Обряд завершувався піснею, що виконується родствен¬нікамі нареченого:
Ех, минь свадьбаньке, Ех наше весілля,
Сваткат, тягни ні вдь сватушко, тепер адже вже
Ефсі малаткшні. Зовсім наближається.
Ех, минь рьвяняньке Ех, наша невістонька
Свадьбань шити вдь кенеркшні. До дня весілля адже зовсім готова.
Пісня нагадувала всім про наближення дня свадь¬би і констатувала факт готовності до неї. Пріве¬денние пісні тісно пов'язані із вчинюваними ріту¬аламі. Деякі з них сприяли виконанню самого обряду, що було характерно і для пісень, виконуваних під час інших ритуалів. Так, в пред¬свадебний період в селі Булдигін Зубово-Полянського району існував обряд моркшень заходам (вимір столу), повністю супроводжуваний рі¬туальнимі піснями. Ще при вході в будинок жениха хрещена мати нареченої співала:
Мінь самє кушакса Ми прийшли поясом
Моркшень заходам ... Міряти стіл ...
Наступна дія також супроводжувалося піснею. Запрошуючи до столу, куховарки співали:
Тяда аще вачеда, Не сидіть голодні,
Ярхцада тінь пачада ... еште млинці ...
За повір'ям, чим ширшим і довшим стіл, тим багатшими будуть жити молоді, тобто обряд мав магі¬ческую функцію і відбувався з метою пріумно¬женія багатства нареченого.
Завершувався обряд прощальній застільної піснею. У ній говориться, що пора йти додому і вира¬жается подяку господарям за хліб-сіль.
Поряд з констатацією ритуалу виконувалися пісні тісно взаємопов'язані з вчиненим обрядом моркшень заходам і виконують конкретну функ¬цію в ньому: оголошують мета приходу невестиной рідні до нареченого, запрошують до столу, просять блага.
У весільному обряді виконувалися і такі пісні, де ритуальні дії відбувалися разом з співом (єдність виконання і дії): в пред¬свадебний день під час примірювання весільного одягу нареченої її подругою в пісні послідовно перераховувався кожен Панар (сорочка), який слід було на¬деть подрузі нареченої:
Тягни щака, ялганяньке. Тепер одягни-ка, подруженько,
Серматф Куманом панаронц. Її сорочку, вишиту кумачем.
Медьган;) а щак, ялсаняньке. На неї одягни, подруженько,
Шшдолди іетьф панаронц. Сорочку з яскравою вишивкою.
Ех, так! Ех, так!
Тягни цію, кели-омнян'ке, Тепер одягни, кохана,
Семба вето панархнень. Всі п'ять сорочок.
Котоіенят' Ланга щака. Шосту ж поверх одягни ...
Далі в пісні перераховуються прикраси весільного костюма:
Карскять мархта сотсайнек
Картаючи пайґу кількшкятнінь.
Разом з поясом подніжем тобі
Дзвінкі дзвіночки-бубонці твої.
Обряд відбувався з тією метою, щоб в перший день весілля можна було швидко надіти сорочки, тобто в передвесільний період відбувалася своєрідна репетиція одягання нареченої. Пісня подібного содержа¬нія виконувалася і в ерзянській весіллі під час ритуалу хлопець вачкамо (укладання скрині), що здійснюється в передвесільний період:
Ті палінент', Дугін. Цю сорочку, подруженько, рідна,
Ятсо чужий оршіка. У чужих ти одягни-ка.
Кізе Чинь самосто При настанні літа,
Вірьга укшторга Якама. Коли підеш по лісі ходити.
Рьвянякай, валити лангстонк всякайхнень.
Ня всякайхнень лама сельменяйсинь,
Смр, БМР, срмаф кядьса варчсазь,
Цебярь питне, кальдяв питне максихть.
Невістонька, подивися на свій одяг, яка на нас.
Її багато хто побачить,
Смр, БМР руками помацають.
Подивляться: добре оцінити або погано
В даному випадку мета обряду оголошували піснею: наречену «водили» для демонстрації її одягу односельчанам.
Завершувався передвесільний період дівочим столом і запрошенням родичів на весілля. Куховарки в пісні карали дівчатам:
Ерьда минь кучтядязь тінь Давайте пошлемо ми вас
Семба веліти Етам ... По всьому селу пройтися ...
Запросивши всіх на весілля, поверталися додому дівчата співали:
Баярават-азорават! Бояришні - господині!
Суроно чуфа лезди Ават! Куховарки ви, помічниці!
Ліседа минь васьфтемонк. Виходьте нас зустрічати.
Кучсемасть минь Велева, Посилали нас
Вєлєнь квалма Етам, Уздовж села пройти,
Свадьбав інжін тердема. Гостей на весілля запросити.
Наказонтень пяшкодеськ ... Ми покараний виконали ...
Ця пісня зраджувала весілля гласності, доводила до загального відома про запрошення на неї і мала в очах односельців юридичне значення. Следую¬щій обрядовий ритуал також супроводжувався співом: стряпухи дякували дівчат за «свадьбав інжін тердема» (запрошення гостей на весілля).
Наведені пісні тісно взаємопов'язані із вчинюваними ріту-Аламі і мають постійне місце ісполне¬нія в обряді.
Іншу роль відіграють пісні, які звучать перед тим, як ставити в піч ритуальні копшат (круглі хліба), а також в процесі їх випічки. Зазвичай в них міститься звернення, благання:
Пянакудоньке, кудаваньке! Піч наша, хранителька!
Підіте копшаненьконь Спечи нам хліба
Тюженяста, рястафкаста ... Жовтими, поджарістая ...
Виконання подібних пісень у весільному обряді було характерно для всієї мордви різних ареалів. Цікаво відзначити, що в Зубово-Полянському районі перед тим, як замісити тісто, куховарки мазали себе тестом і сажею, в руки брали пляшки з вином і приспівували навколо паря (діжки):
А кулага, кулага, А кулага, кулага,
Міс шужярень пулоце? Чому хвіст солом'яний?
Друга кухарка відповідала:
Лапа залу тушендонь, Під сарай ходила,
Ленгень кошляль мушендонь. Знайшла капшук Ликов.
Кошлять ЕСА всякайхть, Кошель сповнений усякої всячена,
Шапаксоньке якайхть. Тісто наше бродить.
Треба думати, виконана пісня і звернення до Кулаги - давнього походження, що нагадують зверненням календарний обряд «заклики весни».
Більшість виконуваних пісень предсвадебного пе¬ріода можна розділити на дві групи: до першої належать пісні, за своєю роллю і за змістом пов'язані з ходом обряду, до другої - пісні, які пов'язані з ним. Чітко визначеного місця іспол¬ненія в обряді останні не мають.