Мені завжди здавалося, що собаки через парканів гавкають від нудьги. Сидиш от так цілий день на ланцюгу. А тут хоч якесь розмаїття в житті. Погавкати. Та ще й сусідські собаки тут же підхоплюють. Типу переклички виходить.
Є якісь нашийники, відучує гавкати. Напевно, вони струмом б'ються, як тільки собака починає іздвать звуки. Але собака у дворі для того і потрібна, щоб гавкати. Її для гавкоту і заводять. Щоб будь-яка шпана не лізла за помідорами. Ось це точно. Серйозних злочинців собака не зупинить. Їх і охоронець не зупинить. Їх ніщо не зупинить. Якщо вони знають, куди вони лізуть і навіщо. Лізуть туди, де є гроші і золото. Не за помідорами. І вони точно знають, що в конкретному будинку є гроші і є золото. Приїжджає людина 7-8 на машинах, озброєні, вони не лізуть через паркан, а заходять в хвіртку. Якщо господарі хочуть жити, вони самі все добро віддадуть. Якось так.
Про що думає собака 🐶 так глибоко нк задумивалась😂
Але в дитинстві мого пуделя залишила у бабусі для охорони. Вона тільки перееехала з міста в село і їй було дійсно не по собі. А чекати коли щеня підросте і почне виконувати хоч як то функції охоронця не можна. Зима на носі. І після літа, проведеного разом з бабусею Біма я залишила. Він не був карликовим пуделем. Він був нормальним пуделем. Чи не дресированим. Просто улюблений пес. Так ось у бабусі за всі 20 з гаком років краще і надійніше охоронця не було. Він не гавкав як багато пустолайкі на кожного мимо йде. Тільки якщо той наближався до паркану на 30-50 см. Якщо ж чужий заходив у двір - все. Бім був готовий його розірвати. І видовище це було моторошне)))