Про переведення «Дао де цзин»
На закінчення сформулюємо основні завдання та принципи перекладу «Дао де цзин», якими вони бачаться нам в світлі цього короткого огляду книги і вчення Лао-цзи.
Переклад у власному розумінні слова передбачає, як було вже сказано, щось набагато більше: здатність виявити в тексті і його підтекст, і його контекст. Ця робота вимагає участі творчої інтуїції, і її результати неминуче несуть на собі відбиток індивідуальності перекладача. Остання, втім, не може існувати поза певної стилістики. Коль скоро сам Лао-цзи шукав простоти і невигадливості мови, шуканий сенс не повинен бути прихований за екзотичними деталями і помилкової барвистістю складу. Завдання неймовірно складна, якщо врахувати лінгвістичне та культурне своєрідність древнекитайского канону, який, як було сказано вище, не будучи шифрованих повідомленням, має характер тайнопису. Є і суто літературні проблеми. Наприклад, понад дві третини книги Лао-цзи мають форму римованих пасажів, культурна підоснова і стилістичні особливості яких до сих пір залишаються загадкою. Новітні дослідження не дозволяють виявити будь-якої єдиний або навіть переважний порядок в розмірі рядків і в римах даоського пам'ятника. Звичайно, дотримати в російській версії риму оригіналу немає ніякої можливості, та й сама спроба переводити віршами здалася б російському читачеві претензійної і незграбною. Проте, можна і потрібно відтворити в перекладі будова китайського тексту і відзначити зміни в його ритмічної організації. Додамо, що жанрова неоднорідність - примітна властивість всієї даоської літератури, що свідчить про творчу свободу її творців.
Глибина думки Лао-цзи не вимагає барвистості або навмисною ускладненості складу. Навпаки, вона напрочуд невимушено виливається в ясні і пластичні образи і формули, які служать наочним підтвердженням старовинної китайської істини: «Слова мудреців прості». Звести воєдино піднесений, непідробно-патетичний лад думки даоського патріарха з його правдиво-лаконічною мовою, дихаючої то м'якою, то саркастичною іронією, - ось найвище завдання перекладача «Дао де цзин».
Кілька слів про переведення основних понять Лао-цзи.
Термін дао завжди перекладається як «Шлях», що відповідає загальноприйнятій практиці в сучасних західних перекладах. Термін Де представляє набагато більші труднощі для перекладу. У західній літературі його зазвичай передають словами «сила» (power), «повнота» (integrity), «природна потенція» (natural potency), «внутрішнє досконалість» (intrinsic excellence) або «моральна сила» в споконвічному латинською значенні чесноти як virtus . Американський синолог Р. Еймс запропонував навіть термін «фокус» як паралель його трактуванні поняття дао. яке він називає «полем». Вітчизняні дослідники, крім відповідних російських еквівалентів, нерідко користуються поняттями «благо», «добро» і навіть «благодать». Дещо осібно стоїть варіант А. М. Карапетьянц: «обдарованість». Однак всі ці версії перекладу не здаються мені задовільними. Їхній головний недолік полягає в тому, що вони погано передають головний аспект оригінального поняття - його співвіднесеність з ідеєю гармонійної цілісності буття, якої обумовлені присутні в цьому терміні мотиви зростання і разом з тим внутрішньої повноти і самодостатності існування. Тут термін де. як уже говорилося, перекладається словом «досконалість» і лише в поодиноких випадках, коли воно вживається в повсякденному, конвенціональному значенні, - як «чеснота».
Терміну цзи Жань. щоб уникнути помилкових асоціацій з сучасними поняттями «природи» або «природності», усюди дається буквальний переклад: «те, що таке саме по собі» (зауважимо, що в сучасних англійських перекладах це поняття нерідко трактується як «спонтанність» або щось «само- удостоверяюшееся »- self-evidencing).
Вираз шен жень слідом за І. І. Семененко перекладається як «премудрий людина», оскільки мудрість Лао-цзи, з одного боку, перевершує звичайний здоровий глузд і абстрактну розсудливість, а з іншого - не відрізняється від найпростіших істин і правил людського життя. Додамо, що в китайській традиції «премудрість» завжди вважалася справжнім підставою влади, так що «премудрий людина» - це перш за все правитель.
Справжнє знання Лао-цзи систематично позначає терміном хв. який переводиться тут відповідно до його вихідним значенням як «прозріння» або «просвітленість». Відзначимо, що Лао-цзи користується також нейтральним терміном «знання» (чжи), але вкрай скептично ставиться до знання, що добувається інтелектом (відповідний знак теж читається як чжи і подібний по зображенню зі знаком «знання»). Такого роду шкідливе, згідно з вченням Лао-цзи, знання можна позначати словами «многознайство», «суемудрие», «хитромудрість». За терміном синь. часто трактуються в західній літературі як «розум» або «розум», тут зберігається його початкове значення «серце». В англомовній літературі йому нерідко відповідає словосполучення «серце-розум» (heart-mind).
Прийнята в даоської думки опозиція термінів ю ( «є») і у ( «відсутність», «ні»), нерідко трактуються в західній літературі як протилежність «буття» і «небуття», в дійсності не носить метафізичного характеру і тому перекладається тут як опозиція «наявного», або «присутності», і «відсутнього», або «неналічія». Слід пам'ятати, що термін у. утворює поняття "не-я» (у-у), "не-бажання» (у-юн), "не-серце» (у-синь) і т. п. по суті не є запереченням, а, навпаки, вказує на природу просвітленого свідомості, яка не ототожнює себе ні з даністю досвіду, ні з даністю умогляду.