Правила поведінки - річ досить умовна.
Те, що в одній країні вважається непристойним, в іншій - зовсім нормально, і навпаки.
Є таке корейське слово «еджоль», на російську мову перекладається як «вихованість, ввічливість, культурність».
Але ці слова не повністю передають зміст цього поняття. Навіть корейці розуміють «еджоль» по-різному. Його важко визначити одним словом, тому що воно виражає національну традицію і звичаї
Про ввічливості і неввічливості:
У корейському суспільстві і донині збереглися конфуціанські традиції. Вік і суспільне становище яких багато важать.
Вважається, що молодші за віком або стоять нижче по громадському статусу зобов'язані додержуватися бажань старших без заперечення. Тому в Кореї люди часто цікавляться віком, сімейним станом людини.
Корейцям важливо знати відповіді на ці питання для того, щоб правильно побудувати відносини зі співрозмовником.
Корейці не дають негативних відповідей типу «немає», або «я не згоден з вами», або «я не можу зробити це». Частіше, ніж американці, вони використовують відповіді на кшталт «я згоден з вами, в принципі» або «я співчуваю вам».
Перевага непрямий, двозначній комунікації продиктовано повагою іншої людини, важливістю збереження групової гармонії, що має високу цінність в корейської культури.
Не використовується наказовий спосіб.
Наприклад, в корейських парках пишуть не «По газонах не ходити», а «Давайте не будемо ходити по газонах». Чи не «Сміття не кидати», а «Давайте не будемо кидати сміття». Іноді застосовується слово «трохи». «Дайте мені газету, трохи», наприклад.
Це - в поєднанні з ввічливим закінченням дієслова означатиме шанобливу прохання.
У сучасному корейською мовою існує чотири ступені ввічливості, кожна з яких має свій власний набір закінчень або їх відсутність. це:
1) офіційна мова;
2) розмовна мова між рівними;
3) мова, звернена до підлеглого (молодшого), але не позбавлена поважності;
4) мова, звернена до дитини; фамильярная мова.
Коли кореєць йде з дому, він говорить батькам: «Танё-огес-симніда». що буквально означає «Я сходжу і повернуся». Коли він повертається, він говорить: «Танё-вассимніда». що буквально означає «Я сходив і повернувся». Ці слова і є вираз «еджоль». тому що в них міститься прохання не турбуватися, турбота про батьків.
Є ще одна цікава особливість, яка впадає в Кореї в очі російському, знає корейську мову. Це те, як спокійно кажуть корейці о. туалеті.
У Росії, як і в багатьох (але не у всіх!) Західних країнах, на теми, пов'язані з туалетом, прийнято говорити, таємниче, закочуючи очі і знизивши голос. У Кореї ж молода людина на побаченні може поскаржитися своїй коханій на що трапився з ним пронос з такою ж простотою, з якою його російський одноліток може поскаржитися на, скажімо, головний біль. З іншого боку, самі корейці часто не розуміють тих умовностей, які російські накрутили навколо такого звичайного і природного справи як похід до вбиральні.
Помітили ми ще одну дивну і не завжди приємну для нас деталь. Корейці люблять заглядати в чужі «кишені», скажімо так.
Перш, ніж замовити блюдо в ресторані, вони обов'язково подивляться, що їдять сусіди.
У магазинах заглянуть в твою кошик і порівняють її вміст зі своїм.
Вони завжди порівнюють себе з іншими. Чомусь.
Ввічливість словесна неодмінно підкріплюється певними діями. Найважливішою заповіддю культурної людини в Кореї є проходження Правил поведінки шанобливих дітей. Вони неписані, але дотримуються повсюдно:
Етикет в корейському суспільстві, так само, як і в Китаї, визначається, національною традицією, основою якої є ієрархічні відносини в суспільстві і сім'ї.
При зустрічі корейці обмінюються словесними привітанням: «Аннен'хасімнікі!». Привітання може супроводжуватися церемоніальним поклоном (особливо на Півдні).
Корейці дуже гостинні. При відвідуванні корейського будинку необхідно дотримуватися деяких правил, пов'язані з особливостями його внутрішнього устрою. Сидять корейці на підлозі, підклавши спеціальні подушки для сидіння, при цьому ноги підтискаються під себе. Тому в корейському будинку підлогу завжди міститься в чистоті, і по ньому ходять без взуття, яка ставиться в коридорі задниками до порога, так щоб її було зручно одягати.
У місцях загального користування та на кухні є спеціальні тапочки, які стоять біля входу туди. Виходячи з цих приміщень в кімнати, тапочки знімають і залишають також біля входу. Подарунки в Кореї прийнято подавати і приймати обома руками.
Перебуваючи в Кореї, іноземцям краще уникати використання жестів. У корейській культурі жестів дуже багато, вони, як правило, мають інше, ніж у європейців, значення і можуть бути сприйняті неправильно.
Мені особливо знайома це.
У нас в родині досі дотримуються таких правил (традиціями)