Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського процесуального кодексу Укаїни арбітражний суд касаційної інстанції має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, призупинити виконання судових актів, прийнятих арбітражним судом першої та апеляційної інстанцій, за умови, якщо заявник обгрунтував неможливість або важко повороту виконання або надав забезпечення, передбачене в ч. 2 названої статті.
Призупинення виконання судових актів направлено на забезпечення балансу інтересів, правової визначеності та гарантій захисту прав заявника та інших осіб.
У тих випадках, коли необхідність призупинення виконання судових актів обґрунтовується заявником неможливістю або затруднительностью повороту виконання, він повинен представити достатні і переконливі докази, що підтверджують містяться в клопотанні доводи. В даному випадку рішення цього питання залежить від розсуду суду, оскільки пов'язується з оцінкою доказів.
Але і в тому випадку, коли виконання рішення, постанови арбітражного суду призупиняється арбітражним судом касаційної інстанції при наданні особою, що клопоталися про таке призупинення, забезпечення відшкодування іншій стороні у справі можливих збитків (зустрічного забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок арбітражного суду касаційної інстанції грошових коштів в розмірі оспорюваної суми або надання банківської гарантії, поручительства або іншого фінансового забезпечення на ту ж суму, заявник матиме однаковий н обґрунтувати неможливість або важко повороту виконання оспорюваного судового акту.
Крім того, процесуальний інститут призупинення виконання судового акта спрямований на забезпечення балансу взаємних прав і обов'язків сторін спірних відносин, на що також слід вказувати в своєму клопотанні заявника.
Виконання рішення, ухвали арбітражного суду призупиняється арбітражним судом касаційної інстанції при наданні особою, що клопоталися про таке призупинення, забезпечення відшкодування іншій стороні у справі можливих збитків (зустрічного забезпечення) шляхом внесення на депозитний рахунок арбітражного суду касаційної інстанції грошових коштів в розмірі оспорюваної суми або надання банківської гарантії, поручительства або іншого фінансового забезпечення на ту ж суму (ч. 2 ст. 283 Господарського процесуального кодексу Укаїни).
Вирішуючи питання про забезпечення відшкодування іншій стороні у справі можливих збитків, арбітражний суд має право визнати зустрічне забезпечення неналежним як за формою, так і за сумою забезпечення, якщо, на думку суду, таке зустрічне забезпечення не може бути достатньою гарантією відшкодування збитків, зокрема з- за неможливості його швидкої реалізації, невідповідного характеру, сумнівів в сумлінності гаранта і т.п. При цьому суди, оцінюючи відповідність банківської гарантії або поручительства вимогам законодавства, перевіряють, чи вказано в поруку, за виконання якого зобов'язання воно видано, чи визначено розмір забезпечуваного зобов'язання і обсяг відповідальності поручителя, є чи поручительство солідарним і який термін дії банківської гарантії, поручительства. Арбітражний суд також перевіряє, чи є банківська гарантія безвідкличної.
Аналіз арбітражної практики дозволяє систематизувати перелік документів, що дозволяють підтвердити платоспроможність поручителя: можна наступними документами:
- бухгалтерський баланс з відміткою податкового органу;
- податкова декларація з підтвердженням здачі;
- розшифровка бухгалтерського балансу;
- документи, які містять відомості про наявність у поручителя майна на праві власності, зареєстрованого в установленому законом порядку;
- довідка арбітражного суду, яка свідчить про відсутність у провадженні справи про неспроможність (банкрутство);
- документи, що підтверджують, що договори поруки не є для поручителя великими угодами.