Якірним пристроєм називається сукупність деталей судо-вого обладнання та допоміжних механізмів, призначений-них для постановки судна на якір, надійного утримання його від переміщень під дією вітру, інерції або течії і для зйомки з якоря.
Крім того, якірне пристрій може бути використано для:
- швидкого гальмування судна. Найбільший ефект досягається в тому випадку, коли якір «забрав» грунт. Регулюючи довжину вит-равленіях якірного ланцюга, можна не тільки пригальмувати, але навіть досить швидко зупинити рух судна і уникнути аварії. Відданий якір дає також можливість зменшити діаметр цир-куляціі судна і виконати безпечний розворот в вузькості. Од-нако і якоря, віддані в воду, зменшують довжину гальмівного шляху і діаметр циркуляції до 30% і більше;
- забезпечення входу і виходу судна з гавані. Віддача якоря дозволяє здійснити маневр по підходу до причалу, а також раз-повернути судно на вихід з гавані;
- зняття судна з мілини. Завезений допоміжний або стано-вої якір в сторону глибокої води, з прикріпленим до нього сталевим тросом, може зіграти вирішальну роль при знятті судна з мілини без сторонньої допомоги;
- буксирування. Станина брашпиля, якірні клюзи, якірні ланцюги можуть бути використані для кріплення буксирного троса.
Якірне пристрій розміщується в носовій частині судна
Мал. 1. Загальний вигляд якірного пристрою: 1 - брашпиль; 2 - стопор; 3 - якірний клюз; 4 - якір; 5 - палубний клюз; 6 - клюзовие труби; 7 - якір-ланцюг; 8 - ланцюгової ящик; 9 - пристрій для віддачі жвака- галс; 10 - привід для віддачі жвака- галс;
(Рис. 1). На криголамах, великих транспортних та експедиційних-них судах, буксирах воно буває і на кормі, що дозволяє послабшають шити рейдову обробку цих судів, посадку і висадку пасу-жирів, замінюючи постановку на шпринг, а в окремих випадках сприяє розвороту на протязі в узкостях .
Якірне пристрій складається з якорів і палубних клюзов, якірних ланцюгів, стопорів, ланцюгових ящиків, жвака-галсів і меха-низмов для віддачі і підйому якорів - брашпиля або шпиля.
Якорем називається лита, зварена або збірна металеві-ська конструкція, призначена для утримання судна на ме-сте при стоянці на якорі.
За своїм призначенням суднові якоря підрозділяються на ста-нові і допоміжні. Становими називаються якоря, пред-призначені для утримання судна на місці; їх на судні три - два в клюзах, третій запасний (його зберігають в носовій частині судна).
До допоміжних відносяться:
стоп-анкери - застосовуються спільно зі становими якорями; їх віддають або заводять з корми судна для розвороту його в потрібне положення щодо вітру або течії, для зняття судна з мілини, Маса стоп-анкера складає приблизно 1/3 станового яко-ря;
верп - малі суднові якоря масою приблизно 1/6 станового. Служать для тих же цілей;
Дреків - шлюпочні якоря різної конструкції масою 16-45 кг;
кішки (рис.2, а) - четирехрогая якоря масою 5-15 кг для відшукування затонулих предметів, виловлювання з води пла-вающих предметів;
льодові якоря (рис. 2, б) - служать для утримання судна у крижаного поля або припая. Їх заводять в видовбані в льоду лунку або в тріщину. Льодові якоря виготовляють зі сталі таврового профілю у вигляді веретена з однією лапою, скобою якоря і скобою лапи для виймання з лунки або перенесення на інше місце. Маса льодових якорів до 80 кг.
Мал. 2. Допоміжні якоря: Рис. 3. Адміралтейський якір а - кішка; б - льодовий
Суднові якоря повинні відповідати наступним вимогам:
- швидко віддаватися, бути зручними в прибиранні по-похідному;
- володіти найбільшою тримає силою при найменшій масі;
- добре забирати в будь-якому грунті і легко відділятися від нього при підйомі;
- бути досить міцними, дешевими і простими в изготов-лення.
Ці вимоги привели до створення великої кількості яко-рей різних типів. В даний час відомо до 80 конст-рукцій якорів, що зустрічаються на великих цивільних судах і військових кораблях.
Всі вживані на морських судах якоря по конструкції можна розділити на три основні групи:
- зі штоком, що зариваються в грунт однією лапою;
- без штока, що зариваються в грунт двома лапами;
- підвищеної тримає сили.
До першої групи належить адміралтейський якір (рис. 3). Він складається з веретена 1, прямокутної, круглої або овальної форми і двох рогів 3 з лапами 2, відлитих або викував-них разом з веретеном. Веретено в нижній частині закінчується потовщенням 4 - трендом, нижня частина якого 5 називається п'ятою.
Верхня частина веретена має два отвори: 8 для при-з'єднання скоби якоря 7 до веретену, а в 9 вставляється шток 13. Шток на обох кінцях має потовщення 10, що перешкоджають його заривання в грунт при віддачі якоря. Один кінець штока загнутий під прямим кутом, що дозволяє прибирати його вздовж веретена при кріпленні по-похідному. У середній частині штока є буртик 11 і прямокутний отвір 12. Буртик і чека 6 кріплять шток пер-пендікулярно веретену в зібраному якорі.
Адміралтейський якір простий по конструкції, міцний і обла-дає великий тримає силою, яка дорівнює приблизно 6-8-кратної масі самого якоря.
Однак він незручний для прибирання по-похідному, небезпечний на крейда-ководье, а за стирчить з грунту лапу може заплутатися якір-ланцюг. Тому він застосовується на морських судах тільки в якості допоміжного якоря.
До другої групи відноситься якір Холла (рис. 4). Він використовується на більшості цивільних і військових судовУкаіни, Складається він з веретена 1 чотиригранного січі-ня; коробки 3, лап 2 і пісочників 5, відлитих заодно.
Мал. 4. Якір Холла Рис .5. якір Матросова
Веретено має конусоподібну форму. В кінці потовщеною частини веретена, зверненої до коробки, є отвір 10 для штиря 9, а у верхній частині веретена - отвір 7 для кріплення скоби якоря 6. У середній частині коробки зроблені наскрізний отвір для проходу потовщеною частини веретена і два гнізда для штиря . Ве-ретено тримається в коробці двома болтами 8, для яких про-свердла наскрізні поперечні отвори 4. Песочники служать для того, щоб лапи якоря могли розвернутися і забрати грунт. Кут розвороту лап 40-45 °. Веретено в площині лап може хо-дить на кут 10 °.
Якір Холла зручний в прибиранні по-похідному, його деталі в ос-новному не вимагають точної підгонки при виготовленні. Порівняй-кові великі зазори в зчленуваннях виключають можливість їх заклинювання. Він не є небезпечним на мілководді, якір-що ланцюг не запути-ється за якір при розгортанні судна під дією вітру.
Але якщо одна з широко розставлених лап заривається в грунт більше, ніж інша, то через різницю їх опорів якір на-чина розгортатися навколо осі веретена, виходячи з грунту. Тому що тримає сила якоря Холла дорівнює приблизно 3-4-крат-ною масі якоря.
До третьої групи відноситься якір Матросова (рис. 5), з-бретенний радянським інженером в 1936 р Якір має дві широ-кі лапи 2, близько поставлені під веретено 1 і тим самим ство-ють як би одну велику лапу. Лапи мають бічні припливи 4 з фланцями 3, зміщені вгору від осі обертання веретена. Вони оберігають якір від перекидання на грунті, а в слабкому пісочно-мулистому грунті, занурюючись разом з лапами, значно підвищують тримає силу якоря.
Держава, що тримає сила якоря Матросова приблизно в 15-20 разів пре-щує власну масу.
Цей якір має і суттєві недоліки: він погано тримає в галечному грунті, де головне значення має маса, а не тип якоря; вузький простір між лапами може забиватися грун-те, галькою і т. п. що ускладнює вільне відхилення лап. Ці недоліки дозволяють застосовувати якір Матросова як станового тільки на малих судах.
Крім якоря Холла і Матросова, на кораблях іноді зустрічаються і дру-Гії системи патентованих якорів з поворотними лапами. З них найбільш поширеними є якоря системи Денна і Денфорта (американські, рис. 107 і 108), Сміта (англійська, рис. 109), Інглефільда (німецький, ріс.110) і ін.
Мал. 107. Якір Денна Рис. 108 Якір Денфорта.
Мал. 109. Якір Сміта. Мал. 110. Якір Інглефільда
Для зберігання втяжні якорів на судах встановлюють якорем-ні клюзи (рис. 6). Їх розташовують по одному з кожного бор-ту в носовій частині, а при наявності кормового якірного пристрою і в кормі судна. Найбільше застосування знаходять трубчасті клюзи. Вони складаються з двох розтрубів, один з яких прикріплений до палубі, а інший - до зовнішньої обшивки корпусу судна, і сої-диня їх труби. Існують також клюзи відкриті і з ні-шами.
Рейди і бухти для стоянки судів обладнуються швартових-ми бочками (рис. 7), які утримуються на місці Мерт-вимі якорями.