Поспішиш людей насмішиш.
Тиха вода береги підмиває.
Скоро підеш - біду наженеш; тихо підеш - біда дожене.
Наш шибеник скрізь поспів.
Не квапся їхати, поспішай годувати.
Поки трава підросте, багато води витече.
Тихіше їдеш - далі будеш (устар.).
Доїть шибко, та молоко рідко.
Гнати і в хвіст і в гриву.
За всіма не доженеш.
Нашвидку зробити - переробляти.
На швидку руку - грудкою да в купку.
Чи не скоро запряг, та скоро поїхав.
Одна нога тут, інша там.
Поки розумний збереться, дурень сім'єю обзаведеться.
Поспішиш - впадеш, останнім прийдеш.
Прудкий, як черепаха.
Раз на рік і то на ходу.
Скоро тільки говориться, а не скоро діло робиться.
Тихий наїде, а жвавий наскочить.
Швидкого жеребця і вовк не бере.
Від прудкої кози ні паркан, ні запор.
Улита їде, колись буде.
Хто їде скоро, тому в дорозі не споро.
Запопадливому коню той же корм, а роботи вдвічі.
Останнього і собаки рвуть.
Від поспіху мало не наробив сміху.
Спірний наперед, обережний позаду.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Біжить, немов під ним земля горить.
Швидка кінь скоро втомлюється.
Швидкий сам добіжить, а тихого вода донесе.
Хто відстав? - Скорий. - Хто прийшов? - сперечатися.
Хто первее, той і правіше.
Хто перший палицю взяв, той і капрал.
Хто пізно прийшов, тому маслак.
Поскакав наш пан, подоткнув каптан.
Завзяті конячка довго не живе.