Примусове стягнення штрафу
Статтею 32.2 Кодексу Укаїни про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративний штраф повинен бути сплачений особою, залученими до адміністративної відповідальності, не пізніше ніж через шістдесят днів з дня набрання постановою про накладення адміністративного штрафу в законну силу.
При відсутності документа, що свідчить про сплату адміністративного штрафу, та інформації про сплату адміністративного штрафу в Державній інформаційній системі про державних і муніципальних платежах, після закінчення вищевказаного терміну суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову, направляють протягом десяти діб постанову про накладення адміністративного штрафу з відміткою про його несплаті судового пристава-виконавця для виконання в порядку, передбаченому законодавством.
Строк для добровільного виконання становить п'ять днів з дня отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Далі судовим приставом-виконавцем вчиняються виконавчі дії, якими є дії, спрямовані на створення умов для застосування заходів примусового виконання, а так само на примушування боржника до повного, правильного і своєчасного виконання вимог, що містяться у виконавчому документі. До вказаних дій відноситься, в тому числі, накладення арешту на майно, в тому числі грошові кошти та цінні папери, вилучення вказаного майна, передача арештованого та вилученого майна на зберігання.
При цьому, судовий пристав-виконавець з метою забезпечення виконання виконавчого документа, що містить вимоги про майнові стягнення, має право, в тому числі, і протягом терміну, встановленого для добровільного виконання боржником містяться у виконавчому документі вимог, накласти арешт на майно боржника.
Арешт майна боржника включає заборону розпоряджатися майном, а при необхідності - обмеження права користування майном або вилучення майна. При накладенні арешту на майно боржника складається акт, який підписується судовим приставом-виконавцем, понятими, особою, якій судовим приставом-виконавцем передано під охорону або на зберігання зазначене майно, і іншими особами, які були присутні під час арешту. У разі відмови будь-якого із зазначених осіб підписати акт в ньому робиться відповідна відмітка.
Оцінка майна боржника, на яке звертається стягнення, провадиться судовим приставом-виконавцем за ринковими цінами, якщо інше не встановлено законодавством Укаїни.
Судовий пристав-виконавець також зобов'язаний залучити оцінювача для оцінки майна, якщо боржник або стягувач не згоден з проведеної судовим приставом-виконавцем оцінкою майна. Сторона виконавчого провадження, оспаривающая вироблену судовим приставом-виконавцем оцінку майна, несе витрати по залученню оцінювача.
Реалізація майна боржника здійснюється шляхом його продажу спеціалізованими організаціями, що залучаються в порядку, встановленому Урядом Укаїни.
У разі добровільного погашення заборгованості до реалізації майна одночасно із закінченням виконавчого провадження судовий пристав-виконавець знімає накладені їм в ході виконавчого провадження арешти на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження цим майном.
Слід зазначити, що законом встановлено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документу. Так стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на наступне майно, що належить громадянину-боржнику на праві власності: житлове приміщення (його частини), якщо для громадянина-боржника і членів його сім'ї, які спільно проживають в належить приміщенні, воно є єдиним придатним для постійного проживання приміщенням, за винятком зазначеного майна, якщо воно є предметом іпотеки і на нього відповідно до законодавства про іпотеку може бути звернено стягнення; земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, зазначені вище, якщо вони є предметом іпотеки і на них відповідно до законодавства про іпотеку може бути звернено стягнення; предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, речі індивідуального користування (одяг, взуття та інші), за винятком коштовностей та інших предметів розкоші; майно, необхідне для професійних занять громадянина-боржника, за винятком предметів, вартість яких перевищує сто встановлених федеральним законом мінімальних розмірів оплати праці; використовувані для цілей, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, племінної, молочна і робоча худоба, олені, кролики, птиця, бджоли, корми, необхідні для їх утримання до вигону на пасовища (виїзду на пасіку), а також господарські будівлі та споруди, необхідні для їх утримання; насіння, необхідні для чергового посіву; продукти харчування та гроші на загальну суму не менше встановленої величини прожиткового мінімуму самого громадянина-боржника і осіб, які перебувають на його утриманні; паливо, необхідне сім'ї громадянина-боржника для приготування своєї щоденної їжі та опалення протягом опалювального сезону свого житлового приміщення; засоби транспорту і інше необхідне громадянину-боржнику у зв'язку з його інвалідністю майно; призи, державні нагороди, почесні та пам'ятні знаки, якими нагороджений громадянин-боржник, роз'яснив помічник прокурора міста юрист 2 класу А.В. Кофанов.