Прийшла до висновку, що стала боятися людей

Приветик, галчата! Навіть не знаю як почати, самої соромно. Загалом справа ось у чому. Зараз перебуваю в декреті, але змушена вийти на роботу раніше набагато, тк ращу дитини одна, на жаль, спасибі мамі, що згодна сидіти з дитиною. Але зіткнулася з такою проблемою. Почала їздити на співбесіди, але мене чомусь охоплює страх перед людьми, ті як би на самому співбесіді я начебто спілкуюся нормально, але всередині якийсь неприємний холодок, страх чогось незрозумілого. Блін, як маленька дівчинка, їй-богу! Або наприклад у себе в районі хотіла хоча б тимчасово влаштуватися куди-небудь, тк становище гірше нікуди, різниці взагалі немає куди, аби зп платили, приходжу, починаю питати про вакансії, починаю мало не заїкався, в піт і в жар кидає, а при виході на вулицю відчуття що з каторги вийшла і неймовірне полегшення. Що з цим робити не знаю. На стару роботу повертатися бажання немає ніякого абсолютно, та й працювала я там неофіціально.Умом розумію, що доросла тітка вже і мала дитина на руках, хочеш не хочеш, але треба щось робити з цим, а на ділі ось така дурниця виходить. Може у кого теж таке було? Як з цим справлялися?

Юльча .. 13.07.17 16:41 (відповідь для: Духовна Скрепа)

Якась ви занадто серйозна. я ж і поставила цього хохотунчик, маючи на увазі що не мені туди йти, а тим, кому це дійсно потрібно. а навіщо цитувати? я прекрасно пам'ятаю, що писала, провалами в пам'яті слава богу не страждаю. а проблема полягає в тому, що треба, а я не хочу, от і все.

пнд це ресталіще зла, психолог діагнозів не ставить і я вас туди не змушую йти. я відповідаю на питання, всього лише. А то що кожен собі додумує, це його справа. Хмм а як же тоді бути з співбесідою. там же теж чужі. малознайомі люди? Цитую - "На співбесіді проблема не в тому, що і як потрібно говорити, а в тому, що потрібно спілкуватися і зацікавлювати працівника ок. Немає бажання спілкуватися з незнайомими людьми "

Юльча .. 13.07.17 16:30 (відповідь для: Духовна Скрепа)

Ага, ось в пнд мені прямо таки пряма дорога! як скажете, блін! а психолога у нас в поліклініці ніколи і не було навіть до реорганізації.

Юльча .. 13.07.17 16:28 (відповідь для: Духовна Скрепа)

Я не вважаю це проблемою в житті. Я не відчуваю дискомфорт від того, що не хочу і не шукаю нові знайомства, які можливо і були б корисні в майбутньому. У мене є дуже вузьке коло спілкування і мені комфортно в ньому. Я людина-одинак ​​і нічого поганого, а вже тим більше проблематичного, не бачу в цьому. У кожного є свої переваги, бажання. Хоча я ніколи не розуміла людей (в основному це жінки), у яких рот не закривається від балаканини і які намагаються до всіх без мила в .опу влізти і постійно з кимось так намагаються знайомитися. Ось це-то якраз і є проблема.

За безоплатну допомогу можна звернутися: пнд. соц захист і поліклініки. з останніми ось під питанням, після реорганізації системи Здравозахоронение у нас з деяких міських поліклініках прибрали вузьких фахівців

Юльча. писав (а): На співбесіді проблема не в тому, що і як потрібно говорити, а в тому, що потрібно спілкуватися і зацікавлювати працівника ок. Немає бажання спілкуватися з незнайомими людьми.

боюся тоді це проблема

Схожі статті