Засоленням грунту називають надмірне скопле-ня в кореневмісному шарі електролітних (розчинених або поглинених) солей, які пригнічують або гублять сельскохо-дарські рослини, знижують якість і кількість врожаю. Засолення грунту широко поширене в природних умовах; в Росії є понад 100 млн. га за-солених земель.
У кореневмісному шар грунту солі можуть надходити з засолених грунтів і грунтових вод, разом з полив-ної водою, разом з солоною пилом, яка утворюється при розвівання вітром солончаків або від Розбризкува-ня морської води штормовими вітрами.
Солі в грунті знаходяться в розчиненому або поглинутої-щенном стані, тому рух води в ній нез-бежно викликає рух солей і тим більше, ніж промінь-ше їх розчинність в воді. У процесі поливу спадні струми води переміщують солі з верхніх горизонтів грунту в нижні, після поливу висхідні потоки води піднімають солі вгору, відбувається міграція солей.
При близькому заляганні грунтових вод утворюється постійний висхідний струм води, яка, випаровуючись, відкладає солі в грунті. Кількість солей S (кг), яке відкладається в грунті при випаровуванні ґрунтових вод на пло-щади 1 га, визначають за формулою, кг / га:
Капілярний засолення грунту відбувається тим интен-пасивного, чим більше випаровування, чим вище засоленість води і чим триваліше процес випаровування.
Грунтові води випаровуються грунтом і рослинами в тому випадку, якщо капілярна кайма ґрунтових вод со-торкається з коренезаселеному шаром грунту, якщо ж облямівка лежить нижче кореневого шару, то грунтові води не випаровуються і засолення грунту не відбувається.
Найбільшу глибину рівня грунтових вод, при якій починається засолення грунту, називають крити-чеський глибиною. В умовах зрошення вона дорівнює сумі глибини кореневого шару і висоти капілярного підйому води.
Засолення грунту, яке відбувається внаслідок ис-ширяння близько розташованих ґрунтових вод або поливу сильно мінералізованою водою, називають вторинний-ним. У зрошуваних районах Середньої Азії слабо і силь-но засолено 53%, а в Закавказзі - 40% всіх зрошуваних земель.
Засолення не є неминучим причинами-Вієм зрошення. Часто зрошення рассоляет засолені грунти. Однак при надмірному поливі і при відсутності відтоку грунтових вод грунту засоляются, а іноді і заболачиваются.
Ступінь шкідливості солей для рослин. Граничне ко-личество солей в грунті, вище якого починається пригнічення росту і розвитку рослин, на-викликають порогом токсичності. Грунти, що містять легкорас-які чинить солі в кількостях, що перевищують поріг токсично-сти, називають засоленими. Найбільш токсичні сода і хлориди, менш - сульфати натрію і магнію.
Легкорозчинні со-чи мають прямий віз-дію на рослини в результаті підвищення ос-мотіческого тиску ґрунтових розчинів і токсичної дії окремих іонів, а також непрямий вплив, пов'язане з зраді-ням в засолених грунтах фізико-хімічних, фізичних ос-ких та інших властивостей. Поріг токсичності солей і іонів різний при різному хімізмі засолення грунту.