Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Пре-по-доб-ний Три-фон, ар-хі-манд-рить Вят-ський, про-ис-хо-дил від бла-го-че-сти-вих ро-ді-ті-лей, живий-ших в Ар-хан-гель-ської гу-бер-ванні. Ко-ли ро-ді-ті-ли за-хо-ті-ли ж-нить Три-фо-на, то він, з юних років чув-ству при-зва-ня до іно-че-ської жит-ні, тай-но пішов з до-ма в го-род Устюг, де по-се-лив-ся у при-хід-ско-го свя-щен-ні-ка, все вре-ма пре-б-вая в будів гом по-сте і мо-літ-ве. За-тим він жив в го-род-ке Ор-ле-це око-ло церк-ві, пе-ре-но-ся хо-лод і го-лод, а від-ту-да пе-ре-йшов у пи-скор-ську обі-тель на ре-ке Ка-ме. Тут пре-по-доб-ний Три-фон при-про-мив-ся до мо-на-ше-ської жит-ні та при-понял по-стриг від ярма-ме-на Вар-ла-а-ма. 22-років-ний мо-нах не про-пус-кал ні од-ної цер-ков-ної служ-би і ніс тя-же-лое по-слу-ша-ня в пе-карне. Ко-ли він тя-же-ло за-бо-лел, йому явив-ся свя-ти-тель Ні-ко-лай і, ис-це-лів його, укре-пив у по-дві-ге.

В по-ис-ках уеді-ні-ня пре-по-доб-ний пішов до гирла ре-ки Му-лян-ки і по-се-лив-ся на ме-сте, де ті-перь рас-по- ло-дружин го-род Перм. Тут він про-ра-тил в хри-сти-ан-ство язичіє-ні-ков - остя-ков і по-гу-лов. Як і те пре-по-доб-ний Три-фон уда-лив-ся на ре-ку Чу-со-ву і ос-но-вал там мо-на-Стир в честь встигнемо-ня Пре-свя-тої Бо -го-ро-ді-ці. У 1580 го-ду він при-йшов в го-род Хли-нів Вят-ської гу-бер-ванні, так-же ос-но-вал там Успіння-ський мо-на-Стир і був по-ставши-льон в ар-хі-манд-ри-ти. Бу-Дучі будів-гим по-движ-ні-кому, він но-сил на те-ле вла-ся-ні-цу і тя-же-круглі вері-ги. Ду-ша старий-ца жаж-да-ла про-све-ще-ня за-блуд-ших све-те Хри-сто-вої ве-ри. Це-му свя-то-му де-лу він від-да-вал всі свої сі-ли.

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Пе-ред кон-чи-ної пре-по-доб-ний Три-фон на-пі-сал за-ве-ща-ня бра-тії, в ко-то-ром го-во-рит-ся: «З -бран-ве про Хри-сте ста-до, від-ці та бра-ку! Як і слу-шай-ті ме-ня, грішить-но-го. Хо-тя я грубий і ху-ж всіх, але Бог і Пре-чи-зграя Ма-терь Його доз-во-ли-ли мені, ху-до-му, за-ве-до-вати до-мом сво ім. Мо-лю вас, для Бо-га і Пре-чи-стій Ма-ті-ри Його, май-ті ду-хов-ву лю-бов меж-ду со-бою. Без неї ні-ка-кая доб-ро-де-тель не пів-на пред Бо-гом. Уста Хри-сто-ви через рік-ли вчених-ні-кам: «Так лю-бі-ті друг дру-га» (Ін.13: 34). За сло-вам апо-сто-ла Пав-ла, «друг дру-га тя-го-ти но-си-ті» (Гал.6: 2). Чи не осуж-дай-ті перед Бо-гом один дру-го-го, в збе-ме чи або в кел-ща, на-одинці чи або в про-ще-ванні з бра-ти-нею. Ке-лей-ні мо-літ-ви со-вер-шай-ті зі стра-хом. А цер-ков-но-го пе-ня від-нюдь не про-пус-кай-ті; хо-тя б і де-ло б-ло, бе-ги в цер-ковь Бо-жию на ду-хов-ве пе-ня. Преж-де від-да-вай-ті Бо-жиє Бо-гу, а по-тому ви-пол-няй-ті дру-Гії де-ла ». Пре-по-доб-ний Три-фон ото-йшов до Держ-по-ду в глу-бо-кою ста-ро-сти в 1612 го-ду. За-хо-ро-нен в ос-но-ван-ної їм Вят-ської обі-ті-ли.

Шанування преподобного Трифона

І нині його святі мощі спочивають під спудом в Успенському Трифонова монастирі міста Кірова

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Підводячи підсумок працям преподобного Трифона, як правило, згадують Успенський монастир, який за чотири століття своєї історії пережив багато і гідний окремої розповіді. Колись саме при ньому з'явилися перша на Вятської землі школа, бібліотека, іконописна майстерня, лікарня і навіть перший водопровід. Тільки не треба забувати, що все це прилучилось потім як результат шукання Царства Божого і правди його (Мф. 6, 33), до чого всією душею з юності прагнув преподобний Трифон і чому він був вірний до кінця. На всіх етапах і у всіх обставинах свого великотрудного життя.

Не випадково перед своїм праведним кончиною, немов ще раз нагадуючи про те, що «Бог не в колодах, а в ребрах», преподобний писав у своєму заповіті братії нема про монастирських угіддях чи риболовлі, а про братерську любов: «І я вас благаю, Бога ради і Пречистої Богородиці між собою духовну любов майте. Без неї жодна чеснота не досконала перед Богом ».

Повний житіє

преподобного Трифона Вятського

Побудуємо храм все разом.

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

іменний цеглинка

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Іменний цеглинка - це Ваша лепта на будівництво храму в ім'я святої блаженної Матрони Московської в місті Краснокамске і молитва за рідних і близьких. Детальніше прінажатіі на картинку.

Просимо Вас про допомогу!

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

На території майбутнього храму триває будівництво Церковно-приходської школи. Будівництво здійснюється на пожертвування прихожан та благодійників. Запрошуємо Вас взяти участь в цій святій справі! Дорогі брати і сестри! Уповаємо на поміч Божу і вашу підтримку! (Реквізити для пожертвувань при натисканні на картинку)

православний календар

Седмиця 21-та після П'ятдесятниці.

Мчч. Євлампія і Євлампія (303-311) .Свт. Інокентія, єп. Пензенського (1819). Прп. Амвросія Оптинського (1891). Свт. Амфілохія, єп. Володимиро-Волинського (1122). Блж. Андрія, Христа ради юродивого, Тотемського (1673) .Собор Волинських святих. Мч. Феотекна (III-IV). Прп. Вассиана (V). Прп. Феофіла ісп. (VIII).

Ансамбль духовної пісні «Крила»

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Ласкаво просимо на сторінку ансамблю «Крила»

Преподобний Трифон вятский, архімандрит (1612), храм в ім'я блаженної матрони московської

Православний жіночий клуб

Схожі статті