Будь-яка робота мережевої моделі з'єднує дві події: початкова подія роботи і кінцева подія роботи. Для однозначного обоз-начення робіт використовують ідентифікатори (i, j), де i - номер початкового події роботи, j - номер кінцевого події роботи. Зазвичай на мережевих графіках події уперед-чени, тобто i При побудові мережевих графіків дотримуються сле-дмуть правила: 1) між кожними двома подіями може бути зображена тільки одна робота. Паралельно виконан-няемое роботи не можна зображувати через їх загальну початкову і кінцева подія. Для їх правильного зображення вводять додаткові події і залежності (рисунок 6.3);
Малюнок 6.3 - Побудова паралель-но виконуваних робіт:
а - неправильно; б - правильно
2) якщо будь-які роботи в мережі, наприклад, роботи (2,3) і (2,4) (рисунок 6.4), можуть бути розпочаті до повного закінчення безпосередньо попередньої їм роботи (1,2), то остання (робота ( 1,2)) може бути виражена як сума окремих її частин (1,2А) і (2а, 2б), виконан-ня яких необхідно і достатньо для початку сле-дмуть за ними робіт. Після виконання роботи (1,2А) можна почати роботу (2а, 3), після (2а, 2б) - роботу (2б, 4) і т.д .;
Малюнок 6.4 - Поділ роботи (1,2) на частини, необхідні і достатні для початку робіт (2а, 3); (2б, 4); (2б, 5):
а - роботи (2,3), (2,4), (2,5) чекають пів-ного закінчення роботи (1,2);
б - роботи (2,3), (2,4) можуть бути розпочаті, не чекаючи закінчення всієї роботи (1,2)
3) в мережевому графіку для відображення взаємозв'язків між роботами застосовують залежно (фіктивні роботи). Так, наприклад, фіктивна робота (6,7) (див малюнок 6.1) означає, що можливість початку робіт (7,8) залежить не тільки від виконання роботи (6,7), а й від роботи (5,6);
4) в мережевому графіку не можна допускати «замкнутих контурів» (циклів), т. Е. Шляхів, що складаються з робіт, напрямок стрілок яких створює замкнуту ланцюг, як це показано на малюнку 6.5. Наявність замкнутих конт-рів свідчить про помилки або при побудові мережевого графіка, або при складанні вихідних дан-них і виключає можливість правильно виконувати рас-чет параметрів мережевого графіка;
Малюнок 6.5 - Приклади неприпустимих замкнутих контурів:
а - замкнуті контури 4-5-6-7-4; 4-5-7-4;
б - замкнутий кон-тур 5-6-7-5.
5) в мережевому графіку не можна допускати «тупі-ков» т. Е. Подій, крім завершального, з кото-яких не виходить жодної роботи, наприклад подію-тя 4 (рисунок 6.6). Наявність «тупиків» показує, що не встановлені повно-стю взаємозв'язку або в графіку показані зайві роботи, які фактіче-скі не впливають на досягнення кінцевої мети;
Малюнок 6.6 - Приклад неправильного побудови ділянки мережі
з недо-допустимих тупиками (подія 4) і хвостами (подія 6)
6) в мережі не повинно бути подій, за винятком вихідного, в які не входить ні одна робота, напри-заходів подія 6 (рисунок 6.6).
Розробка мережі завжди проводиться без урахування мас-штабу часу складових його робіт. Тому довжина стрілки-роботи в кожному окремому випадку залежить толь-ко від необхідності забезпечити просту і чітку струк-туру мережевого графіка і розмістити відповідні по-ники на кожній роботі. Як правило, за основу побудови мережі беруть техно-логічний взаємозв'язок і послідовність складаючи-чих її робіт. Ресурсні обмеження на цій стадії розробки в основному не враховують.
Після того як побудований перший варіант мережі, прове-ряют правильність і точність її побудови. Для цього всю мережу переглядають від вихідної події до завер-шує і назад. У кожної події перевіряють, чи всі попередні роботи необхідні для того, що-б почати наступні за ними роботи. Детально прове-ряют всі складні події.
Якщо в процесі перевірки виявляють ті чи інші НЕ-точності в топології мережі, то помилки направляють вклю-ням додаткових подій і залежностей, з по-міццю яких усувають невірні зв'язку і залежно-сті і відновлюють логіку мережевого графіка.
Початковий варіант мережі в большинст-ве випадків необхідно графічно впорядкувати. Графік перебудовують таким чином, щоб зменшити кіль-кість взаємно перетинаються робіт і залежностей і розташувати роботи і події відповідно послідовно-вательності протекаемого процесу.