Порівняльна оцінка різних схем антигелікобактерної терапії у дітей

Корнієнко О.О. Мілейко В.Є. Фадина С.А. Нажіганов О.Н.

Уявлення про провідну роль пілорітіческого бактерії (HP) в генезі більшості захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки змусили переглянути традиційну тактику терапії і зажадали застосування антибіотиків в лікуванні НР-асоційованої патології [1]. Незважаючи на те, що in vitro HP чутливий до більшості відомих антихелікобактерних препаратів, in vivo домогтися повного його знищення (ерадикації) досить складно. Це пов'язано з руйнуванням більшості антибіотиків в кислому середовищі шлунка і нездатністю місцево діючих засобів подолати захисний бар'єр на поверхні слизової оболонки. Ерадикація може бути досягнута лише при використанні комплексної терапії двома, трьома або чотирма препаратами.

У літературі пропонуються різні варіанти терапії, зазвичай включають антибактеріальні, антисекреторні препарати і солі вісмуту [2-5]. Однак описувана в якості підтвердження ефективності запропонованої схеми клінічна динаміка: зникнення болю, рубцювання виразок, зменшення активності запальних змін слизової шлунка, аж ніяк не є доказом ерадикації HP. Про останню можна говорити лише через 4 тижні після закінчення лікування за негативними результатами не менше двох методів діагностики HP [6].

Потім проводилося гістологічне дослідження з фарбуванням по методу Гимзе і контролювалася інтегральна уреазна активність in vivo з кінетики зміни концентрації аміаку в повітрі, що видихається після навантаження карбамідом [8,9].

Ефективність схем антіхелікобактеріозной терапії

Проведено оцінку 10 схем терапії. Всі препарати призначалися в загальноприйнятих дозах:
Схема № 1: Ранитидин (150 мг 2 рази на день) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 2: Ранитидин (150 мг 2 рази на день) + вентрісол (1 таб. 4 рази на день) - два тижні.
Схема № 3: вентрісол (1 таб. 4 рази на день) + Амоксицилін (50 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 4: Де-Нол (1 таб. 4 рази на день) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 5: Омепразол (20 мг 1 раз на день) + Амоксицилін (50 мг / кг) - два тижні.
Схема № 6: Де-Нол (1 таб. 4 рази на день) + Амоксицилін (50 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 7: Омепразол (20 мг 1 раз на день) + Амоксицилін (50 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 8: Омепразол (20 мг 1 раз на день) + Амоксицилін (50 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) + Де-Нол (1 таб. 4 рази на день) - 10 днів.
Схема № 9: Де-Нол (1 таб. 4 рази на день) + кларитроміцин (15 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) - два тижні.
Схема № 10: Омепразол (20 мг 1 раз на день) + кларитроміцин (15 мг / кг) + Трихопол (15 мг / кг) + Де-Нол (1 таб. 4 рази на день) -10 днів.

Порівняльна ефективність схем представлена ​​на рис. 1. Звертає увагу відсутність ефекту від подвійних схем з ранітидином, низька ефективність схем з вентрісол, а також поєднання Де-Нола з трихополом. Схеми №5 і №6, які в літературі оцінюються як високоефективні [4], лише у половини наших пацієнтів привели до ерадикації HP. Лише 3 схеми виявилися високоефективними: четверні з омепразолом (№8 і №10) і потрійна з кларитроміцином (№9). Ефективність обох схем з кларитроміцином (№9 і №10) виявилися рівною практично 100%.

Отримані нами результати не збігаються з даними більшості дослідників, які вказують на високу ефективність загальноприйнятих подвійних і потрійних схем антіхелікобактеріозной терапії. Невідповідність наших даних загальноприйнятим можна пояснити використанням нами комплексу високочутливих методів діагностики HP. Поєднання трьох різних методів контролю (гістологічного, біохімічного, дихального), використання множинної біопсії істотно підвищило ймовірність виявлення мікроба і знизило результативність терапії.