При виконанні операцій технічного обслуговування або ремонту мало знати, коли (періодичність ТО, ресурс) і що (операція мастила, регулювання, заміни та ін.) Необхідно зробити. Важливо також знати потреба в праце-витрати та її варіацію, щоб правильно визначити чисельність і кваліфі-кацію персоналу, внесок трудовитрат в собівартість операцій і послуг, який на автомобільному транспорті досягає 30-45%.
Трудомісткість (Г) - це витрати праці на виконання в заданих умовах операції або групи операцій ТО або ремонту. Трудомісткість вимірюється в нормо-одиницях (людино-годинах, людино-хвилинах). Трудомісткість 25 люд.-хв. означає, що відповідну операцію в обговорених умовах (обладнання, оснащення, освітлення та ін.) Виконавець необхідної кваліфікації в середньому повинен виконати за 25 хв. Якщо одночасно цю роботу можуть виконувати кілька виконавців (Р), то середня тривалість виконання скор-ється і становить tc = t / гр, де е - коефіцієнт, що визначає можливість спільної роботи виконавців, 0 <е ^ 1.
Розрізняють нормативну і фактичну трудомісткість.
Нормативна трудомісткість є офіційною юридичною нормою, прийнятої на даному підприємстві, фірмі і т.д. використовується для визначення чисельності виконавців; оплати праці виконавців (тарифна ставка, руб. / год); розрахунків з клієнтурою.
Фактична трудомісткість - витрати праці на виконання конкретної операції конкретним виконавцем. Є випадковою величиною і може відрізнятися від нормативної.
2. ВИДИ І СТРУКТУРА НОРМ ПРИ ТЕА
На автомобільному транспорті діють наступні види норм:
• диференційовані (післяопераційні), що встановлюються на окремі опе-рації або їх частини - переходи (зміна масла, регулювання клапанного механізму; заміна свічки і т.д.);
• укрупнення - на групу операцій, вид ТО і ремонту (миття, кріпильні ра-боти при ТО-1 або ТО-2, заміна веденого диска зчеплення і т.д.);
• питомі, що відносяться до пробігу автомобілі, чол. - ч / 1000 км (нормування
Норма трудомісткості tH складається з наступних складових:
> Н = ( 'він + / п * +' обидві + 'отдЖ. (5.11)
Оперативне час ton. необхідне для виконання виробничої опера-ції, підрозділяється на основне ^ і допоміжне ГВСП. Протягом основного (або технологічного) часу здійснюється власне операція, наприклад регулювання гальм, заміна масла в агрегаті / зняття агрегату з автомобіля і т.д. Допоміжний час необхідно для забезпечення можливості виконання операції, наприклад час установки автомобіля на пост ТО або ремонту, забезпе-чення доступу до об'єкта обслуговування або ремонту і т.д.
Підготовчо-заключний час tlt3 необхідно для ознайомлення ис-полнітеля з дорученою роботою, підготовки робочого місця та інструменту, матеріалів, здачі наряду та ін.
Час обслуговування робочого місця Гобс необхідно для догляду за робочим місцем і застосовуваним інструментом або обладнанням (прибирання, зміна инстру-мента, розміщення обладнання і пристосувань і т.д.).
У нормі трудомісткості враховується також необхідність перерви на відпочинок і особисті потреби Готд.
Час на обслуговування робочого місця, перерви на відпочинок і особисті на-добності називається додатковим.
Коефіцієнт повторюваності До враховує ймовірність виконання, крім контрольної, і виконавської частини операції.
3. МЕТОДИ НОРМУВАННЯ
Фактичний час (або трудомісткість) виконання операцій ТО і ремонту є випадковою величиною, що має значну варіацію, що залежить від технічного стану і терміну служби автомобіля, умов виконання роботи, що застосовується устаткування, кваліфікації персоналу та інших факторів. Напри-заходів, умовна тривалість виконання однотипних операцій ТО і ремонту у робочих 1-, 2-, 3-, 4- і 5-го розрядів змінюється відповідно наступним чином: 1; 0,79; 0,71; 0,64; 0,61. Тому норма відноситься до певних Огове-ренним умов, наприклад типовим (типова норма), конкретних умов групи підприємств (внутрівідомча норма) або даного підприємства (внутрихозяйственная або місцева норма). Типові післяопераційні норми при-водяться в відповідних довідниках.
Нормативи трудомісткості обмежують трудомісткість зверху, тобто факти-чна трудомісткість повинна бути не більше нормативної за умови качест-венного виконання робіт.
При визначенні або зміну норм використовують так звану фото-графію робочого часу, хронометражні спостереження, метод мікроелементних нормативів часу.
Ряс. 5.12. Точність хронометражних спостережень
i- час виконання операції, tx- нижня, 12- верхня Фаніціо середнього вибіркового, А - ін-інтервал, в якому з ймовірністю (3 знаходиться t
При хронометражних та інших спостереженнях зазвичай визначається (по наблю-деніям, розрахунками) оперативний час? Оп. а інші елементи норми (ап 3. Добс. вотд) призначаються (в залежності від особливостей операції, тяжкості і умов праці) в процентах від оперативного (я,):
Наприклад, для слюсаря-ремонтника по відношенню до оперативного часу частка інших елементів норми (я,) становить
• підготовчо-заключний ап 3 = 3,5%;
• обслуговування робочого місця ао6с - 2,5%;
• перерву на відпочинок і природні потреби аохд = 6%.
Таким чином, в даному випадку tH = Kton - 1,12.
При хронометражних спостереженнях за фактичної тривалістю ви-конання операції рекомендується наступна послідовність.
1. Вибір об'єкта спостереження (робоче місце, обладнання, технологія). При цьому робоче місце повинно бути атестовано, а спостереження доцільно про- вести для
середніх умов даного підприємства I середньостатистична норма,
прогресивних методів і технологій | прогресивна норма.
2. Визначення обсягу спостережень для отримання середнього значення часу виконання робіт F. З огляду на, що час є випадковою величиною і її розподіл підпорядковується певним законом Д0> середнє значення випадкової 1 і чини I розраховується з певної абсолютною точністю А = A j + Д2. представляє собою довірчий інтервал, усередині якого з заданим Гровнов ймовірності Р має перебувати середнє фактичне значення F, отримане за результатами спостережень (рис. 5.12), Py ^ t ^ t2) = Р
Для відомого закону розподілу, наприклад нормального (Aj = А2), обсяг спостережень
"Н = - Е г1- = -. Т-. (5.13)
ne -t) / o - нормоване відхилення (табульованих); з - среднеквадра-
Мал. 5.13. Визначення прогресивної норми
тическое відхилення; v - коефі-цієнт варіації; £ = A \ / t - відноси-кові точність спостережень.
Обсяг необхідних спостереження-ний: пн = (1,96 2> 0,25 2) / 0,07 2 = 49 на-дотриманням. Якщо при такому обсязі спостережень г = 100 чол. • хв, то читається ну ніяк точність А = е f = 2-0,07-100 = = 14 чол. • хв, тобто можна стверджувати, що фактична середня трудомісткість знаходиться в інтервалі від t \ = 93 до ^ = 107 чол. - хв.
Якщо для тієї ж операції проведено тільки Пі = 5 спостережень, то з формули (5.13) маємо
тобто з ймовірністю | $ = 0,95 можна стверджувати, що t знаходиться в інтервалі А = = 44 чол. • хв, від t \ = 78 до ti = 1 22 чол. хв.
Для невідомого закону розподілу (але відомою варіації v) обсяг спостережень визначається за формулою Чебишева:
1 (V Y 1 (0> 25 | _
ПЦ = ---- - або Пі = --- Г - - 254. 4 1-pUJ 1-0,95 ^ 0,07j
Для невідомого закону розподілу і при відсутності даних по варіації можна прийняти v = 1, тоді
Таким чином, в залежності від повноти інформації про закон розподілу трудомісткості обсяги спостережень і, відповідно, їх вартість можуть змінюватися на кілька порядків: в прикладі від 50 до 4078.
Це ще раз підкреслює важливість для ІТС отримання достовірної інфор
3. Проведення спостережень за фактичної тривалістю виконан-ня операції та визначення за формулою середнього значення трудомісткості
Середньостатистична норма / н = F, а прогресивна може прийматися
рівній г "= f-a (рис. 5.13).
При використанні для нормування трудомісткості методу мікроеле- цементних нормативів (МЕН):
• операції ТО або ремонту розкладають на найпростіші рухи і дей-наслідком (елементи) оператора типу: взяти предмет, що знаходиться на відстані 1 м, масою 5 кг, і перенести його на відстань 3 м і т.д .;
• ці найпростіші рухи (їх 100-150) нормують в відносних або абсолютних одиницях - мікроелементних нормативах, що містяться в
• все мікроелементні нормативи, складові цю операцію, сума-ються і визначається мікроелементному норма операції
де - відносна норма трудомісткості операції, що виражається в мікро-елементних нормативах; i - число елементів в операції (переходів);
• визначають фактичну норму часу, чол. • год (чол. • хв);
де ku - коефіцієнт переходу від мікроелементної норми до натуральної.
Переваги методу МЕН - можливість нормування без проведення об'ємних і дорогих хронометражних спостережень і комп'ютеризація процесу нормування. Основна складність - необхідність визначення коеф-фициента переходу ки (формула (5.16)), який істотно залежить від виду і умов виконання робіт.
Метод МЕН дозволяє також порівнювати за сумою мікроелементних норма-тивів різні варіанти організації і технології оброблення різного рівня складності (послідовність, участь декількох виконавців, що застосовується обладнання д-ня) без проведення безпосередніх спостережень і реалізації самих варіантів.