Під педагогічним спілкуванням звичайно розуміють професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (у процесі навчання і виховання), що має определ ?? енние педагогічні функції і спрямоване (якщо воно повноцінне і оптимальне) на створення сприятливого психологічного клімата͵ а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і відносин між педагогом і учнем (А.А. Леонтьєв).
Один із критеріїв продуктивного педагогічного спілкування - це створення сприятливого психологічного клімата͵ формування определ ?? енних міжособистісних відносин у навчальній групі. Міжособистісні відносини в навчальній групі дійсно повинні формуватися педагогом цілий ?? енаправленно. При цьому на определ ?? енних - вищих - стадіях основним їх джерелом стає саморозвиток колективу. Але на початкових етапах центральне місце у формуванні високого рівня міжособистісних відносин належить педагогу. Недарма поети Стародавнього Сходу говорили, що учні подібні фруктовому саду, а вчитель - садівнику. Спочатку деревця слабкі і їх життя повністю залежить від клопоту садівника, але потім, зміцнівши, вони ростуть самі і приносять плід найкращий.
Цей феномен отримав назву''еффект Пігмаліона'', ĸᴏᴛᴏᴩᴏᴇ сходить до відомого античного міфу про скульптора, створив статую прекрасної Галатеї і оживив її силою своєї любові. Ставлення до статуї як до живої жінок ?? е зробило диво. ''Еффект Пігмаліона'' формулюється так: якщо до якої-небудь події або явища ставитися як до реально скоїв, воно і в самому справ ?? е відбувається. Спроектуємо цю закономірність на нашу тему Я-концепції. Отже, в разі якщо ми ставимося до дитини як до здатному, відповідального, дисциплінованого і даємо йому це зрозуміти - ми створюємо передумови для того, щоб він і в самому справ ?? е таким ставав. В іншому випадку негативне ставлення запустить той же механізм самореализующегося передбачення (''еффект Пігмаліона''), але в зворотну сторону. Дитина буде погано ставитися до себе, а педагог тим самим закладе основу його майбутнього комплексу неповноцінності.
Позитивне ставлення до особистості учня і система прийомів заохочення - важлива частина педагогічного спілкування.
Неправильне педагогічне спілкування породжує в учнів страх, невпевненість, ослаблення уваги, пам'яті, працездатності, порушення динаміки мовлення і, як наслідок, поява стереотипних висловлювань школярів, так як у них знижується бажання і вміння думати самостійно, збільшується конформність поведінки.
Спілкування вчителя з учнем має найрізноманітніші функції: інформативну, нормативну, пізнавальну, комунікативну, регулятивну, виховну.
Інформативна функція полягає у відборі і передачі учител ?? їм тієї інформації, яка необхідна. Основне джерело її - навчальний процес. Інформативне спілкування здійснюється головним чином за допомогою мови вчителя.
Нормативна функція спілкування полягає в освоєнні школярами норм моралі через знання моральних основ поведінки. Приклади відповідних дій і регулювання способів взаємодії і взаємин.
Пізнавальна функція спілкування полягає в спрямованості пізнавальної активності школярів, створення умов для розвитку пізнавальної мотивації навчально-виховного процесу.
Комунікативна функція спілкування передбачає встановлення зв'язків і взаємодії школярів в групах, встановлення контактів між групами дітей і дорослих.
Регулятивна функція спілкування полягає у встановленні різних форм і засобів контролю, у виборі способів заохочення і покарання.
Виховна функція спілкування полягає в передачі способів співпраці і взаємодії, у виробленні вміння спілкуватися.
Знання цих функцій допомагає вчителю організувати спілкування зі школярами на уроці і поза ним як цілісний процес.