Сибірська кабарга - дуже рухливе жи-Вотня, значно менше козулі. Довжина її близько 1 м, висота в плечах трохи більше 0,5 м, вага від 8 до 15 кг. Тонкі ніжки влаштовані як ніби спеціально для стрибків: передні значно коротше задніх. Спина дугоподібно вигнута. Хвіст дуже короткий, прихований у волоссі. Сильний круп і довгі задні ноги дозволяють їй спритно лазити по скелях і бігти в гору, а міцні четирехпа-круглі копитця - відмінно пересуватися по впавши-шим деревах, збирати з дерев висить над кучугурами снігу лишайник - улюблений її корм. На череві у самців знаходиться мускусний мешо-чек, який містить пахучу речовину мускус, упо-требляют в парфумерії, через якого і ве-деться головним чином полювання на кабаргу-самця.
Сибірська кабарга темно-бура зі світлими цятками на тулубі. Самці замість рогів име-ют незмінні гострі ікла, які виступають з-під верхньої губи нижче підборіддя. Довжина шаблі-видних вигнутих назад іклів досягає 10 см.
Слух і зір кабарги розвинені дуже добре, нюх - слабше. Вона дуже добре переносить глубокоснежние зими.
Кабарга мешкає майже у всіх лісистих райо-нах нагірній Азії: населяє весь Алтай, Коваль-кий Алатау; по правому березі Єнісею окремими вогнищами поширена аж до річки Хатанга, населяє Становий хребет, Сіхоте-Алінь і Сахалін.
Ведучи осілий спосіб життя, кабарга не терпить сусідства з людиною. Вона селиться в не самих-пролазних скелястих ділянках гірської тайги, розташованих зазвичай вздовж стрімких бере-гов гірських річок і струмків.
Після гону самці відстоюються по скелях і уте-сам, самки і молоді тварини йдуть в більш рівні зарості.
У другій половині літа самки виводять своїх дітей з укриттів, привчаючи молодняк до самостійно-котельної життя.
Ворогів у кабарги надзвичайно багато. На неї, особливо на новонароджених тварин і молод-НВК, нападають вовки, рисі, росомахи, харзи, чи-сіци і навіть старі соболі.
Нападають на маленьких кабарг орли, пугачі і яструби.
Полювання на кабаргу не має промислового зна-чення. Звіра добувають, як правило, випадково.
Найцікавішою слід вважати полювання на кабаргу з лайкою. Підняте собакою тварина довго кружляє, робить петлі серед скель і каменів, нарешті, статут, ховається на недоступну для собаки скелю і затаивается на відстій.
Собака в таких випадках починає азартно про-лаівать звіра. Мисливець обережно наближається на гавкіт і виглядає, де зачаїлася кабарга. Рас-дивитися її серед каміння через заступництво-ної забарвлення нелегко.
Стріляють кабаргу великої дробом або картеччю. Бити треба напевно: поранений звір легко теря-ється.
Всі інші види полювання на кабаргу, місцями рас-рення в Сибіру і Забайкаллі, не мають нічого спільного з розвитком правильного мисливсько-го апорту і є браконьєрськими.
Вплив прапорців на звіра.