Обгрунтовуючи своє розуміння феномену культури, вчені розглядали не якусь окрему «частина», сферу суспільства, а все суспільство в цілому, причому, взятоесо боку його здатності виробляти самої людини як істота суспільна (діяльну, морально і естетично мисляче), тобто - формувати цілісну людську особистість. Звідси і різноманіття тих визначень поняття «культура», які, на думку вчених, випливають з діяльної природи суспільства. У науковій літературі сьогодні налічується до тисячі найрізноманітніших формулювань поняття «культура».
Комплекс, що включає знання, вірування, спокуса-ст-во, закони, мораль, звичаї та інші здібності та при-вичкі, знайденої людиною як членом загально-ства.
Тайлор Еду-ард Бернетт (1832-1917). англійська етно-граф, дослі-до - ва-тель первісної культури
Уайт Леслі Алвін (1900-1975). американський куль-турантрополог
Організація різноманітних явищ - матеріальних об'єктів, тілесних актів, ідей і почуттів, які з-стоять із символів або залежать від їх вживання.
Кассирер Ернст (1874-1945). німецький філософ, культуролог
Процес прогресуючого самовизволення людини. Мова, мистецтво, релігія, наука - различ-ні фази цього процесу.
Фрейд Зигмунд (1856-1939). австрійський невропа-то-лог, осно-по-по ---- Ложніков психоаналізу
Слово «культура» характеризує всю сукупність --- ність досягнень і інститутів, віддаляючи на --- шу життя від життя звіроподібних предків і служачи щих двом цілям: захисту людини від при-ро-ди і впорядкування відносин людей один з одним.
Юнг Карл Густав (1875-1961), швейцарський психолог, ос-но-ватель «аналитич-ської психології»
Форми поведінки, звичного для групи, заг-ніс-ти людей, соціуму, які мають матеріальні і нема-матеріальні риси.
Сукупність інтелектуальних елементів, име-ю-трудящих у даної людини або групи людей і про-Лада деякою стабільністю, пов'язаний-ний з тим, що можна назвати «пам'яттю світу» і загально-ст-ва - пам'яттю, матеріалізованої в біб-ли -набряк, пам'ятниках та мовами.
Моль Абраам Антуан (1930), французький фізик, філософ, культуролог
Швейцер Альберт (1875-1965). німецько-французький думки-тель, лікар,
«Головне в культурі - не матеріальні досягнень-же-ня, а то, що індивіди осягають ідеали вдосконалення-шен-ня людини».
Малиновський Броні-слав Каспер (1884-1942), англійський пов - монографій та соціо-лог, осно-ва - тель функціонально-нальної шко-ли в англійській антропології
Специфічний спосіб мислення, почуття-ва-ня і поведінки.
Еліот Томас Стернз (1888-1965), англо-американський поет, драматург і критик
Культура - «сукупність організаційних форм і методів» певного класу.
Богданов Олександр Олександрович (1873-1928). російський економіст-філософ, природознавець
Культура «ядром своїм і коренем має культ ... Культурні цінності - це похідні культу, як би отслояющаяся лушпиння культу».
Флоренський ПавелАлесандровіч (1882-1943). російська рели-гіозние філософ
Ортега-і-Гассет Хосе (1883-1955). іспанський філософ-ідеаліст
По-третє, незважаючи на величезну кількість визначень поняття «культура», виразно проявляється тенденція до їх скорочення і уніфікації. Але це робиться вченими не довільно, а на основі цілком певних критеріїв, які є суттєвими і навіть визначальними з точки зору розвитку суспільства, культури і самої людини. У сучасній культурологічній науці найчастіше зустрічаються генетичний, гносеологічний, аксіологічний, гуманістичний, нормативний і соціологічний (або діяльнісний) підходи у визначенні поняття «культура».