Поліпшення якості силосу

Силос є живильний і дешевий мо-локогонний корм. Живильні речовини зеленого корму в силосі зберігаються повніше, ніж при висушуванні.

При сі-лосованіі клітковина рослин руйнується і стає більш доступною для засвоєння організмом. На силос мож-но використовувати ті корми, які важко або неможливість-но зберегти іншими способами; крім того, корми на силос можна прибирати в будь-які погодні умови.

Силосування. В основі цього процесу лежить молочно-кисле бродіння. У свіжоскошеної маси зелених расті-ний відбувається швидкий розвиток шкідливих микроорганиз-мов, яке призводить до швидкого псування корму. Ці мікро-організми живуть тільки при наявності кисню, т. Е. В аеробних умовах.

Якщо ж ці рослини щільно вкласти (створити анаеробні умови), то життєдіяльність шкоду-них мікроорганізмів припиняється. Таким чином, пер-ше умова силосування - ізоляція корму від повітря.

Друга умова - наявність цукру в кормі, яке визна-ляет його силосуемость. В анаеробних умовах в сілосуе-мій масі поряд з молочно-кислими бактеріями розвиваю-ються гнильні і масляно-кислі, але, якщо створити усло-вия, що стимулюють розвиток молочно-кислого бродіння, діяльність шкідливих мікроорганізмів буде пригнічена.

Молочно-кислі бактерії розвиваються в середовищі з такою кислотністю (рН 4,2), при якій життєдіяльність гнильних і олійно-кислих бактерій неможлива. Кіс-лотность ж маси, що силосується знижується до рН 4,2 тільки тоді, коли відношення вмісту цукру в рослинах до їх цукрового мінімуму не менш одиниці.

Цукровий мінімум - це мінімальна кількість цукру, яке необхідно для утворення в масі, що силосується кислотно-сти, що дорівнює рН 4,2.

Третім фактором, що впливає на хід силосування, є вологість маси, що силосується. При вологості 70% і більше відношення вмісту цукру до цукрового мінімуму має дорівнювати одиниці.

При вологості 60-65% молочно-кислі бактерії краще використовують цукор і швидше розвиваються. Тому рослини подвяли-ють або в силосується масу додають подрібнену солому (до 15% від маси). Якщо ж трави мають високу вологість (80%), їх силосують з хімічними консерван-тами або додають молочно-кислу закваску.

В процесі силосування під дією гнильних бак-терій частина білка розпадається з утворенням аміаку. Чим вище кількість аміаку, тим більше ступінь раз-розкладання білка гнильними бактеріями. В хорошому сило-се аміаку має бути не більше 5% від загального кількісних-ва азоту.

Процес силосування трудносілосующіхся рослин проходить значно краще при додаванням-ванні в силосується масу легкосілосующіхся рослин або розведеною у воді кормової патоки. З цією ж метою ис-товують змішані посіви важко-і легкосілосующіхся рослин.

Силосуються рослини (люцерна, еспарцет, чина, соя, серадела, бадилля баштанних культур) містять так мало цукру, що їх силосують тільки в суміші з легкосілосующіміся рослинами в співвідношенні 1: 2 або з до-додану хімічних препаратів. Найбільш поширеною-ненние силосні культури і оптимальні терміни їх ска-вування вказані нижче. Борщівник Сосновського добре силосується в чистому вигляді і може служити добавкою до трудносілосующімся рослинам.

Хімічне консервування. Для силосування багато-річних і однорічних бобових трав, молодих злаків, Вира-щенних при високих дозах азоту в грунті, а також при сі-лосованіі рослин вологістю 75% і більше використовують консерванти:

мурашину кислоту - 2,5-3 кг на 1 т трудносілосующіхся рослин; перед внесенням розчиняють у воді в від-носінні 1: 3-4;

бензойну кислоту - 3 кг на 1 т трав, 1,5-2 кг на 1 т сахаристого сировини; вносять препарат в сухому порошкооб-різному вигляді, дотримуючись запобіжних заходів;

піросульфіт натрію - 4-5 кг на 1 т силосується трав; нітрит натрію - 1 кг на 1 т трав і маси, що силосується, багатою цукром; не рекомендується застосовувати для силосу-вання бурякової гички; препарат отруйний, тому рабо тать з ним слід, дотримуючись заходів безпеки; бісуль-фат натрію - 4-6 кг на 1 т трави.

Силос, приготований з застосуванням хімічних кон-сервантів, можна згодовувати через 2 місяці після за-кладки.

Поліпшення якості силосу. Для поліпшення якості силосу його збагачують азотом та іншими речовинами, вно-ся сечовину, двовуглекислий амоній, сірчанокислий або фосфорнокислий амоній. Сечовину і двовуглекислий ам-моній застосовують при силосуванні зеленої маси, багатої цукром, вологістю не більше 70%, але їх не можна примі-няти при силосуванні кукурудзи і сорго у фазі воскової стиглості.

Синтетичні азотні добавки вносять з розра-та 2,5 кг азоту на 1 т маси, що силосується. Сечовину реко-мендується вносити в суміші з бісульфатом натрію, амонієм і однозаміщені фосфорнокислим амонієм з розрахунку 1-2,7 кг однією з цих солей на 3-4 кг сечовини.

При внесенні добавок в силос, для приготування ко-торого використовується сировина вологістю не менше 75%, їх слід розчиняти в воді в співвідношенні 1. 2-3.

Хімічними добавками обприскують силосується мас-су при закладці її в сховища. Якщо вологість сировини вище 75%, то добавки вносять в сухому вигляді.

При силосуванні цукристого сировини з високою волого-стю вносити хімічні добавки не рекомендується.

Силос, приготований з додаванням сечовини, сле-дует згодовувати при температурі нижче 0 градусів, інакше він швидко псується.

Техніка закладки силосу. Основні вимоги до за-кладки кормів при силосуванні складаються в швидкому (2-4 дні) наповненні ємності силосуемой масою з щільною і пошаровим трамбуванням. Для більш щільного укладання сило-суем масу подрібнюють.

Під час закладки і трамбування в силосується масу не повинні потрапляти земля та інші небажані домішки. Покладену і щільно утрамбований-ву масу вкривають полімерною плівкою, яку зверху щоб уникнути пошкодження гризунами посипають тонким шаром вапна. При відсутності плівки силос ук-розриву соломою, на неї укладають шар землі, а під через Бежанов промерзання і полегшення вивезення силосу - ще шар соломи.

Зберігання силосу. Силос зберігають в наземних, полуза-глубленних і заглиблених траншеях. Найбільш повна герметичність при зберіганні забезпечується в спеціальних баштах. У вежі не слід закладати масу волого-стю більш 60-65%. Силос швидко псується, тому до-ставати його зі сховища потрібно не більше добової по-требности стада.

Рекомендуємо:

Поліпшення якості силосу
Прісний корм - сінаж
Поліпшення якості силосу
Поліпшення м'ясних якостей великої рогатої худоби
Поліпшення якості силосу
Поліпшення коней шляхом міжпородних схрещувань
Поліпшення якості силосу
Забійний вихід як показник якості м'ясної продукції
Поліпшення якості силосу
М'ясні якості молочних і молочно-м'ясних порід
Поліпшення якості силосу
Типи і якості спортивних коней

Схожі статті