Він складається з 2 лікувальних корпусів і типових: пральні, харчоблоку, гаражів, овочесховища, зі своїм маленьким стадіоном.
Геннадій Іванович Шишкін - головний лікар буз Орловської області «Покровської центральної районної лікарні». У медицині він 36 років, на чолі цього лікувального закладу - майже 10. Йому запропонували очолити лікарню не в найкращі для неї і для бюджетної медицини часи, коли пристосовані під поліклініку будівлі практично розвалювалися, а сама вона гостро потребувала медичному обладнанні. Зараз Покровська центральна районна лікарня - це розташований в заміській зеленной зоні лікарняне містечко, оснащений всім необхідним для діагностики та лікування. Він складається з 2 лікувальних корпусів і типових: пральні, харчоблоку, гаражів, овочесховища, зі своїм маленьким стадіоном.
Геннадій Шишкін, головний лікар буз ГО «Покровська ЦРЛ»
- Геннадій Іванович, яка з наявних проблем районної медицини сьогодні є найбільш гострою?
Скажу банальну річ: в перебудову ми розгубили людський ресурс. Його необхідно терміново нарощувати, адже без фахівців не приносять користі сучасні апарати і операційні.
Ми втратили систему підготовки кадрів для лікувальних установ. Кількість вузів в Росії не зменшилася, але якість підготовки лікарів погіршився. Я закінчив медінститут в 1978 року, досить давно працюю керівником, і при прийомі на роботу молодих фахівців в минулі часи отримував задоволення від рівня їх підготовки. Тепер же, коли розмовляєш з молодим лікарем, дивуєшся, наскільки гірше він знає ту ж анатомію людини, не може відповісти на елементарні питання, що стосуються лікувального процесу, не кажучи вже про економічну складову.
Ну і, звичайно, сьогодні випускники медичних вузів не йдуть працювати в бюджетні медичні установи. Причина проста: базовий оклад лікаря - 5 700 рублів.
- Яким ви бачите вихід з даної ситуації?
- Це питання не вирішити на рівні регіону, його потрібно розглядати на державному рівні. Потрібно відродити систему розподілу випускників вузів. Зрозуміло, що тих, хто навчався на платній основі, змусити працювати у напрямку не можна. Але ті, хто відучилися на бюджетній основі, можуть і повинні відпрацювати три роки за розподілом.
Що стосується широко відомої програми «Земський лікар», по якій молодому фахівцеві повинен виділятися мільйон рублів, то ми, як районна лікарня, розташована в селищі міського типу в неї не потрапили.
Я багато раз говорив на нарадах різного рівня, що необхідно закладати в обласний бюджет гроші на придбання житла медикам. Це дозволило б зрушити з мертвої точки кадрову проблему: адже і треба то всього
1 мільйон з бюджету на рік на придбання 1 квартири для медпрацівника.
- Росія величезна країна і не завжди те, що добре Московської області йде на користь іншим регіонам. Наскільки важливий індивідуальний підхід?
- Сьогодні інтереси держави спрямовані на приведення якості медичної допомоги до світових стандартів. І це добре, але треба приймати закони і встановлювати нормативи з урахуванням специфіки кожного регіону.
Наприклад, Федеральний норматив відвідувань на одного жителя країни на рік - більше 10 разів: неважливо, в Покровському районі, в Орлі або в Москві. Треба враховувати, що можливостей відвідати лікарню у жителів великих міст з розвиненим транспортним сполученням куди як більше, ніж у сільських жителів.
Те ж і з нормативами по часу: з моменту виклику Швидкої допомоги до її прибуття до місця призначення повинно пройти 20 хвилин. Дістатися взимку по бездоріжжю до села кілометрів за 40 за цей час нереально. Тут теж в кожному конкретному випадку повинен бути свій норматив.
- А як сьогодні йде справа з фінансуванням?
Зараз система фінансування дозволяє лікувальним установам жити трішки краще, ніж, скажімо, років зо три тому. Фінансування установи охорони здоров'я складається з 2-х джерел: кошти, які ми заробляємо самі, лікуючи хворих в стаціонарі і поліклінніке (їх розподільником є фонд медичного страхування) і бюджетне фінансування. Частка коштів, отриманих від платних засобів в ЛПУ муніципального рівня мізерно мала, а спонсорів на селі годі й шукати.
Програма «Модернізація охорони здоров'я», яка включала в себе завдання по створенню єдиної інформаційної системи, поліпшенню матеріально-технічної бази лікувальних установ, постачання медичного обладнання та транспорту, дала певний поштовх в зміцненні ЛПУ і підвищенні якості медичної допомоги. Наша лікарня отримала за цією програмою 12,5 мільйона рублів на сучасне медичне обладнання, 2 санітарних автомобіля та 2,5 мільйона було виділено на капітальний ремонт одного з лікувальних корпусів. Але зараз нам просто необхідний резервне джерело електроживлення на випадок відключення електроенергії. Для нас це - великі гроші і вони повинні бути виділені з обласного бюджету. За 2 роки нам цю проблему вирішити не вдалося, а на руках розпорядження пожежного нагляду та подання прокуратури. Керівники бюджетних установі сьогодні абсолютно беззахисні перед наглядовими органами, яких вже більше 50-ти, так як через брак фінансів не представляється можливим усунути приписи, вистави тощо
- Що ще ускладнює роботу лікарів сьогодні?
- Я вважаю, що одна з найгостріших проблем в медичному середовищі - паперова тяганина. На наших віруючих висить величезний обсяг роботи з ведення всіляких форм, журналів, історій хвороб та інших документів. Це в значній мірі знижує ефективність роботи і забирає у медиків багато часу. Їм просто ніколи працювати з хворими: один талон, який заповнюється на амбулаторного пацієнта, містить кілька десяток пунктів, які не менше їх і в карті виклику «Швидкої допомоги», плюс нікому не потрібні відповіді, звіти і т.д ..
Крім цього, як це не парадоксально звучить, чимало проблем створюють і засоби масової інформації. У гонитві за сенсаціями вони часто перегинають палицю, дають неправильну або неперевірену інформацію, що негативно позначається на мікрокліматі колективу в лікувальних установах.
- Так легше чи складніше зараз працювати?
- І так і ні. Здавалося б простіше: є стандарт - обстежуй хворого, лікуй його. Але це - для початківців фахівців. А медики зі стажем з таким підходом не завжди погоджуються. Корифей радянської охорони здоров'я вчили нас лікувати не хвороба, а конкретного хворого від конкретної хвороби. І в цьому я на їхньому боці. Що стосується стандартів, на мою думку - це дійсно гарна підмога для вчорашніх випускників медичних вузів. В цілому ж в питаннях оздоровлення важливий індивідуальний підхід до кожного пацієнта.
- Яку пораду дасте пацієнтам і читачам?
Не можу не нагадати про те, що стан здоров'я кожного з нас тільки на 10-12% залежить від медиків. Все інше від способу життя, який ми ведемо і співвідношення негативних і позитивних емоцій. Ось і ми медики - народ особливий, в майбутнє дивимося з оптимізмом, сподіваємося на гідну заробітну плату, впевнений, дочекаємося тих часів, коли нас будуть оцінювати не за кількість пролікованих хворих, а за позитивні результати лікування.
Читайте також
ДК Серафимовича: Конструктивізм або все-таки популізм?
Експерти поклали край суперечкам навколо будівлі