Показники якості машин - технологія

4.1 Показники якості машин

Показник якості машини - це кількісне вираження одного або НЕ-скількох властивостей машини відповідно до певних умов її створення та експлуа-тації (ГОСТ 15467-70).







Поодинокі показники якості машин під-розділяються на експлуатаційні показники технічного рівня і виробничо-техно-логічні (показники технологічності).

До експлуатаційних показате-лям технічного рівня відносяться показники призначення, надійності, ергономіки, естетики та патентно-правові.

Показники призначення характе-різуют ступінь відповідності машини її цільових перевірок вому призначенням, конструктивне виконання і основні розміри, потужність, виробляй-ність, к. П. Д. І ін.

Надійність - найважливіший показник ка-пра ці вироби. Під надійністю по-ють властивість виробу виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні по-ники в заданих межах протягом требує-мого проміжку часу або необхідної нара-лення.

До показників надійності від-носяться безвідмовність, довговічність, ремонто-придатності та збереженість. Безвідмовний-ністю називається властивість машини ви-конувати задані функції, зберігаючи свої екс-експлуатаційного показники в заданих преде-лах протягом необхідного проміжку часу або необхідної напрацювання в конкретних умо-вах і режимах експлуатації цієї машини. Показники безвідмовності: ймовірність безот-скарбницею роботи, середній наробіток до першої відмови, напрацювання на відмову, інтенсивність від-казов, гарантійна напрацювання.

Довговічність машини харак-теризують її терміни служби з урахуванням фізичного та морального зносу до першого капітального ремонту, модернізації або списання. Поки-казниками довговічності є ресурс, середовищ-ний термін служби, термін служби до першого капі-тального ремонту, міжремонтний термін служби, термін служби до списання та ін.

Ремонтопридатність - властивість машини, що полягає в її пристосованість-сти до попередження, виявлення та устране-нию відмов і несправностей шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів. До показників ремонтопридатності відносяться середній час відновлення, середня праце-ємність ремонтів та ін.

Збереженість - властивість машин зберігати обумовлені експлуатаційні по-ники протягом і після терміну зберігання і транспортування, встановленого в техни-. чеський документації.

Відмовою називають несправність, без усунення якої неможливий подальший виконання машиною (або апаратурою) всіх або хоча б однієї з основних її функцій. По ряду ознак відмови діляться на повний, неповний (частковий), катастрофічний, пара-метричний, раптовий, поступовий і ін. Повна відмова - відмова, при возникнове-ванні якого неможливо використовувати ма-шину до усунення причини відмови.

Часткова відмова - відмова, пов'язаний з погіршенням роботи одного або декількох вузлів машини. Катастрофічний відмова - відмова машини, що приводить до пів-ному порушення працездатності (напри-заходів, відмови при короткому замиканні, поломки і деформації деталей або вузлів машини і т. П.). Параметричні відмови виражаються в погіршенні якості функцио-вання вироби (наприклад, втрата точності верстата). Надійність щодо відсутності параметричних відмов називають пара-метричної надійністю. Для оцінки надійності і довговічності приймається-ються такі основні показники: безот-казность, коефіцієнт технічного вико-вання, технічний ресурс, термін служби і гаран-тійно термін служби.

Коефіцієнт технічного використання - відношення часу роботи до повного часу, включаючи ремонт, профілактику та ін. Технічний ресурс (ресурс) - сума інтервалів часу безвідмовної роботи вироби за період експлуатації до руйнування або іншого пре-ділового стану. Термін служби календарна тривалість експлуатації виробу до руйнування або іншого предель-ного стану, наприклад до капітального ремонту. Гарантійний термін служ-би - - календарна тривалість експлуатації виробу, протягом якої завод-виробник гарантує справність і несе матеріальну відповідальність за виниклі несправності за умови дотримання правил експлуатації виробу.







Ергономічні показники характеризують машину в системі людина-машина і враховують її пристосованість до фізіологічних, інженерно-психологи-ного і іншим властивостям людини, проявляю-щимся в виробничих процесах.

Художньо-конструктор-ський рівень (технічна естетика) вироби визначається зіставленням його з кращими закордонними зразками з урахуванням сучасних вимог і тенденцій естетики при орга-тельном порівнянні зручності обслуговування, управління, полегшення умов праці.

Одночасно з показником патентної за-щити визначається показник патентної чистоти. Цей показник дає можли-ність безперешкодної реалізації машини як в РФ, так і за кордоном.

Виробничо-технологічним-ські показники характеризують затра-ти суспільної праці на виробництво ма-шини. Конструкція машини повинна бути технологічною.

Технологічність конструкції - сукупність властивостей конструкції вироби, які забезпечують оптимальність за-трат праці, коштів, матеріалів і часу при технічній підготовці виробництва, виготов-ленні, експлуатації та ремонті в порівняй-нію з відповідними показниками одно-тіпние конструкцій того ж призначення при забезпеченні встановлених значень показу-телей якості і прийнятих умовах изготов-лення, експлуатації та ремонту.

Розрізняють виробничу та експлуатаційно-ционную технологічність конструкції. Про-виробничого технологічність конст-рукції проявляється в скороченні витрат коштів і часу на конструкторську підготовку виробництва (КПП) і технологічну підготовку виробництва (ТПП). Експлуа-тационная технологічність конструкції вироби проявляється в скороченні витрат ча-мени і засобів на технічне обслуговування і ремонт вироби. До показників технологич-ності конструкції відносяться: трудомісткість, матеріаломісткість, енергоємність, ступінь стандартизації і уніфікації, блочность.

Показник трудомісткості слу-жит для визначення кількості праці, затра-Чіва на виготовлення машини. Поки-затель матеріаломісткості визна-ляет кількість конструктивних матеріалів, потрібних на виготовлення виробу. Енерго-ємність характеризує витрати енергії на одиницю продукції (наприклад, в кВт-год). Як і казатель стандартизації та уні-фікації дозволяє визначити ступінь кон-структивно однаковості проектованої або виготовленої машини, т. Е. Частку уніфі-рова і стандартних деталей і вузлів, ис-користуватися в даному виробі. Блоч-ність (сборность) вироби характери-зует простоту його монтажу.

4.2 Оцінка рівня якості і атестація машин

При оцінці якості машин для їх порівняй-ня на практиці використовуються наступні ана-логії: а) реально випущені в СРСР і за кордоном машини; б) машини, запроектує-ванні до випуску і знаходяться в різній стадії освоєння; в) вітчизняні державних валют-ються, галузеві, республіканські стандарти і зарубіжні стандарти, а також технічний-ські умови.

Одним з постійно діючих факторів в області управління якістю машиностроит-котельної продукції є її атестація. Атестації підлягає вся продукція. Аттес-цію виробляють державні атестуються-ційних комісії, які створюються махай-вельних міністерствами.

4.3 Управління якістю продукції

Під управлінням якістю продукції відповідно до ГОСТ 15467-70 слід розуміти встановлення, забезпечення, підтримання необхідного рівня якості продукції при її розробці, виробництві і експлуатації, які здійснюються шляхом систе-тичних контролю і цілеспрямованого впливу на що впливають на якість умови і фактори.

Таким чином, управління якістю долж-но охоплювати всі стадії циклу створення махай-ни: дослідження і проектування, виготовлен-ня і експлуатація.

На стадії виготовлення повинна бути впроваджена передова технологія загото-вітельно операцій, механічної обробки, складання, фарбування, випробувань, технічного конт-ролю при суворому додержанні технологи-чеський дисципліни.

На стадії експлуатації повинна бути забезпечена зворотний зв'язок від спожи-теля до виробника машини. Мета зворотного зв'язку - забезпечити виробника системат-ними відомостями про якість випущених ним машин, про ремонт і ін.

Список використаної літератури

1. Воякін А.С. Фрезерні верстати для обробки деревини - М. Лісова промисловість, 1984. - 80 с.

2. Пикус М.Ю. Пикус І.М. Довідник фрезерувальника. Мінськ, Вишейшая школа, 1975. 304 с.

3. Григор'єв М.А. Довідник молодого столяра, тесляра і паркетника. - 3-е видання, перероблене і доповнене - М. Лісова промисловість, 1989. - 376 с. ISBN5-7120-0250-7

4. Барбашов Ф.А. Фрезерне справа: Навчальний посібник для середніх професійно-технічних училищ - 3-е видання, перероблене і доповнене - М. Вища школа, 1980. - 208 с.

5. Кувшинский В.В. Фрезерування. М. «Машинобудування», 1977. 240 с.

6. Блюмберг В.А. Зазерский Є.І. Довідник фрезерувальника. - Л. Машинобудування, 1984. - 288 с.







Схожі статті