Дослідження історії виникнення прізвища Дорош відкриває забуті сторінки життя і культури наших предків і може розповісти багато цікавого про далеке минуле.
Прізвище Дорош належить до найдавнішого типу сімейних іменувань, утворених від повсякденній форми хрестильне імені.
Релігійна традиція, яка утвердилась на Русі в X столітті з прийняттям християнства, зобов'язувала при хрещенні називати дитину на честь того чи іншого святого, шанованого православною церквою. Однак практично всі хрестильні імена запозичувалися із стародавніх мов - грецької, латини, староєврейської, а тому часто були незвичні за звучанням і незрозумілі за змістом. Тож не дивно, що вони «обкатувалися» живої російської промовою, поки не починали звучати цілком по-слов'янськи, набуваючи в повсякденному спілкуванні безліч похідних форм.
Прізвище Дорош сталася від однієї з похідних форм чоловічого особистого імені Дорофей, в перекладі з грецького означає «дар божий». У православному іменника дане ім'я з'явилося в пам'ять про святий Доротей тирського. Більше 50 років святітельствовал він на Тирських кафедрі. Життя Дорофея тривала до часу імператора Юліана Відступника IX. Вступивши на престол, Юліан почав всіляко обмежувати і мучити християн. Тоді святий Доротей, бачачи, що споруджується на віруючих гоніння, залишив кафедру Тирських церкви, уникаючи, таким чином, рук мучителів; то це Господь не віддавати явним напастей з боку гонителів, але уникати їх. Пішовши з Тіра, Дорофей прийшов в Малу Азію, але тут він не щез із язичників, так як Бог закликав його до вінця мученицького. Він був схоплений прибічниками беззаконного царя в місті Удський. Перетерпівши тут різноманітні муки, він серед страждань передав у нашу руку Господа блаженну душу свою, маючи сто сім років від роду. Крім того, в досконало вивчивши як світські, так і духовні науки, святий Доротей залишив після себе різні, дуже важливі для християн, твори грецькою і латинською мовами.
Ім'я Дорофей швидко набуло популярності серед всіх верств населення, а в повсякденному спілкуванні використовувалося чимало похідних варіантів: Дорохов, Дороша, Дорош, Дорон, Дорохов, Дорошка тощо.
Таким чином, родоначальник прізвища був названий у хрещенні Дорофєєв, проте в своєму близькому оточенні був відомий як Дорош. Подібні зменшувальні імена передавали почуття спорідненості і дружнього ставлення і часто використовувалися навіть в документальних записах.
Прізвище Дорош утворилося від прізвиська предка без оформлення фамільним суфіксом. Це було характерно для українських, білоруських і південноруських земель, так як там прізвища почали закріплюватися століттям раніше росіян, коли типові фамільні суфікси ще не оформилися.
Коли і де саме прізвисько предка лягло в основу передається у спадщину прізвища, сьогодні складно сказати однозначно, так як процес формування російських пологових імен тривав століттями. Але немає сумніву, прізвище Дорош є чудовим пам'ятником слов'янської писемності і культури.
Аналіз походження прізвища Дорош підготовлений
фахівцями Центру досліджень «Аналіз Прізвища»