"У природи нема поганої погоди,
Кожна погода благодать ... »
ПОГОДА - СЛОВО І ТЕРМІН
Як відомо, термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Слово, яке використовується як термін, має виділятися з загальної лексики. Системність, визначність, однозначність і стилістична нейтральність - ось основні особливості слова-терміна. Системність означає те, що слово належить до конкретної термінологічної системи; визначність значить, що слово можна описати за допомогою базових понять; суперечки фахівців виключені завдяки однозначності; а відсутністю стилістичного забарвлення термін відрізняється від наукового жаргонизма.
Однак не завжди вдається утворити слово-термін з дотриманням всіх перерахованих властивостей. Найлегше забезпечити системність, сказавши, наприклад, що слово використовується як термін конкретної області знання або діяльності. Від стилістичного забарвлення, частіше за все, позбавляються за допомогою запозичень з іноземної мови, наприклад, грецької, латинської чи англійської. А ось труднощі в визначно і однозначності слова-терміна ростуть тим більше, чим далі знаходиться ця область знання або діяльності від математичної логіки.
А ось слово погода нізвідки не запозичене, і до того ж сильно перевантажено всілякими багатозначності, невизначеностями і стильовими фарбами. Якщо почати з метеорологічного терміна, то за словником Хромова та Мамонтової від 1974 р погода - це «безупинно мінливий стан атмосфери», що характеризується «сукупністю значень метеорологічних елементів». Однак в число таких елементів включаються зазвичай «лише ті характеристики, які важливі для природи і для життя і діяльності людей». Тому «поняття погода може розширюватися разом з розширенням господарської діяльності». Виявляється, з однозначністю цього слова проблеми не менш серйозні, ніж та зі словом клімат ...
А як визначається слово погода в звичайних словниках української мови? Дивно, але словник Ожегова від 1953 р дає більш короткий і менш двозначне визначення, ніж виданий значно пізніше словник Хромова-Мамонтової. Погода - це «стан атмосфери в даному місці, в даний час». Але для фрази «чекати у моря погоди» дається тлумачення «перебувати в невизначеному очікуванні». Можливо, справжній сенс цієї фрази - «в очікуванні попутного вітру», тобто «гарної погоди». Як писав Пушкін, нудьгуючи в Одесі: «Броджу над морем, чекаю погоди, Маню вітрила кораблів».
Подивимося тепер, яким чином «тлумачиться» це слово в словнику Даля. Початкове визначення те ж саме, що і в попередніх джерелах: погода - це «стан міроколіци (атмосфери), повітря». Але тут же, через кому, додається уточнення цього стану: «... щодо тепла та холоду, вітру і затіши». Тобто «погода» - це або тепле, або холодний стан?
Дійсно, великий набір фразеологізмів, прислів'їв і приказок вказує на цілком конкретні фізичні відтінки у визначенні погоди. А це - більш детальний підхід до терміну погода. ніж в метеорологічному словнику [8]: погодою може називатися не тільки стан атмосфери в «важливих» характеристиках, скажімо, температури і вітру, але і їх аномальні показники. Так, Даль зазначає, що на півдні і западеУкаіни погода означає «гарне, ясне, суху пору»: вдарила погодка, почалася молотьба; посієш в погоду, більше приплоду; шубі вір, а погоді (тепла) не вір ... Власне кажучи, слово негода - як формальне заперечення погоди - підкреслює це особливе якість. Звідси також прикметник погожий. погожий день. погожий (пригожий) хлопець. А в інших местахУкаіни під погодою розуміють як раз «негоду, негода, дощ, сніг, заметіль ...»: на море погода піднялася; сім погод надворі - сіє, віє, крутить, мутить ...
Одне спостереження змушує задуматися. Повернемося до словосполучення «погожий день», він же «ведряний» - по Далю. «Погодне час, сприятливий, схильне, спопутное». «Потреба, нужда, потреба, що годиться». Та ж фраза в словнику Ожегова «чекати у моря погоди», мрії Пушкіна в Одесі. При чому тут «час», і не заховано чи в слові погода слово «рік»? Вибудовується певна послідовність слів, сенс яких поступово віддаляється від «стану атмосфери»: погода - погожий - пригожий - годиться - рік.
І тут абсолютно необхідно уточнити походження слова «рік» в українській мові. Скористаємося етимологічним словниками, серед яких найбільш відомі словники Фасмера і Шанського. Перша несподіванка: в словнику Фасмера немає такого слова - «погода». Зате у Шанського походження слова погода пояснюється наступним чином. Це слово спільнослов'янське, утворено від зниклого слова року. первинне значення якого було саме «хороша погода» (!). Ось звідки формальне заперечення «гарної погоди» за допомогою слова негода. В сучасних слов'янських мовах є численні сліди цього сенсу: так, чеське слово negoda - це «погана погода», а в болгарському року - це «придане».
Але як бути з роком як інтервалом часу?
А в українській мові іменник рік - суто російське відщеплення «часу» від «зручного часу», тобто від «погоди».
Стало зрозуміло, чому слова погода немає у Фасмера: воно - просте похідне від слова рік в сенсі придатний, вигідний, догоджати. А вже в гнізді слова рік у Фасмера розгортається ціле віяло взаємозв'язків з іншими мовами (тут і латиський, і литовський, і верхньонімецький, і навіть готський).
Ось яке звивисте і мальовниче подорож вчинила слово погода від етимологічних витоків до більш-менш певного метеорологічного терміна. Дати абсолютно точне термінологічне визначення погоди навряд чи вдасться, та й це, напевно, не потрібно. Адже і в математиці мирно існують такі «невизначені поняття», як безліч і функція [7, 10]. Правда, якщо ми, за словами Хаусдорфа, що не намірився визначати «темне через ще більш темне». До слова сказати, в нашому випадку, визначення «погода - це стан ...» неминуче викличе питання: а що таке стан.
Все-таки чудово, що в слові погода залишаються і багатозначність, і барвистість. Вони відображають її метеорологічну мінливість і невизначеність, але разом з тим зберігають за нею глибинне властивість природного «благодаті».
До речі, в слові благодать немає ніякого сліду ні часу, ні року, так як благо поза часом, і дається воно нам назавжди. Та й саме слово «благодать» - з церковно-слов'янської мови, в який воно прийшло у вигляді кальки з грецької.
А.В.Муравьyoв, ГідрометцентрУкаіни