Плакуча верба.
Музика Наталія ПЕРВИННА
Виконання Віра Царьова
Приспів:
Ти завжди гарна над рікою верба,
Всім на диво твій дівочий стан,
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран.
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран.
1.
Над водою низько нахилилася верба,
Гілками торкаючись дзеркала річки,
Нагорі береза ласкаво запитала:
"І про кого тужать оченята твої?"
Що турбує душу, серце твоє ранить,
Хто потурбував в цей день тебе,
Хто до води холодної гілки твої вабить,
І стікають сльози, немов від дощу.
Приспів:
Ти завжди гарна над рікою верба,
Всім на диво твій дівочий стан,
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран.
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран
2.
Ти прости береза, на душі сумно,
Тополя мій улюблений від вітрів впав,
Тому рідна я сльозу пустила,
Що мене з собою Топольок не взяв.
Немов сиротина над водою схилилася,
Щоб річці розповісти про свою біду,
Що любов дівоча раптом зупинилася,
Краплею розчинилася тут в річковій воді.
Приспів:
Ти завжди гарна над рікою верба,
Всім на диво твій дівочий стан,
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран.
Що ж ти сьогодні голову схилила,
Немов захворіла від важких ран