Основою зимового раціону північ-них оленів є різні кормові лишайники, що об'єднуються загальною назвою - ягель.
Головним і дуже корисною властивістю цього корму є те, що він майже не міняє своєї поживної цінності по сезо-нам року і однаково добре засвоюється оленями як взимку, так і в безсніжний період року.
За хімічним складом ягель є вуглеводних кормом і по живильній цінності може бути при-одно до картоплі. Вважається, що в 100 кг сирого язі-ля міститься 25-29 кг кормових одиниць. Недостат-ком цього корму є вкрай незначне содер-жание перетравного білка і засвоюються організ-мом мінеральних речовин.
При випасі на Ягельная па-стбіщах (соснові і модринові сухі бори, гірські тундри) олені відчувають велику потребу в міні-ральних речовинах. Тому взимку і особливо до весни олені з жадібністю поїдають сечу людини на снігу, чи-жут бочки з-під риби, гризуть упряж з сириці, кістки і рогу, що часто викликає захворювання ротової порожнини.
В результаті мінеральної недостатність-ності навесні у оленів відзначаються порушення обміну ве-вин, виснаження, ослаблення кістяка і при неосторож-ном вилові на аркан навесні часто трапляються переломи кісток.
Такі лизунці ви-пускаються у вигляді брикетів (1,5-2,0 кг) і містять по-вареної солі 75% і фосфорно-кальцієвих компонентів - 25%. Крім того, до складу лизунців входять мікроелементи: залізо, мідь, кобальт, марганець, йод та інші (в перевірених поліз-них з'єднаннях і профілактичних дозах).
Якщо годівниць недостатньо, біля них виникає штовханина, сильні олені не підпускають до них молодняк і слабких оленів, т. Е. Як раз тих тварин, яким особливо потрібна мінеральна підгодівля.
При перекладі оленів на свіжий ділянку годівниці з сіллю везуть попереду стада, пробиваючи дорогу по цілині, а олені особливо охоче рухаються слідом. Після прибуття на місце годівниці развозятся по пасовиську з таким рас-четом, щоб вони були рівномірно розподілені по все-й ділянці.
Якщо в годівницю закладати велику кількість солі і відразу на кілька днів, то частина її втрачається - олені розсипають сіль на землю. Тому рекомендується насипати в годівниці 1-2-денний запас і в міру згодовування його поповнювати.
Для того щоб привчити оленів до мінеральної під-кормке, не потрібно ніяких спеціальних прийомів. Як тільки з поведінки оленів з'ясовується, що вони досл-ють потребу в мінеральних солях, на місці ви-пасу встановлюються годівниці. Протягом перших 2-3 днів більшість оленів починає регулярно під-ходити і лизати солоні брикети.
Підживлення сіллю зміцнює організм оленів і спо-собствует хорошому розвитку плода у тільних важе-нок. У оленів, регулярно отримують мінеральну підгодівлю, поліпшується апетит, вони енергійніше Раска-пивают і поїдають корм, що дуже важливо для підтримання-ня нормальної вгодованості важенок до періоду отелення.
У стадах, де регулярно проводиться сольова під-кормка, різко знижується яловість важенок, зменшує-ся кількість перастелов і народжень мертвих телят, скорочується відхід телят в перші дні життя, нові ро-га у молодняка ростуть швидше, а шерсть бле-стіт і справляє враження змащеного жиром, сни-жають захворювання. Тому міні-ральная підгодівля є зараз обов'язковою при-емом поліпшення зимового годування оленів.
Взимку і навесні олені охоче поїдають білкову під-кормку і дуже позитивно на неї реагують. На Кольському півострові стада транспортних оленів по-боргу не втрачали вгодованості і працездатності при щоденній дачі 250 г рибного борошна на оленя. Спеціальні-ний досвід вибіркової підгодівлі слабких важенок в перед готельний період дав позитивний результат: при мінімальній витраті праці та білкових кормів Важенков нормально розтелилися і виростили телят.
Білкова підгодівля набуває особливо біль-ШОЕ значення при несприятливих умовах зимового та весняного випасу в окремі роки. В результаті біль-шою висоти і щільності сніжного покриву, ожеледних утворень на грунті і поверхні снігу великі навчаючи-стки весняних пасовищ робляться малодоступними для оленів. На таких ділянках у тварин різко знижується вгодованість і починається відхід найбільш слабких оленів від виснаження.
У цих умовах навіть незначна добавка білкових речовин до пасовищного корму дає великий поклади-вальний ефект, різко поліпшуючи загальний стан організму і запобігаючи втрати живої ваги. В якості білкової підгодівлі можна застосовувати рибну і м'ясо-кісткове борошно, рибні відходи, комбікорм і т. Д.
Наибо-леї дешевої є підживлення оленів рибними відх-дами (голови і нутрощі) в суміші з невеликим ко-лічеством комбікорми для великої рогатої худоби. Поїдаючи таку суміш по 3-4 кг за день в критичні періоди весняної без харчів, тварини більш енер-гічної шукають і розкопують пасовищні корми, навіть короткочасна підгодівля допомагає уникнути весняно-го відходу оленів.
Вони дуже швидко звикають до під-кормке рибної борошном, рибними відходами та іншими білковими кормами і, як тільки корм підвозиться в стадо, швидко збираються до годівниць.
Концентровані корми можуть підвозитися до ста-дам на літаках і вертольотах. Такий підживлення в стадах Малоземельской тундри показав, що навіть значитель-ні витрати на авіатранспорт цілком окупаються збереженні-ням десятків і сотень оленів, своєчасно підтрим-жанних в критичний період недоступності пасовищ-них кормів.
Роботами останніх років виявлено біологічна і господарська ефективність введення карбаміду і дру-гих замінників кормового протеїну в раціон оленів. Збагачення звичайної зимово-весняної мінеральної під-кормкі карбамідом з розрахунку 10-15 г на оленя в добу-ки сприяє збереженню вгодованості, прискоренню процесу линьки, кращому росту рогів.
Телята від важе-нок, підгодовуваних карбамідом, краще розвинені, мають більшу живу вагу і підвищену життєвість в порівнянні з телятами, матері яких карбаміду не отримували.
Огорожа з профнастилу з установкою ціни mskzabor.ru.
Рекомендуємо:
